Справа № 2-0-329/07
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2007 року м. Мукачєво
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:
головуючого - судді Рижиков В.Г.
при секретарі Петканич Г.В.
з участю позивача - ОСОБА_1., представників позивача - ОСОБА_2., відповідача - голови сільської ради с. Копинівці Мукачівського району - ОСОБА_3, третьої особи : ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мукачево справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Копиновецької сільської ради, третя особа : ОСОБА_4про скасування рішення Копиновецької сільської ради від 09.01.2007 р. за №95 та зобов'язання вчинення дій -
встановив:
Позивач ОСОБА_1. звернувся 20.04.2007 року в суд із зазначеним позовом, в якому просять суд: 1. Визнати недійсним та скасувати рішення 9-ї сесії 5-го скликання Копиновецької сільської ради від 09.01.2007р. за №95 "Про приватизацію земельної ділянки та надання її у приватну власність".
2. Зобов'язати Копиновецьку сільську ради прийняти рішення про обмін земельної ділянки, яким закріпити за дворогосподарством АДРЕСА_1 земельну ділянку в урочищі "Загумення" площею 0, 09 га - для ведення особистого селянського господарства, та надати її йому у приватну власність 0, 20 га землі - для обслуговування жилого будинку та 0, 77 га - для ведення особистого селянського господарства, тобто всього - 0, 99 га.
Позов мотивує тим, що згідно з Довідки Копиновецької сільської ради від 12.02.2007р. за №147, йому належить на праві приватної власності буд. АДРЕСА_1 та що за цим дворогосподарством зареєстровано 0, 20 га землі - для обслуговування жилого будинку та 0, 68га - для ведення особистого селянського господарства, тобто всього - 0, 88 га.
Однак, з Довідки Копиновецької сільської ради від 13.03.2007р. за №224 вбачається, що за ним зареєстрована ще 0, 12 га земельної ділянки, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2, тобто на сусідньому, через дорогу, дворогосподарстві (власник - ОСОБА_4, а за адресою АДРЕСА_1 зареєстровано ще і земельна ділянка площею 0, 09 га.
З цієї ж Довідки вбачається, що до цих земельних ділянок відсутні під'їзні дороги.
Отже, за ним рахуються земельні ділянки у дворогосподарствах АДРЕСА_2 - 0, 12 га та АДРЕСА_1- 0, 88 га.
Узв'язку з врегулюванням цього непорузуміння, він неодноразово звертався до Відповідача для прийняття ним рішення про обмін його земельної ділянки, що знаходиться у дворогосподарстві АДРЕСА_2, на земельну ділянку ОСОБА_4 - власника дворогосподарства АДРЕСА_2, яка знаходиться на його дворогосподарстві АДРЕСА_1, в урочищі "Загуменя", однак Відповідач своїм рішенням від 15.12.2006р. за №80 вирішив дане питання довчити і винести на наступну сесію, повідомивши про неї і запросивши ОСОБА_4.
Однак, 09.01.2007 р. на сесії було розглянуто заяву ОСОБА_4 та прийнято рішення №95 про приватизацію земельної ділянки та надання її у приватну власність, яким ОСОБА_4, власнику дворогосподарства АДРЕСА_2, було надано земельну ділянку розміром 0, 44 га, з яких: 0, 65 га - для будівництва та обслуговування житлового будинку, а 0, 09 га - для ведення особистого селянського господарства, в урочищі "Загумення".
Тобто ця ділянка 0, 09га - в його дворогосподарстві АДРЕСА_1, до якої не має не те що під'їзної дороги а і окремого входу, який можливий лише через його двір (копія опорного плану).
Цим самим, порушуються його права як власника жилого будинку, так як інакше, як через його двір -земельну ділянку для обслуговування жилого будинку, ОСОБА_4 не зможе пройти, не те що проїхати технікою для оброблення землі (орання, боронування, удобрення, сіяння, збір урожаю, його вивезення, тощо), а ця його земельна ділянка не вилучалася, так як відсутні подібні рішення Відповідача про це.
Згідно ч.1 ст. 78 ЗК України, право власності на землю- це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками
На підставі п. б ч.1 ст. 90 ЗК України, власники земельних ділянок мають право самостійно господарювати на землі, а на підставі ч.2 цієї ж статті - порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
ст. 91 ЗК України на власника земельних ділянок покладені обовязки забезпечувати використання їх за цільовим призначенням, додержуватися вимог законодавства про охорону довкілля, не порушувати прав
власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, підвищувати родючість ґрунтів та зберігати інші корисні властивості землі, дотримуватися правил добросусідства та обмежень, пов'язаних з встановленням земельних сервітутів та охоронних зон.
Власники земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо), не використовувати земельні ділянки способами, які не дозволяють власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок використовувати їх за цільовим призначенням, власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них ( ст. 103 ЗК України).
У ст. 316 ЦК України зазначено, що право власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, а у ст. 317 - що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Окрім того, ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
У ст. 320 ЦК України йдеться, що власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, а у ст. 321 ЦК України - що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
З огляду на це вбачається, що оскаржуваним рішенням порушено його право власника на житловий будинок у дворогосподарстві АДРЕСА_1, а якщо ОСОБА_4 буде використовувати своє право на землю, то окрім порушення його прав власника ще і не буде дотримуватися покладених на нього обов'язків, як власника земельної ділянки.
Отже, рішення Копиновецької сільської ради від 09.01.2007р. за №95 порушуються його права щодо володіння, користування чи розпорядження наданою йому земельною ділянкою у дворогосподарстві АДРЕСА_1, то на підставі ч.1 ст. 155 ЗК України - підлягає до визнання його недійсним та скасування.
Позивач та Представники позивача в судовому засіданні підтримали вимоги зазначені в позові в повному обсязі з наведених вище підстав і просять суд їх задовольнити.
Представник відповідача та третя особа позовні вимоги визнали і не заперечують проти їх задоволення.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача представника позивача, представника відповідача, третьої особи, вважає, що дана заява підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 11, 70, 94, 161-163, 186 КАС України, ст. ст. 116, 125, 126 та 155 ЗК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Копиновецької сільської ради, третя особа : ОСОБА_4про скасування рішення Копиновецької сільської ради від 09.01.2007 р. за №95 та зобов'язання вчинення дій - задовольнити.
1. Визнати недійсним та скасувати рішення 9-ї сесії 5-го скликання Копиновецької сільської ради від 09.01.2007р. за №95 "Про приватизацію земельної ділянки та надання її у приватну власність".
2. Зобов'язати Копиновецьку сільську ради прийняти рішення про обмін земельної ділянки, яким закріпити за дворогосподарством АДРЕСА_1 земельну ділянку в урочищі "Загумення" площею 0, 09 га - для ведення особистого селянського господарства, та надати її ОСОБА_1 у приватну власність 0, 20 га землі - для обслуговування жилого будинку та 0, 77 га - для ведення особистого селянського господарства, тобто всього - 0, 99 га.
На протязі 10-ти днів з дня проголошення постанови суду може бути подана заява про її апеляційне оскарження і на протязі 20-ти днів після її подачі може бути подана апеляція через цей суд до апеляційного суду Закарпатської області.