Головуючий у 1 інстанції - Савченко С.В.
Суддя-доповідач - Шишов О.О.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2011 року справа №2а/0570/1909/2011
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Шишова О.О.
суддів Бадахової Т.П. , Малашкевича С.А.
при секретарі судового засідання: Козловій О.М.
за участю представника позивача Ніякая О.В.
представника відповідача Панкова К.М.
розглянувши апеляційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку, Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 р. у справі № 2а/0570/1909/2011 (головуючий І інстанції Савченко С.В.) за позовом Державного підприємства "Донецька вугільна енергетична компанія" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень,-
В С Т А Н О В И Л А:
Державне підприємство “Донецька вугільна енергетична компанія звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001031312/3/2744/10/15-16-23/3 від 25.01.2011 року по збору за геологорозвідувальні роботи на суму 289397,72 грн., № 0001081312/3/2740/10/15-16-23/3 від 25.01.2011 року по земельному податку з юридичних осіб на суму 351153,93 грн., № 0001071312/3/2742/10/15-16-23/3 від 25.01.2011 року по земельному податку з юридичних осіб на суму 194826,70 грн.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду позов Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія задоволений частково. Визнано частково недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 25.01.2011 № 0001031312/3/2744/10/15-16-23/3 про застосування штрафних санкцій по збору за геологорозвідувальні роботи у розмірі 42161,68 грн. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку від 25.01.2011 № 0001081312/3/2740/10/15-16-23/3 3 про застосування штрафних санкцій по земельному податку з юридичних осіб на суму 351153,93 грн. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 25.01.2011 № 0001071312/3/2742/10/15-16-23/3 про застосування штрафних санкцій по земельному податку з юридичних осіб на суму 194826,70 грн.
З постановою суду першої інстанції не погодився позивач та звернувся з апеляційною скаргою у якій вказав, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального права а саме не прийняв до уваги положення п. 6.5 «Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи» . Вважають що вони відповідно діючого законодавства сплатили авансові внески. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити їх позовні вимоги в повному обсязі.
З постановою суду першої інстанції не погодилася Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м.Донецьку та зазначили , що судом були порушені норми матеріального права. Вказали, щ о при перевірці позивача були правомірно застосовані штрафні санкції з огляду на вимоги Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. Просили скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
У судовому засіданні представники сторін підтримали доводи апеляційних скарг в повному обсязі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Позивач - державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія” зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 02.09.2004, включено до ЄДРПОУ за № 33161769, здійснює свою діяльність у відповідності до Статуту (у новій редакції), затвердженим наказом Міністра вугільної промисловості України № 246 від 21.04.2006 року.
23 липня 2010 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку було проведено невиїзну документальну перевірку з питань своєчасної сплати узгоджених податкових зобов’язань з земельного податку за 2009 рік та 2010 рік, зі збору за геологорозвідувальні роботи за ІІІ квартал 2008 року, з орендної плати за земельні ділянки за 2009 рік та 2010 рік, за наслідками якої складено акт № 969/15-16-23/3-33161769 від 23.07.10 року.
На підставі цього акту та у відповідності до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” відповідачем, за наслідками апеляційного оскарження, були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001031312/3/2744/10/15-16-23/3 від 25.01.2011 року по нарахуванню штрафних санкцій у розмірі 50 % по збору за геологорозвідувальні роботи на суму 289397,72 грн., № 0001081312/3/2740/10/15-16-23/3 від 25.01.2011 року по нарахуванню штрафних санкцій у розмірі 50 % по земельному податку з юридичних осіб на суму 351153,93 грн., № 0001071312/3/2742/10/15-16-23/3 від 25.01.2011 року нарахуванню штрафних санкцій у розмірі 20 % по земельному податку з юридичних осіб на суму 194826,70 грн.
Позивач, не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся 03.02.2011 року до Донецького окружного адміністративного суду із даним адміністративним позовом.
По податковому повідомленню – рішенню від 25.01.2011 року № 0001031312/3/2744/10/15-16-23/3 по збору за геологорозвідувальні роботи на суму 289397,72 грн. колегія суддів зазначає, що позивачем здійснювалась сплата податкових зобов’язань зі збору за геологорозвідувальні роботи на протязі 2009 – 2010 років з призначенням платежу:
– розстрочення вказаного збору згідно рішення суду;
– сплата авансових внесків з цього збору та сплата збору у період відсутності декларування зобов’язань та період, вказаний у платіжному дорученні.
Позивач здійснював:
- 7 травня 2009 року оплату авансу по збору за геологорозвідувальні роботи за І квартал 2009 року платіжним дорученням № 2587 від 07.05.09 на загальну суму 20000,00 грн.,
- 28 травня 2009 року оплату авансу по збору за геологорозвідувальні роботи за І квартал 2009 року платіжним дорученням № 534 від 28.05.09 на загальну суму 150000,00 грн.,
- 29 січня 2010 року оплату по збору за геологорозвідувальні роботи за 4 квартал 2009 року платіжним дорученням № 2818 від 28.01.10 на загальну суму 5000,00 грн.,
- 25 лютого 2010 року проводилася оплата по збору за геологорозвідувальні роботи за 4 квартал 2009 року платіжним дорученням № 3210 від 25.02.10 на загальну суму 130000,00 грн.,
- 26 лютого 2010 року проводилася оплата по збору за геологорозвідувальні роботи за 4 квартал 2009 року платіжним дорученням № 14233 від 26.02.10 на загальну суму 20000,00 грн.,
- 26 лютого 2010 року проводилася оплата по збору за геологорозвідувальні роботи за 4 квартал 2009 року платіжним дорученням № 3215 від 26.02.10 на загальну суму 274623,14 грн.
Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про правомірність нарахування штрафних санкцій зі збору за геологорозвідувальні роботи застосував вимоги наведених Законів, оскільки в судовому засіданні було встановлено, що податкове зобов’язання по збору за геологорозвідувальні роботи було сплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями з призначенням платежу «збір за геологорозвідувальні роботи за відповідний період» та «аванс за відповідний період».
Пунктом 6.5. «Інструкції про порядок справляння збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету» яка затверджена наказом Комітету України з питань геології та використання надр і Державної податкової адміністрації України
від 23 червня 1999 р. N 105/309 передбачено, що надрокористувачі сплачують авансові квартальні внески збору до 20 числа третього місяця звітного кварталу і до 20-го числа місяця, наступного за звітним кварталом, у розмірі однієї третини суми збору, визначеної у попередньому розрахунку.
При таких обставинах колегія суддів зазначає, що ДП «ДВЕК» було правомірно нараховано та сплачено авансові внески по збору за геологорозвідувальні роботи за відповідний період.
У суді першої інстанції було встановлено, що 31 липня 2009 року оплата розстроченого податкового боргу згідно рішення суду по збору за геологорозвідувальні роботи платіжним дорученням № 4589 від 31.07.09 на загальну суму 1535,51 грн., 30 листопада 2009 року проводилася оплата розстроченого податкового боргу згідно рішення суду по збору за геологорозвідувальні роботи платіжним дорученням № 2131 від 30.11.09 на загальну суму 4096,00 грн., 30 листопада 2009 року проводилася оплата розстроченого податкового боргу згідно рішення суду по збору за геологорозвідувальні роботи платіжним дорученням № 2146 від 30.11.09 на загальну суму 12066,00 грн., 28 січня 2010 року проводилася оплата розстроченого податкового боргу згідно рішення суду по збору за геологорозвідувальні роботи платіжним дорученням № 2775 від 28.01.10 на загальну суму 4096,00 грн., 28 січня 2010 року проводилася оплата розстроченого податкового боргу згідно рішення суду по збору за геологорозвідувальні роботи платіжним дорученням № 2777 від 28.01.10 на загальну суму 84,72 грн., 28 січня 2010 року проводилася оплата розстроченого податкового боргу згідно рішення суду по збору за геологорозвідувальні роботи платіжним дорученням № 2778 від 28.01.10 на загальну суму 12066,00 грн., 28 січня 2010 року проводилася оплата розстроченого податкового боргу згідно рішення суду по збору за геологорозвідувальні роботи платіжним дорученням № 2779 від 28.01.10 на загальну суму 11772,78 грн., 22 лютого 2010 року проводилася оплата розстроченого податкового боргу згідно рішення суду по збору за геологорозвідувальні роботи платіжним дорученням № 13964 від 22.02.10 на загальну суму 4096,00 грн., 22 лютого 2010 року проводилася оплата розстроченого податкового боргу згідно рішення суду по збору за геологорозвідувальні роботи платіжним дорученням № 13965 від 22.02.10 на загальну суму 2074,26 грн., 22 лютого 2010 року проводилася оплата розстроченого податкового боргу згідно рішення суду по збору за геологорозвідувальні роботи платіжним дорученням № 13968 від 22.02.10 на загальну суму 84,72 грн., 22 лютого 2010 року проводилася оплата розстроченого податкового боргу згідно рішення суду по збору за геологорозвідувальні роботи платіжним дорученням № 13971 від 22.02.10 на загальну суму 12066,00 грн., 22 лютого 2010 року проводилася оплата розстроченого податкового боргу згідно рішення суду по збору за геологорозвідувальні роботи платіжним дорученням № 13972 від 22.02.10 на загальну суму 11772,78 грн., про що зазначив у графі “Призначення платежу” у цих платіжних дорученнях.
Тобто встановлено та підтверджується актом перевірки, що відповідачем здійснено врахування суми, що сплачена вищевказаним платіжним дорученням, на погашення податкового боргу попередніх періодів.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції який вважав необґрунтованим посилання відповідача на приписи пункту 7.7 статті 7 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, оскільки відповідно до наведеного пункту податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.
Однією з умов застосування фінансових санкцій відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є порушення платником податків граничних строків проведення платежів, встановлених цим Законом. З огляду на те, що строки сплати податкових зобов’язань встановлені судовими рішеннями та зазначені строки позивач не порушив, відповідачем не доведено законну підставу здійснення нарахування штрафних санкцій позивачу податковим повідомленням-рішенням по нарахуванню штрафних санкцій зі збору за геологорозвідувальні роботи у розмірі 42141,68 грн.
По податковим повідомленням – рішенням № 0001081312/3/2740/10/15-16-23/3 від 25.01.2011 року по земельному податку з юридичних осіб на суму 351153,93 грн., № 0001071312/3/2742/10/15-16-23/3 від 25.01.2011 року по земельному податку з юридичних осіб на суму 194826,70 грн. колегія зазначає, що порядок обчислення і сплати земельного податку, визначення суб'єктів плати за землю врегульовано спеціальним законом, яким є Закон України "Про плату за землю".
Відповідно до преамбули Закону України "Про плату за землю" він визначає розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також напрями використання коштів, що надійшли від плати за землю, відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку.
Згідно до статті 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.
У статті 17 Закону України «Про плату за землю» вказано, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
З матеріалів справи вбачається, що 29 січня 2009 року за номером 432 та 29 січня 2010 року за номером 9000104345 позивачем було подано до відповідача розрахунок земельного податку на 2009 рік та 2010 рік відповідно, у якій він визначив суму земельного податку, яка підлягає сплаті кожного місяця протягом 2009 року у розмірі 122954,66 грн. до травня 2009 року та 122447,00 з травня по грудень 2009 року та протягом 2010 року у розмірі 171193,16 грн.
Відповідач зарахував в якості сплати податкових зобов’язань, визначених вказаними вище податковими розрахунками, суми, сплачені позивачем згідно платіжних доручень 27 серпня 2009 року оплата земельного податку за липень 2009 року платіжним дорученням № 5968 на суму 122447,00 грн., 21 вересня 2009 року оплата земельного податку за серпень 2009 року платіжним дорученням № 7030 на суму 122447,00 грн., 26 жовтня 2009 року оплата земельного податку за жовтень 2009 року платіжним дорученням № 1749 на суму 122447,00 грн., 26 листопада 2009 року оплата земельного податку за жовтень 2009 року платіжним дорученням № 2076 на суму 122949,00 грн. про що зазначив у графі “Призначення платежу” у цих платіжних дорученнях.
Тобто відповідачем здійснено врахування суми, що сплачена вищевказаними платіжними дорученнями, на погашення податкового боргу попередніх періодів.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції який зазначив, що однією з умов застосування фінансових санкцій відповідно до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" є порушення платником податків граничних строків проведення платежів, встановлених цим Законом. Оскільки строки сплати земельного податку встановлюються спеціальним законодавством, то у відповідача відсутні правові підстави розповсюджувати дію Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в частині застосування фінансових санкцій за порушення строків на дані правовідносини.
Пунктом 3 частини 1 статті 202 КАС України встановлено, що підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи.
При таких обставинах колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ДП «Донецька вугільна енергетична компанія» підлягає задоволенню, у задоволенні апеляційної скарги податкової інспекції необхідно відмовити.
Повний текст постанови складений 15 квітня 2011 року.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Державного підприємства "Донецька вугільна енегретична компанія" на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 р. у справі № 2а/0570/1909/2011 – задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 р. у справі № 2а/0570/1909/2011 – скасувати.
Позов Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0001031312/3/2744/10/15-16-23/3 від 25.01.2011 року по збору за геологорозвідувальні роботи на суму 289397,72 грн., № 0001081312/3/2740/10/15-16-23/3 від 25.01.2011 року по земельному податку з юридичних осіб на суму 351153,93 грн., № 0001071312/3/2742/10/15-16-23/3 від 25.01.2011 року по земельному податку з юридичних осіб на суму 194826,70 грн. – задовольнити повністю.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 25.01.2011 № 0001031312/3/2744/10/15-16-23/3 про застосування штрафних санкцій по збору за геологорозвідувальні роботи у розмірі 289397,72 грн.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 25.01.2011 № 0001081312/3/2740/10/15-16-23/3 3 про застосування штрафних санкцій по земельному податку з юридичних осіб на суму 351153,93 грн.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Донецьку від 25.01.2011 № 0001071312/3/2742/10/15-16-23/3 про застосування штрафних санкцій по земельному податку з юридичних осіб на суму 194826,70 грн.
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Донецьку, на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 02 березня 2011 р. у справі № 2а/0570/1909/2011 – залишити без задоволення.
Стягнути з Державного бюджету України на користь державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.
На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України складення постанови у повному обсязі відкласти на строк – до 5 днів.
Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня складення в повному обсязі.
Головуючий О.О.Шишов
Судді Т.П.Бадахова
С.А.Малашкевич