Справа №1-53\07

ВИРОК

 ІМ'ЯМ     УКРАЇНИ

" 16 " травня   2007 року                                                        Ямпільський райсуд

в складі:                                                                                  Сумської області

головуючої - судді   -   Філонової Ю.О.

при секретарі       -    Пархоменко О.М.

за участю прокурора-    Шморгун О.В.

адвокатів               -   ОСОБА_1,  ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел.Ямпіль справу по обвинуваченню

ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1,  народився м.  Ямпіль українець,  гр.України,  освіта середня,  не одружений,  не судимий ,  працює в ДС  ст. Хутір- Михайлівський,  проживає АДРЕСА_1

ОСОБА_4

ІНФОРМАЦІЯ_2,  народився в с. Березовка Березовського району,  Красноярського краю,  українець,  гр. України,  освіта середня ,  навчається на 2-му курсі СУМДПУ ,  не одружений ,

проживає (тимчасово)АДРЕСА_2 постійно АДРЕСА_3 . раніше судимий 10.04.2006 року Ямпільсьим райсудом по  ст. 186 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.,  - обох за  ст.   ст.  15 ч.3 ,  186ч.2 КК України, суд, -

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2007 року,  біля 2.00 години підсудні ОСОБА_4  та ОСОБА_3.  перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння і знаходившись в залі очікування залізничного вокзалу станції Хутір-Михайлівський ,  побачили ОСОБА_5., підійшовши до якого,  запропонували йому вийти з приміщення,  щоб поговорити. Відійшовши разом близько 20 метрів від вхідних дверей залізничного вокзалу,  ОСОБА_3.  переслідуючи мету на заволодіння майном останнього,  застосувавши фізичну силу,  поштовхом руки збив потерпілого з ніг,  завдавши останньому фізичного болю.А коли потерпілий впав ,  то ОСОБА_3. розуміючи ,  що робить це явно для потерпілого,  почав перевіряти зміст його кішень,  тобто намагався відкрито заволодіти майном.  ОСОБА_4,  який знаходився поруч,  і бачив дії ОСОБА_6. направлені на відкрите заволодіння майном потерпілого ,  та повністю розуміючи противозаконний характер таких дій,  притримав за руку потерпілого ОСОБА_5. ,  допомагаючи ОСОБА_6.,  тобто вступив з ОСОБА_6 в злочинний зговір. Потерпілий ОСОБА_5. враховуючи перевагу в силі,  будучи фізично слабкішим і розуміючи ,  що нападники діють разом,  не чинив їм опору,  а повідомив,  що грошей у нього не має,  на що підсудні ОСОБА_3.  та ОСОБА_4  не реагували,  а продовжили свої сумісні злочинні дії по відкритому заволодінню майном потерпілого ,  однак,  при цьому ,  були помічені сторонньою особою,  яка зробила їм зауваження,  тому ОСОБА_3 і ОСОБА_4 вимушені були залишити ОСОБА_5 і не довели свій злочинний намір до кінця ,  з причин які не залежали від їх волі,  не вчинивши усіх дій ,  які вважали необхідними для доведення злочину до кінця і зникли з місця злочину.

В судовому засіданні підсудні ОСОБА_6. та ОСОБА_4  . вину свою в скоєнні злочину передбаченого  ст.  ст. 15 ч.3,  186 ч.2 КК України визнали повністю ,  та підтвердили,  що дійсно   вони 25 січня 2007 року,  біля 2.00 години   перебуваючи в стані алкогольного

сп"яніння зайшли в залі очікування залізничного вокзалу станції Хутір-Михайлівський , де підійшли до чоловіка,  що там знаходився ,  як пізніше виявилося це був ОСОБА_5 ,  та попрохали в нього покурити.В ході розмови між ними виник конфлікт,  тому вони,  запропонували ОСОБА_5 вийти з приміщення щоб поговорити. Відійшовши разом близько 20 метрів від вхідних дверей залізничного вокзалу,  ОСОБА_3.  вирішив заволодіти грошима ОСОБА_5 і з цією метою штовхнув його ,  від чого останній впав,  і ОСОБА_3.  почав перевіряти зміст його кішень.ОСОБА_4 ,  який знаходився поруч,  і бачив,  що ОСОБА_6. перевіряє вміст кішень потерпілого ,  та повністю розуміючи противозаконний характер таких дій,  притримав за руку потерпілого ОСОБА_5.,  допомагаючи ОСОБА_6.,  тобто вступив з ОСОБА_6. в злочинний зговір. Потерпілий ОСОБА_5. при цьому повідомив,  що грошей у нього не має , і почав їм показувати вміст кішень.Однак в цей момент поблизу проходив місцевий житель ОСОБА_7. ,  який почав на них кричати ,  та сказав ,  що повідомить до міліції,  тому хлопці злякалися ,  залишили ОСОБА_5 і втікли з місця скоєння злочину.

Такі покази підсудних відповідають фактичним обставинам справи і ніким не оспорюються.

Враховуючи вище зазначене,  обмеживши дослідження доказів у справі в порядку передбаченому  ст. 299 КПК України,  суд приходить до висновку,  що вина підсудних ОСОБА_3.  та ОСОБА_4 ,  в скоєнні злочину передбаченого ч.3  ст.  15 ч.2  ст. 186 КК України при обставинах викладених в обвинувальному висновку доведена повністю.

Такі дії підсудного ОСОБА_3. . суд і кваліфікує за ч.3  ст. 15 ,  ч.2  ст. 186 КК України ,  як відкрите викрадення чужого майна ( грабіж ), поєднаний з насильством ,  яке не є небезпечним для життя та здоров"я потерпілого ,  вчинене за попередньою змовою групою осіб,  яке є незакінченим з причин ,  що не залежали від його волі,  не вчинивши усіх дій які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

Дії підсудного ОСОБА_4  суд кваліфікує за ч.3  ст. 15 ,  ч.2  ст. 186 КК України ,  як відкрите викрадення чужого майна ( грабіж ), поєднане з насильством ,  яке не є небезпечним для життя та здоров"я потерпілого ,  вчинене повторно , за попередньою змовою групою осіб,  ,  яке є незакінченим з причин ,  що не залежали від його волі,  не вчинивши усіх дій які вважав необхідними для доведення злочину до кінця.

Призначаючи підсудному ОСОБА_3. вид і міру покарання ,  суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ,  що є тяжким злочином,  особу підсудного ,  який має постійне місце проживання та роботи,  де п позитивно характеризується ,  вперше притягується до кримінальної відповідальностіта обставини ,  що обтяжують та пом"якшують покарання.

Обставинами ,  що пом"якшують покарання для підсудного ОСОБА_3. . суд визнає те,  що він вперше притягується до кримінальної відповідальності,  щіро кається в скоєному злочині,  дав по справі правдиві покази ,  матеріальну та моральну шкоду відшкодував потерпілому в добровільному порядку.

Обставинами ,  що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_3.  суд визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп"яніння та щодо особи похилого віку.

Призначаючи підсудному ОСОБА_4  вид і міру покарання ,  суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки скоєного ,  що є тяжким злочином,  особу підсудного ,  який навчається та позитивно характеризується за місцем проживання,  раніше судимий ,  має не зняту і не порашену судимість,  має слабке здоров"я ,  сирота та доглядає за бабусею похилого віку,  та обставини ,  що обтяжують та пом"якшують покарання.

Так обставинами ,  що пом"якшують покарання для підсудного ОСОБА_4  суд визнає те,  що він щіро кається в скоєному злочині,  дав по справі правдиві покази ,  матеріальну та моральну шкоду відшкодував потерпілому в добровільному порядку.

Обставинами ,  що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_4  суд визнає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп"яніння,  щодо особи похилого віку.

Те ,  що обидва підсудних визнали свою вину,  в скоєному розкаялися,  моральну та матеріальну шкоду відшкодували потерпілому в добровільному порядку до порушення кримінальної справи , також ОСОБА_6. працює,  де позитивно характеризується,  а ОСОБА_4  має слабке здоров"я,  здійснює догляд за бабусею похилого віку,  також навчається ,  де характеризується з позитивної сторони - наведені обставини суд визнає як такі,  що істотно знижують ступінь тяжкості злочину,  і що виправлення та перевиховання підсудних ОСОБА_3. та ОСОБА_4. можливе без ізоляції від суспільства,  тому вважає за можливе обрати підсудним покарання із застосуванням  ст.  75 КК України,  звільнивши від відбування покарання з випробуванням.

Цивільний позов по справі не заявлено,  судових витрат не має.

На підставі викладеного та керуючись  ст.  ст.  299,  323, 324 КПК України,  суд-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 26.10.1985 р.н.,  визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч.3  ст. 15,  ч.2  ст. 186 КК України ,  та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки.

Відповідно до  ст.  75 КК України звільнити ОСОБА_3.  ,  від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк терміном 1 рік,  якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину,  і відповідно до  ст.  76 КК України зобов"язати не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,  повідомляти це орган про зміну місця проживання ,  а також періодично з"являтися для реєстрації в зазначений орган.

ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2,  визнати винним в скоєнні злочину передбаченого ч.3  ст. 15,  ч.2  ст. 186 КК України ,  та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 4 роки.

Відповідно до  ст.  75 КК України звільнити ОСОБА_4 ,  від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк терміном 2 роки,  якщо він протягом цього строку не вчинить нового злочину,  і відповідно до  ст.  76 КК України зобов"язати не виїжджати за межі України без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,  повідомляти це орган про зміну місця проживання ,  а також періодично з"являтися для реєстрації в зазначений орган.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу підсудним ОСОБА_3.  та ОСОБА_4  залишити підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений в суд апеляційної інстанції в 15 добовий термін з моменту його проголошення,  а засудженим в той же строк з дня отримання копії обвинуваченого вироку.