Каланчацький районний суд Херсонської області

            
                               Справа  №  2-а-727/11

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

 26.04.2011 Суддя  Каланчацький районний суд Херсонської області   Херсонській області  ОСОБА_1 розглянувши в порядку скороченного провадження адміністративну справу за позовом   ОСОБА_2 до ОСОБА_3  Пенсійного фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області про визнання неправомірними дії місцевого органу державної виконавчої влади та спонукання до виконання законодавства,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 Пенсійного  фонду України в Каланчацькому районі Херсонської області, в якому просить  визнати  протиправними  дії  відповідача  внаслідок  яких  йому  не виплачена соціальна допомога, як дитині  війни, за період 2006-2010 року та  зобов’язати відповідача нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за вищезазначений період.

Ухвалою про відкриття скороченого провадження позовні вимоги позивача в період з 2006 року по 11.10.2010 року залишено без розгляду, оскільки позивачем пропущено строк звернення до суду. Провадження відкрито про визнання дій відповідача протиправними в період з 12.10.2010 року по 11.04.2011 року.

Обґрунтовуючи позов, позивач вказує, що відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» належить до соціальної групи «діти війни», оскільки народився 01 жовтня 1937 року, і на час закінчення Другої світової війни, йому не виповнилося 18 років, в зв»язку з чим має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії, як це передбачено ст.6 Закону України  «Про соціальний захист дітей війни». Однак,  відповідач в  порушення  вимог  закону  не  здійснював  нарахування та виплату зазначеної   допомоги   в  вищевказаний період, чим грубо порушив  його право  на  соціальну   допомогу.

Відповідач ОСОБА_3 Пенсійного Фонду України в Каланчацькому  районі позов не визнав та, у передбачений   законом  строк,  надав  до  суду  письмове   заперечення,  в  якому  вказує,  що  посилання  позивача,  щодо  нарахування  та  виплати  соціальної  допомоги  за 2008  рік  є  безпідставним  та  такими, що не  підлягають задоволенню, оскільки 28.05.2008 року Кабінет Міністрів прийняв постанову № 530, якою було визначено розміри щомісячного  грошового   утримання  чи  державної  соціальної допомоги, що виплачується «дітям війни»  в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, що втратили працездатність. Позивач починаючи з 01.01.2008 року отримує вищезазначене підвищення до пенсії у розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. За таких обставин вважає, що ОСОБА_3 Пенсійного Фонду в Каланчацькому районі Херсонської області діяло у межах   повноважень, у  порядку  та у спосіб, що визначені чинним законодавством. Стосовно відшкодування недоплаченої щомісячної державної соціальної  допомоги за 2009-2010 роки, то відповідач зазначив,  що правових підстав для задоволення цих вимог не має. Оскільки, відповідними Законами України «Про Державний бюджет» не встановлено інших розмірів підвищення до пенсії «дітям війни», ніж  ті, що зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян». Окрім того, відповідач зазначив, що Пенсійний фонд України не має належного фінансування, для виплати   соціальної   допомоги.

Оцінивши повідомленні  позивачем та відповідачем обставини, суд  вважає їх достатніми для прийняття рішення в порядку скороченого провадження та дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних   підстав.

Судом  встановлено,  що  позивач  є  пенсіонером,  має   статус   дитини   війни, що підтверджується копією пенсійного посвідчення позивача зі  штампом «дитина  війни».

Відповідно до ч.1  ст. 46 Конституції  України громадяни мають  право   на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної,  часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника,  безробіття з незалежних  від   них  обставин, а також у старості та  в  інших  випадках,  передбачених  законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян,  які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання   пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріплені в Законі України  «Про соціальних захист дітей війни».

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» дітям  війни  пенсії або щомісячне грошове довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії,  підвищуються на 30%   мінімальної  пенсії  за  віком.   

Законом   України   від   19  січня   2006  року   № 3367-VI    внесено   зміни  до  Закону  України «  Про  державний   бюджет  України на   2006  рік»,   відповідно  до  яких   виключено  пункт  17   статті  77, а  стаття   110   викладена   в  іншій   редакції.  Зокрема  установлено,  що   пільги  дітям  війни,  передбачені   абзацом     сьомим   статті 5   Закону  України   « Про  соціальний   захист   дітей   війни»,  запроваджується   з  01  січня  2006  року,  а   статтею   6 –  у  2006  році поетапно,   за   результатами   виконання   бюджету   у  першому   півріччі,   у   порядку,   визначеному   Кабінетом    Міністрів України   за   погодженням з   Комітетом   Верховної   Ради  України   з  питань   бюджету.

Оскільки  Кабінет   Міністрів   України  в 2006  році не  визначив   порядку виплати   надбавки   до  пенсії   дітям  війни,  то   вимоги   позивача     що   стосуються   2006  року,  задоволенню  не  підлягають.

Дію   статті  6  Закону України  « Про  соціальний   захист   дітей   війни»   на   2007   рік   було   зупинено   статтею   111  Закону   України  від   19 грудня  2006  року « Про   Державний   бюджет   України на   2007  рік» ( з   урахуванням   положень   пункту   12   статті   71  цього  закону)   та    визначено,  що   у   2007  році   підвищення   до   пенсії   відповідно  до   статті  6  Закону,    виплачується   особам,   які  є   інвалідами (  крім  тих, на   яких   поширюється   дія   Закону   Україну « Про  статус   ветеранів   війни,   гарантій   їх  соціального   захисту»)  у   розмірі  50 %   від  розміру   надбавки,   встановленої   для  учасників   війни.

Разом  з  тим,   рішенням   Конституційного   Суду   України   від  09  липня 2007 року  № 6-рп/2007 (  справа   про  соціальні   гарантії   громадян)   визнанні   неконституційними   положення   пункту   12  статті  71  Закону   України  «Про   Державний   бюджет  України на   2007  рік»  щодо  такого  зупинення  дії  статті   6  Закону.

Відповідно   до   ч.2   ст.  152   Конституції   України   закони,   інші   правові акти або їх  окремі    положення,   що   визнанні   неконституційними,   втрачають чинність з  дня  ухвалення Конституційним Судом України   рішення   про  їх   неконституційність.

Враховуючи   вищевикладене,  суд   дійшов  висновку,  що  ОСОБА_3    повинно   було   нараховувати   та   сплачувати   позивачу   доплату   за   пенсії   за   період  з 09.07.2007  року  до  31.12.2007 року у відповідності  з   приписами  норми   ст.  6  Закону  України  «Про   соціальний   захист   дітей   війни»  в  редакції   2004  року.

Законом України  «Про державний бюджет на 2008 рік та про   внесення   змін  до   деяких   законодавчих   атів  України»   від   28.12.2007  року, з  01 січня  2008  року   зупинені   виплати,  на  які  згідно  із  законами   України   мають  право діти  війни  ( п.41  розділу  ІІ   Закону).  Разом   з   тим,   рішенням  Конституційного   Суду  України   №  10-рп  від  22.05.2008  року   у  справі  за  конституційним   поданням   Верховного  Суду  України   щодо  відповідності   Конституції України окремих  положень ст.  65 розділу І, п. 61,62, 63,  66   розділу ІІ, п. 3  розділу  ІІІ  Закону  України «Про  Державний Бюджет  України на 2008  рік…» і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України положень ст. 67  розділу І, п.п. 1-4, 6-22, 24-100  розділу  ІІ  цього ж  закону   визнані такими,  що не  відповідають Конституції   України,  в тому  числі   положення   п. 41  розділу   ІІ  Закону  України  « Про державний   бюджет  України на  2008 рік  та про  внесення   змін  до   деяких  законодавчих  актів».

Відповідно   до  ч. 2   ст.  152   Конституції   України  закони,   інші   правові акти або їх окремі положення,  що визнанні неконституційними, втрачають чинність з  дня ухвалення Конституційним Судом України   рішення  про  їх   неконституційність.

Виплати, які були  фактично здійснені  відповідачем  позивачу з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, згідно  з постановою   Кабінету  Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих   категорій  громадян»  в  розмірі  10%.

Закону  України  «Про державний  бюджет  України  на  2010 рік» Кабінету Міністрів України надано право встановлювати розміри соціальних виплат, які  відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати в  абсолютних  сумах у  межах   асигнувань,  передбачених  за   відповідними   бюджетними   програмами.  

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що зазначена   норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих  виплат,  вихідним  критерієм розрахунку  яких є розмір мінімальної  заробітної  плати. Відповідно її дія не поширюється на  спірні   правовідносини,  оскільки  розмір   зазначених соціальних   виплат  згідно  із  Законом  України  «Про  соціальний   захист  дітей  війни»  залежить  від  розміру   мінімальної   пенсії  за  віком.

Отже,  нарахування  та виплата у 2010 році дітям  війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної  соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні  здійснюватися   відповідно до норм Закону України «Про  соціальний  захист дітей війни» в  розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком. Однак, відповідачем на  порушення вимог зазначеної статті таких нарахувань не проводило, чим і допустило протиправну бездіяльність, оскільки ОСОБА_3 як  орган, якому делеговано повноваження щодо  призначення   і   виплати  пенсій  та  доплат  до  них,  повинно   було   діяти   відповідно  до  вимог ст. 6 Закону  України № 2195-ІV  і  здійснювати   позивачу   відповідні   нарахування.  

Суд  не  приймає  до  уваги  доводи  відповідача  щодо  правомірності   своїх  дій з посиланням на відсутність бюджетних коштів для повної реалізації програми з доплат  дітям  війни,  оскільки  питання фінансування цих   видатків   не  є   предметом   спору,  що   розглядається.  

Враховуючи вищевикладене суд вважає  за  необхідне задовольнити   позовні   вимоги   позивача  в частині   визнання бездіяльності  ОСОБА_3   Пенсійного Фонду в Каланчацькому районі, щодо не нарахування та  невиплати  соціальної   допомоги,  як  дитині  війни  за  період  з 12.10.2010 року по 11.04.2011 року, нарахувати та виплатити позивачу, щомісячну недоплачену державну соціальну допомогу, як дитині війни, в  розмірі  30% мінімальної пенсії  за віком за період  з 12.10.2010 року по 11.04.2011 року (шестимісячний строк звернення до адміністративного суду за захистом своїх прав), з урахуванням виплаченого розміру допомоги.

Вимог ж позивача, щодо стягнення з ОСОБА_3 Пенсійного Фонду   України в Каланчацькому районі Херсонської області недоплаченої суми   державної допомоги, задоволенню не підлягають, оскільки фактичний перерахунок розміру  пенсії  не входить до компетенції суду. Даний обов»язок Законом України «Про соціальний захист дітей війни» покладено на Пенсійний Фонд України.

Керуючись, ст. ст. 46,48, 152 Конституції України,  ст.ст. 1, 6 Закону    України  «Про  соціальний    захист   дітей війни» № 2195-ІV, Законом  України  «Про  державний   бюджет  на  2008  рік   та  про  внесення   змін  до  деяких   законодавчих атів України» від 28.12.2007 року, Закону України «Про  державний   бюджет  України  на   2010 рік», рішенням  Конституційного  Суду  України   №  10-рп  від  22.05.2008  року,  ст.ст. 11, 17, 18,  94,  159- 163,  183-2  КАС  України, 

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ОСОБА_3 Пенсійного фонду   України в Каланчацькому районі, щодо не нарахування та невиплати  ОСОБА_2 соціальної допомоги, як дитині війни, за період з 12 жовтня 2010 року по 11 квітня 2011 року в розмірі  30% мінімальної  пенсії  за  віком.

Зобов»язати ОСОБА_3 Пенсійного фонду в Каланчацькому районі   Херсонської області нарахувати та виплатити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, щомісячну недоплачену державну соціальну допомогу, як  дитині війни, в  розмірі  30%   мінімальної  пенсії  за  віком  за  період з  12 жовтня 2010 року по 11 квітня 2011 року,  встановленого  ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахування раніше виплачених коштів.

В  іншій   частині   позовних  вимог   відмовити.

Постанова   відповідно   до  вимог  ч.1 ст.256 КАС України підлягає   негайному   виконанню.

Постанова   може   бути оскаржена в  апеляційному порядку до   Одеського апеляційного адміністративного суду, через Каланчацький районний суд   Херсонської  області,  шляхом   подачі  апеляційної   скарги  протягом  10  днів   з  дня  отримання   копії   даної   постанови.

Суддя           ОСОБА_1