Справа №1-53/11  року

В И Р О К

        Іменем України

         21 квітня  2011  р. Менський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючого –судді                  Волошиної Н.В.

при секретарі   -                         Бухно А.М.

за участю прокурора –              Положій Н.І.

підсудної -                                 ОСОБА_1

розглянув   у  відкритому     судовому засіданні в залі  в місті  Мена  кримінальну  справу по обвинуваченню :  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українки,  громадянки  України, уродженки  ІНФОРМАЦІЯ_2,  жительки с. Городище вул. Щорса, 29, Менського району Чернігівської  області, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонерки, не є депутатом місцевої ради,  заміжньої, раніше не судимої,

у  вчиненні  злочинів,  передбачених  ст. ст. 364 ч.2,  366  ч.2   КК  України,    

                В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

Підсудна ОСОБА_1, перебуваючи на посаді секретаря Городищенської сільської ради, Менського району Чернігівської області, будучи відповідно до Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» посадовою особою органів місцевого самоврядування 5 категорії 8 рангу, виконуючи відповідно до ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування»організаційно–розпорядчі функції та будучи службовою особою, достовірно знаючи, що на засіданні виконавчого комітету Городищенської сільської ради заява ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не розглядалась, умисно, зловживаючи своїм службовим становищем, склала, підписала та скріпивши печаткою сільської ради видала завідомо неправдиве рішення виконавчого комітету Городищенської сільської ради № 31 від 11 листопада 2009 року  про визнання права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою с. Городище по вулиці Шевченко, 16, Менського району Чернігівської області, за ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Дане рішення в подальшому стало підставою для видачі свідоцтва про право особистої власності, що підлягало реєстрації в Чернігівському МБТІ, при тому, що власниця цього будинку ОСОБА_4 померла в м. Києві лише 16 листопада 2009 року.

1 грудня 2009 року рішення виконавчого комітету Городищенської сільської ради № 31 від 11 листопада 2009 року та свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії САВ № 147940 було подано ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для реєстрації до Чернігівського МБТІ, яким 28.01.10 свідоцтво зареєстровано та включено до реєстру права власності на нерухоме майно –будинок №16 по вулиці Шевченка в с. Городище Менського району Чернігівської області вартістю 75 995 грн..

В результаті незаконного складання та видачі завідомо неправдивого рішення виконавчого комітету Городищенської сільської ради та свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САВ № 147940  спадкоємцям ОСОБА_4 спричинені тяжкі наслідки та підриває авторитет та престиж органів місцевого самоврядування.

Відповідно до висновку судово-почеркознавчої експертизи № 457-458к від 23 лютого 2011 року, підпис від імені ОСОБА_5 у рішенні виконкому Городищенської сільської ради № 31 від 11 листопада 2009, підшитому до матеріалів інвентаризаційної справи Чернігівського МБТІ інвентарний номер 154, реєстровий 2-144 на будинок №16 по вулиці Шевченка в с. Городище Менського району Чернігівської області,  виконаний ОСОБА_1 від свого імені.

Доп                    Допитана  в судовому  засіданні   підсудна  ОСОБА_1  вину у вчиненні  злочинів, передбачених ст. 364 ч.2, ст. 366 ч.2 КК  України   визнала повністю  та  показала, що з 3 листопада 1987 року і по 16 листопада 2010 року працювала на посаді секретаря Городищенської сільської ради Менського району Чернігівської області. Секретарем виконавчого комітету Городищенської сільської ради її було обрано одночасно з обранням секретаря Городищенської сільської ради. Близько 9 років назад подружжя ОСОБА_3 купили в с. Городищі Менського району по вул. Шевченка, 16 будинок, який належав ОСОБА_4.  Між ким саме укладався договір купівлі-продажу, не пам’ятає, так як це було вже давно, але даний договір нотаріально не оформлювався. З того часу ОСОБА_3 і ОСОБА_2 стали проживати за вищезазначеною адресою, а ОСОБА_4 за станом здоров’я переїхала жити до своєї дочки в м. Чернігів. 11 листопада 2009 року до Городищенської сільської ради звернулась ОСОБА_3  з проханням видати їй рішення про право власності на житловий будинок за адресою с. Городище Менського району по вул. Шевченка, 16. При цьому, остання жодних документів не пред’являла, ніяких заяв не подавала. Цього ж дня, перевіривши книгу погосподарського обліку жителів с. Городище, вона  склала, підписала та скріпивши печаткою Городищенської сільської ради видала завідомо неправдиве рішення виконавчого комітету Городищенської сільської ради № 31 від 11 листопада 2009 року  про визнання права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою с. Городище по вулиці Шевченко, 16, Менського району Чернігівської області,  за проживаючими ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Знала, що дане рішення може підписати тільки сільський голова ОСОБА_5, проте так як останнього не було на робочому місці, засвідчила вказане рішення власним підписом від його імені. Чи була на той час жива ОСОБА_4 їй не було відомо. В кінці листопада 2009 року нею було складено протокол засідання виконавчого комітету Городищенської сільської ради від 16 листопада 2009 року № 11, який разом з рішеннями   віднесла на підпис голові сільської ради. Він їх підписав, достовірно знаючи, що засідання виконавчого комітету з цих питань взагалі не проводилось, зазначені рішення були долучені до протоколу засідання виконкому Городищенської сільської ради від 16 листопада 2009 року № 11, серед яких було і рішення від 16 листопада 2009 року № 31 про визнання права власності на житловий будинок в с. Городище вул. Шевченка, 16 за ОСОБА_2 та ОСОБА_3, і підшиті до наряду. Заяву щодо визнання права власності від імені ОСОБА_3 власноруч написала пізніше, коли саме не пам’ятає, розраховуючи на те, що ОСОБА_3 в майбутньому підпише її. В скоєному щиро кається, просить суворо не карати.

                                 Крім визнання  вини  підсудною  ОСОБА_1  її  вина підтверджується  і  іншими доказами,  які вона визнає  та  не  оспорює  їх  достовірності,  та не наполягає   на  їх   дослідженні  в  ході  судового  слідства.    

          З’ясувавши думку прокурора та підсудної про обсяг та порядок дослідження доказів по справі, враховуючи, що підсудна ОСОБА_1 повністю визнала свою вину в інкримінованих їй діяннях, ніхто з учасників процесу не піддає сумніву й не оспорює фактичні обставини справи, що викладені в обвинувальному висновку, підсудна вірно розуміє зміст цих обставин, в суду немає сумнівів у добровільності та істинності  позицій підсудної, а тому  відповідно до вимог  ст. 299 ч.3  КПК  України суд вважає за недоцільне дослідження доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись лише показаннями підсудної та матеріалами справи, які характеризують особу підсудної.

Аналіз  досліджених  в судовому засіданні  доказів в  їх сукупності  дають  підстави  суду  зробити   висновок, що вина підсудної ОСОБА_1 у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному використанні службовою особою свого службового становища всупереч інтересам служби, внаслідок чого державним інтересам було спричинено шкоду в сумі 75 995 грн., що є тяжкими наслідками, та у службовому підробленні, тобто  внесенні службовою особою до офіційного документа завідомо неправдивих відомостей, а також складанні і видачі завідомо неправдивого документа,  що спричинило тяжкі наслідки,  доведена, її дії правильно кваліфіковані  органом  досудового  слідства за ст. ст.  364 ч.2, 366 ч.2  КК  України.

Суд кваліфікує дії підсудної ОСОБА_1  за цими ж нормами закону.

          Вирішуючи  питання  про вид та міру  покарання підсудній, суд враховує ступінь суспільної небезпеки  вчиненого нею злочину, особу  винної  і обставини,  що  пом’якшують  та обтяжують  відповідальність.

              Обставинами, що пом”якшують покарання суд визнає щире каяття підсудної та сприяння в розкритті злочину.

              Обставин, що обтяжують покарання судом не виявлено.   

При  призначенні  покарання  підсудній ОСОБА_1  суд враховує , що за місцем проживання підсудна характеризується  позитивно,  протягом 2010-2011 років до адміністративної відповідальності не  притягувалася, на обліку в лікаря психіатра-нарколога Менської ЦРЛ не перебуває, пенсійний вік.

    З урахуванням всіх обставин по справі суд приходить до висновку про можливе виправлення та перевиховання підсудної без ізоляції  від суспільства і міру  покарання  слід  призначити   на  підставі  ст.ст. 75, 76  КК  України  відносно  основної  міри   покарання.

Судові  витрати за проведення  судово-почеркознавчої експертиз  в сумі 1 376 грн. -  підлягають стягненню з підсудної  ОСОБА_1 на  користь  держави.  

Речові  докази  по справі:  рішення виконкому Городищенської сільської ради № 31 від 11.11.2009 року, протокол засідання виконавчого комітету Городищенської сільської  ради № 11 від 16.11.2009 року та заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок, який знаходиться в с. Городище по вулиці Шевченка, 16, Менського району Чернігівської області; інвентаризаційна справа № 154 на житловий будинок № 16 по вулиці Шевченка в с. Городище Менського району Чернігівської області    -  зберігати  в матеріалах  кримінальної справи.

Цивільного  позову  по справі не  заявлено.

          На підставі  викладеного,  керуючись  ст. 323-324 КПК  України , суд

З А С У Д И В:

          ОСОБА_1   визнати  винною  у  вчиненні  злочинів,  передбачених ст.364 ч.2 та ст. 366  ч. 2 КК  України  і  призначити  їй  покарання:

- за ст. 364 ч.2  КК  України   –  3 роки позбавлення  волі з позбавленням права обіймати посади в органам місцевого самоврядування, пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями,  на 2 роки;

- за ст. 366 ч. 2  КК  України    -  2 роки  позбавлення  волі  з позбавленням права обіймати певні посади в органах місцевого самоврядування, пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями,  на 2 роки;

На підставі  ст. 70 КК  України   за  сукупністю  вчинених  злочинів, шляхом  поглинення   менш  суворого покарання  більш  суворим, остаточно  призначити  ОСОБА_1 покарання   - 3 роки   позбавлення  волі з позбавленням права обіймати посади в органах місцевого самоврядування,  пов’язані з організаційно-розпорядчими функціями, на 2 роки.

На підставі ст. ст. 75, 76  КК  України   засуджену ОСОБА_1 звільнити  від  відбування  основного покарання   з випробуванням з  іспитовим  строком - 1  (один)  рік.  Згідно ст.76 КК України зобов’язати ОСОБА_1 повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції  про зміну  місця проживання чи роботи.

Запобіжний  захід  засудженій  ОСОБА_1 –підписку   про  невиїзд,  залишити    без  змін,  до набрання вироком законної сили.

Цивільного позову по справі не заявлено.

Судові  витрати за проведення  судово-почеркознавчої експертиз  в сумі 1 376 грн. -  підлягають стягненню з підсудної  ОСОБА_1 на  користь  держави.  

Речові  докази  по справі:  рішення виконкому Городищенської сільської ради № 31 від 11.11.2009 року, протокол засідання виконавчого комітету Городищенської сільської  ради № 11 від 16.11.2009 року та заяву ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок, який знаходиться в с. Городище по вулиці Шевченка, 16, Менського району Чернігівської області; інвентаризаційна справа № 154 на житловий будинок № 16 по вулиці Шевченка в с. Городище Менського району Чернігівської області    -  зберігати  в матеріалах  кримінальної справи.

Вирок  суду може  бути  оскаржено  на  протязі  15 днів до  Чернігівського  апеляційного  суду.

Головуючий суддя:ОСОБА_6