Ленінський районний суд м. Харкова
вул. Полтавський шлях, буд. 20 м.Харків, Україна 61052
Справа № 2024\2-а-2876\11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2011 року Суддя Ленінського районного суду м. Харкова Ольховський Є.Б., розглянувши в порядку скороченого провадження у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова про визнання дій противоправними та зобов*язання вчинити певні дії,суд , -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Харкова з позовною заявою , у якій просить суд визнати противоправними дії управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова щодо перерахунку йому пенсії за період з 18.03.2011 року-основної щомісячної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за період в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком , відповідно до ч.1 ст.28 Закону України « Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування», на момент нарахування пенсії. Зобов*язати відповідача здійснити позивачу донарахування та виплату недорахованої за період з 18.03.2011 року основної щомісячної пенсії в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за період в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком , відповідно до ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування «, на момент нарахування пенсії. Провести перерахунок вищевказаних виплат , починаючи з 18.03.2011 року , та здійснювати такий перерахунок в подальшому з урахуванням збільшення прожиткового мінімуму.
В обґрунтування своїх позовних вимог ,позивач зазначив , що він має статус громадянина , постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи ,1 категорії , інваліда 2 групи . На підставі Закону України від 1991 року № 796-ХІІ « Про статус та соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому призначено пенсію та щомісячну додаткову пенсію , за шкоду , заподіяну здоров*ю , розмір яких повинен визначатися з мінімальної пенсії за віком , яка установлена законом , а пенсійний фонд визначив розмір зазначених пенсій згідно з постановами Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 року ,28 травня 2008 року та 16.07.2008 року , які передбачають виплату пенсії в значно меншому розмірі ніж це передбачено Законом № 796-ХІІ . Вищезазначені дії відповідача позивач вважає незаконними , тому що у своїй діяльності він повинен керуватися виключно Конституцією і законами України ,до того ж норми законів мають вищу юридичну силу ніж норми підзаконних актів , яким є постанови Кабінету Міністрів України .
Відповідно до ч. 4 ст. 183 –2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
Відповідач у встановлений законом строк не надав суд заяву про визнання позву або заперечення на позов.
Суд, перевіривши матеріали справи встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова та отримує пенсію як інвалід 2-ї групи по професійному захворюванню, пов'язаному з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, має статус особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії .
Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова здійснювало перерахунок та виплату пенсії позивачу відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» та Постанови КМ України від 28 травня 2008 р. № 530 , при цьому не застосовуючи положення ст.. 50 і 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі –Закон № 796-ХП) від 28 лютого 1991 року.
Статтею 49 Закону N 796-XII передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до статті 54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), в якій наведено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, , в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком, по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком.
Згідно ст. 50 Закону № 796-ХІІ, в редакції, яка діяла до внесення змін згідно Закону України № 107 -У 1, інвалідам II групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, інвалідам III групи, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.. Як передбачено статтею 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком.
Згідно ст.55 Закону N 796-XII призначення та виплата пенсій провадиться відповідно до ЗУ «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року.
Мінімальний розмір пенсії за віком було встановлено ст.. 19 ЗУ «Про пенсійне забезпечення»від 05.11.1991 року, яка втратила чинність з набранням чинності з 01 січня 2004 року редакції ст.. 28 Закону України від 9 липня 2003 року N 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон N 1058-IV) в якій було зазначено , що мінімальний розмір пенсії за віком визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.
Закон України «Про внесення змін до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"від 24 грудня 2004 року № 2291-1У, що набув чинності з 12 січня 2005 року була змінена редакція статті 28 і розмір мінімальної пенсії за віком встановлено в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, а саме законом про Державний бюджет України на відповідний рік.
Таким чином, право позивача на отримання державної пенсії і щорічної додаткової пенсії виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком яка дорівнює прожиткового мінімуму , виникло з 12 січня 2005 року.
Згідно ч.1 ст.76 Закону України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку», який діє з 21 березня 1995 року право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров’ю особи, не обмежується строком давності. Поняття ядерної шкоди, а саме що це є будь-які ушкодження, завданні здоров’ю людині, що є результатом небезпечних властивостей ядерного матеріалу на ядерній установці наведено в розділі 1 ст.1 названого Закону.
За таких обставин суд приходить до висновку, що право позивача підлягає захисту саме з 12 січня 2005 року.
Розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».Іншого нормативно-правового акту, який би визначав цей розмір або встановлював інший –немає.
Згідно із ч. 7 ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України „Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії”, виключно законами України визначається мінімальний розмір заробітної плати.
Відповідно до вимог ч. 4 ст. 54 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждати внаслідок Чорнобильської катастрофи ” (далі- Закон №796-ХII) в редакції, яка діяла до внесення змін згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» № 107 –У1 від 28.12.2007 р., (далі- Закон № 107 –У1) , в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком., по ІІІ групі інвалідності –6 мінімальних пенсій за віком .
Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 107 -У1 ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: для учасників ліквідації аварії на ЧАЕС у 1986 році по другій групі інвалідності - 200 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, по третій групі інвалідності - 180 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно ст. 50 Закону України №796-ХН, зі змінами, внесеними Законом України № 107-УІ , особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю: інвалідам II групи - 20 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність; інвалідам Ш групи - 15 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначається на момент виплати додаткової пенсії згідно із законом про Державний бюджет України і не може коригуватися іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до ст. 67 зазначеного Закону максимальний розмір пенсій, призначених відповідно до цього Закону (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцять мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням Конституційного Суду України №10 від 22.05.2008 року у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1 пунктів 61,62,63,64, розділу II пункту 3 розділу III, та положень статті 67, розділу І, пунктів 1-4, 6-22, 24-100 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»№ 107-УІ , вказані положення визнані неконституційними, втратили чинність з дня ухвалення рішення судом, оскільки зменшують розміри виплат, обмежують права та свободи і мають місце лише у випадках, передбачених ст. 64 Конституції України.
При цьому Рішення Конституційного Суду України має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. № 530 врегульовано деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян, зокрема громадян, які отримують пенсії, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Частиною 4 зазначеної постанови з 22.05.2008 р. передбачено: щомісячна додаткова пенсія інвалідам II групи у розмірі 20% від розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність; мінімальний розмір пенсії для інвалідів II групи у розмірі -965 грн; щомісячна додаткова пенсія інвалідам 3 групи у розмірі 15% від розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність; мінімальний розмір пенсії для інвалідів 3 групи у розмірі -965 грн.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16.07.2008 р. № 654 «Про підвищення пенсійногозабезпечення громадян»для осіб, що отримують пенсію відповідно до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»з 01.07.2008 р. встановлено мінімальний розмір пенсій для Інвалідів II групи - 1090 грн.; для інвалідів 3 групи - 1026,90 грн.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 8 вересня 2009 року у справі № 1-27/2009 щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 10 Постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" визнано неконституційним пункт 10 Постанови Кабінету Міністрів України „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" від 28 травня 2008 року № 530 (530-2008-п ).
Законами України «Про Державний бюджет України на 2009-2011 роки», а також іншими Законами України та нормативно правовими актами не передбачено звуження прав громадян, зазначеної категорії порівняно з 2008 та 2009 роками.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, Закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності. Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Матеріальна чи моральна шкода, завдана фізичним або юридичним особам актами і діями, що визнані неконституційними, відшкодовується державою у встановленому законом порядку.
У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, виходячи з принципу пріоритетності законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку, що при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"," а не Постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 р. № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» та від 28 травня 2008 р. № 530, на підставі яких була нарахована пенсія позивачу, оскільки останні істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Зі змісту ст.ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що за основу нарахування пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, береться мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно чинного законодавства визначається лише за правилами, передбаченими ч.1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначені підстави та умови призначення державних пенсій та додаткових пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю.
Вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсії виступає мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком, згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Положення частини 3 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до ч.3 ст.67 зазначеного Закону, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність , визначеного законом , підвищується розмір пенсії , визначений відповідно до ст.. 54 цього Закону , а також розмір додаткової пенсії за шкоду , заподіяну здоров’ю , особам , віднесеним до 1,2,3, 4 категорій , та розмір щомісячної компенсації сім*ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи . Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Частиною 1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування» визначено , що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність , визначеного законом.
Таким чином , новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму .
Оскільки позивачеві слід визначати пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком , яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб , які втратили працездатність , то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами , при розрахунку державної та додаткової пенсій передбачених ст..ст. 50,54 Закону України № 796 застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб ,які втратили працездатність , встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік , із з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком .
За таких обставин суд визнає протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області та приходить до висновку про необхідність зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щодо мінімального розміру - 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком , виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 18.03.2011 року к.
Що стосується позовних вимог позивача щодо зобов*язання відповідача –Управління Пенсійного фонду України в Харківському районі Харківської області встановити з моменту ухвалення рішення суду та виплачувати в подальшому основну пенсію та щомісячну додаткову пенсію згідно до ст.ст.54,50 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду 2 групи 1 категорії осіб ,щодо яких встановлено зв*язок з Чорнобильською катастрофою , виходячи з фактичного розміру мінімальної пенсію за віком , суд вважає за необхідне їх задовольнити. Оскільки зобов*язання відповідача здійснити такий перерахунок пенсії не є рішенням спірного питання на майбутнє , так як визначення правильного розміру пенсії встановлюється у відповідності до діючих редакцій ст..ст. 50,54 ЗУ « Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», строк дії яких не обмежений законом.
У разі внесення відповідних змін до зазначених норм права у відповідача виникає відповідне право на здійснення відповідного перерахунку ( зміни розміру) пенсії позивача
Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ст.94 КАС України.
Підстав для звернення постанови до негайного виконання немає.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.48, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст. ст. 2, 8, 71, 159, 160-163, 256 КАС України, суд –
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова про визнання дій противоправними та зобов*язання вчинити певні дії - задовольнити .
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова щодо нарахування ОСОБА_1 основної пенсії по інвалідності в розмірі меншому 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії в розмірі меншому ніж 75 % мінімальної пенсії за віком , розмір якої встановлено ч.1 ст. 28 Закону України « Про загальнообов*язкове державне пенсійне страхування»неправомірними .
Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Харкова здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням вимог статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»щодо мінімального розміру - 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 75 % від мінімальної пенсії за віком, виходячи із розміру мінімальної пенсії за віком, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»за період з 18.03.2011 року , та в подальшому здійснювати такі виплати у зв*язку зі змінами прожиткового мінімуму передбаченого ст.. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове пенсійне страхування” .
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами та іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов’язки, в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Ленінський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги стороною, або іншою особою, яка брала участь у справі, у десятиденний строк з моменту отримання копії постанови.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя - Є.Б. Ольховський