Справа № 2-517/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 лютого 2011 року Нахімовський районний суд м. Севастополя у складі:

головуючого судді –Щербакова С.О.,

при секретарі     –Стрекоченковій І.Л.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Севастополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання найму житлового приміщення,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2, в якому просить суд розірвати договір найму житлового приміщення, укладений 25.09.2002 року між позивачем та відповідачем та виселити відповідача ОСОБА_2 разом із залежними від нього особами з квартири АДРЕСА_1.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що позивачка, як власниця квартири АДРЕСА_1 уклала 25.09.2002 року із відповідачем договір найму вказаного житлового приміщення на невизначений строк та в січні 2009 року направила на адресу відповідача лист із повідомленням про розірвання договору найму, проте відповідач вимоги позивача не виконав та продовжує проживати у вказаній квартирі.    

Представник позивача, в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просили їх задовольнити з підстав, вказаних у позові.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань суду не надав.

З урахуванням наявних матеріалів у справі, що свідчать про права і взаємовідносини сторін, суд, відповідно до положень ст. 224 ЦПК України за згодою представника позивача, вважає можливим провести заочний розгляд справи у відсутності відповідача і постановити заочне рішення.   

Вислухавши пояснення представника позивача, допитавши свідків та  дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 (до шлюбу, укладеного 17.12.2003 року –ОСОБА_3) згідно договору купівлі-продажу квартири від 09.09.2002 року є власником квартири АДРЕСА_1. Право власності позивачки належним чином зареєстроване у КП «БТІ та ДРОНМ»СМР, що підтверджується реєстраційним надписом на договорі купівлі-продажу квартири від 09.09.2002 року.

25.09.2002 року між позивачкою та відповідачем укладено договір піднайму квартири АДРЕСА_1 на невизначений строк.

Листом від 29.01.2009 року позивачка повідомила відповідача про розірвання спірного договору піднайму у зв’язку із наміром проживати у вказаній квартирі, а також порушенням відповідачем умов цього договору щодо внесення плати за комунальні послуги. Також у вказаному листі позивачка просила відповідача звільнити квартиру протягом трьох місяців але не пізніше 01.05.2009 року.

Постановою про відмову в порушенні кримінальної справи від 24.09.2010 року, копія якої знаходиться у матеріалах справи, встановлено, що відповідач поміняв замки у квартири АДРЕСА_1 та не звільняє вказане житлове приміщення.

Свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_5 надали суду пояснення, що відповідач звільняти житлове приміщення відмовляється, а також що позивачка дійсно направляла відповідачу листа з вимогою про розірвання договору піднайму.

Відповідно до ч.3 ст.168 ЖК України договір найму жилого приміщення, укладений на невизначений строк, може бути розірвано за вимогою наймодавця, якщо жиле приміщення, займане наймачем, необхідне для проживання йому та членам його сім'ї. У цьому випадку власник будинку (квартири) повинен попередити наймача про наступне розірвання договору за три місяці.

Статтею 169 ЖК України передбачено, що у разі припинення договору найму житлового приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом  з ним, зобов’язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмови – підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.  

Відповідно до положень ст. 391 ЦК Украйни власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійснені ним права користування та розпорядження ним своїм майном.

Враховуючи вищевикладене, оскільки відповідач не виконав вимогу позивача щодо розірвання договору найму, оформлену листом від 29.01.2009 року, а також відмовляється від звільнення квартири АДРЕСА_2, яка належить позивачці, що перешкоджає реалізації позивачкою права користування вказаною квартирою, суд вважає обґрунтованими та заснованими на законі вимоги  позивача про розірвання договору піднайму житла та про примусове виселення ОСОБА_2 із особами, що проживають із ним з квартири АДРЕСА_3, на підставі  ч. 3 ст. 168, ст. 169 Житлового кодексу України, без надання іншого житлового приміщення.

На підставі ст.168,169 ЖК України, ст. 391 ЦК України, керуючись ст.ст. 3,10,11,57-60,179,209, 224-228,233 ЦПК України, суд   

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.   

Розірвати договір піднайму житлового приміщення від 25.09.2002 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2.   

Виселити ОСОБА_2 разом із особами, що проживають із ним з квартири АДРЕСА_3, без надання іншого жилого приміщення.   

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, заява про перегляд заочного рішення може бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя                                                        /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Нахімовського районного

суду м. Севастополя                                            С.О. Щербаков