Справа №  2-а-2687/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

 14 квітня 2011 року  суддя Корюківського районного суду Чернігівської області –Чурупченко М.І., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області про стягнення щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни,

В С Т А Н О В И В :

           В кінці березня 2011 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про захист порушеного права на соціальну підтримку відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в якому просить: визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі; зобов’язати відповідача надати інформацію про розмір виплаченої йому пенсії із зазначенням розміру доплат, якщо такі проводилися, передбачених ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», здійснити перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком з розміру, встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 01.01.2006 року і по день розгляду справи в суді. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року він має право на отримання щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, однак дана допомога не виплачується, тому він і звернувся до суду з вказаним позовом.

          31.03.2011 року судом винесено ухвалу про відкриття скороченого провадження у справі, копію якої направлено відповідачу. Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав, але в установлений законодавством строк не надав до суду письмові заперечення на позов.

          Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.   

Позивач підтвердив обставини, на які посилається в позові, зокрема те, що є дитиною війни в розумінні ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», надавши суду копію пенсійного посвідчення.

Виходячи із того, що позивач є дитиною війни в розумінні вищезгаданого Закону, суд вважає, що на нього повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», в тому числі і право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону

Згідно ч.2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Даним днем слід вважати 02 березня 2011 року в який позивач отримав лист-відповідь на його звернення щодо неможливості перерахунку відповідних виплат.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, що набрав чинності 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Дію статті 6 вказаного закону зупинено на 2006 рік згідно із Законом України від 20.12.2005р. N3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік». Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому позивач не мала права отримувати підвищення до пенсії, передбачене ст. 6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року.  Крім того зупинення цієї норми не було визнано неконституційним.

У зв’язку з наведеним вимоги, щодо стягнення соціальної допомоги за 2006 рік задоволенню не підлягають.                                 

Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»зупинена на 2007 рік.                                 Однак, рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 положення статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими була зупинена дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнані такими, що не відповідають Конституції.

Згідно ч.2 ст. 152 Конституції України, Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у тому числі після внесення відповідних змін статтею 6 вказаного Закону передбачалося, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання; державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни. Однак, Конституційний Суд України дійшов до переконання, що Законами про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх. Так, рішенням Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року вказані вище зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», які внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними). З урахуванням наведеного, суд вважає, що вимоги позивача щодо нарахування соціальної допомоги, як дитині війни, за 2008 рік підлягають задоволенню лише з 22.05.2008 року (день прийняття рішення Конституційним Судом України) по 31 грудня 2008 року включно. Але нарахування за вказаний період часу соціальної допомоги позивачу, як дитині війни, повинно проводитися з вирахуванням надбавки, встановленої для учасників війни, що виплачувалася позивачеві відповідно до внесених змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(які були внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року), у разі отримання такої надбавки позивачем за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно.                                       

У 2009-2011 роках положення ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», не змінювалось та не зупинялось, тому відповідач повинен був при нарахуванні та сплаті зазначеного виду соціальної допомоги керуватись положенням зазначеної норми закону.

Так в своєму рішенні №6-рп/2007 від 09.07.2007р. Конституційний Суд України зазначив, що утверджуючи і забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини другої статті 6 частини другої статті 19, частини першої статті 68 Конституції України (254к/96-ВР) вони є загальнообов’язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов’язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення принципів соціальної, правової держави.                                 

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги про нарахування підвищення до пенсії за період з 01 січня 2009 року по 14 квітня 2011 року включно підлягають задоволенню, але нарахування за вказаний період часу соціальної допомоги позивачу, як дитині війни, повинно проводитись з урахуванням фактично виплачених сум підвищення, встановленої для учасників війни, що виплачувалася позивачеві відповідно до внесених змін до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Оскільки позовні вимоги задовольняються частково, а позивач звільнений від сплати державного мита, як постраждалий від аварії на ЧАЕС, то ці витрати слід віднести за рахунок держави.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати дії управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі Чернігівської області щодо не нарахування та не виплати підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, неправомірною та зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Корюківському районі Чернігівської області зробити позивачу нарахування та виплату за рахунок коштів Державного Бюджету України недоотриману допомогу у розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року включно; з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року включно; з 01 січня 2010 року по 14 квітня 2011 року включно.  

Крім того, суд вважає, що реалізація особою права, що пов’язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань судом не приймається до уваги.                                                                      

На підставі зазначеного та керуючись ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007, №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 3, 6, 10, 11, 18, 94, 99, 100, 104, 105,158-163 КАС України, суд,-   

                                                             П О С Т А Н О В И В :   

           Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Корюківському районі Чернігівської області про стягнення заборгованості з пенсії, визнання неправомірними дій та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату щомісячної соціальної допомоги у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком - задовольнити частково.                                                               

Визнати дії управління Пенсійного фонду України у Корюківському районі  Чернігівської області по не нарахуванню та не виплаті ОСОБА_1 державної соціальної допомоги, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком –неправомірними.                     

Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Корюківському районі  Чернігівської області здійснити нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року включно, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року включно, з 01.01.2010 року по 14.04.2011 року включно, з урахуванням проведених виплат.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Звільнити сторони від сплати державного мита і ці витрати віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 –денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.        

          Суддя                                                                                М. І. Чурупченко