Справа № 2-225/11

Ухвала про забезпечення позову

"20" квітня 2011 р.  Суддя Городнянського районного суду Чернігівської області Березовський О.Д., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В :

Представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»ОСОБА_1, який представляє інтереси позивача на підставі довіреності від 25.08.2009 року № 3032, в інтересах позивача звернувся в суд з позовною заявою до ОСОБА_2 та просить стягнути з відповідача на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»заборгованість за кредитним договором б/н від 27.04.2007 року у розмірі 8498,78 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати.

Одночасно зі зверненням до суду з відповідною позовною заявою, представник ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про забезпечення позову та просить суд винести ухвалу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, яке належить ОСОБА_2 та заборонити будь-яким особам укладати угоди стосовно цього майна, проводити його реєстрацію та перереєстрацію, здійснювати його відчуження. Також просить обмежити відповідача у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань : заборонити відділу у справах громадянства, міграції та реєстрації фізичних осіб Городнянського РВ УМВС України в Чернігівській області видачу відповідачу паспорта /проїзного документа; адміністрації Державної прикордонної служби України вжити заходів щодо тимчасового затримання та вилучення наявних у відповідача паспортів/проїзних документів, обмежити особу ( боржника ) у праві виїзду за межі України до виконання нею своїх зобов’язань та вжити заходів для термінового виконання ухвали про забезпечення позову.

          Заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»про забезпечення позову не підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

          Частина 3 ст. 151 ЦПК України передбачає, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Разом з тим, у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено : причини, у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, потрібні для забезпечення позову ( ч. 2 ст. 151 ЦПК України ).

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.20006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства про розгляді заяв про забезпечення позову»розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У поданій до суду заяві заявник не вказує де знаходиться рухоме та нерухоме майно, а також грошові кошти, які належать відповідачу, та на які слід накласти арешт, не конкретизовано на яке саме майно необхідно накласти арешт. Також заявник не зазначає причини у зв’язку з якими потрібно забезпечити позов та не обґрунтовує необхідність забезпечення позову.

Відсутність зазначених відомостей у заяві ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК»позбавляє суд можливості дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання такої ухвали.

Заявляючи вимоги про вжиття заходів забезпечення позову шляхом обмеження відповідача у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх зобов’язань, представник позивача посилався на положення Закону України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України», Постанову Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення».

Перелік видів забезпечення позову зазначений у ч. 1 ст. 152 ЦПК України, проте цей перелік не є вичерпним і за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані і інші його види.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України, в’їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв’язання спорів у цій сфері.

Частиною 2 ст. 6 вказаного Закону встановлено, що громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених п. 1-9 ч. 1 даної статті, зокрема, п. 2 - коли діють неврегульовані аліментні, договірні та інші невиконані зобов’язання - до виконання зобов’язань, або розв’язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов’язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України; та п. 8 –коли щодо нього подано цивільний позов до суду –до закінчення провадження у справі.

З зазначеної норми Закону не вбачається, що саме за ухвалою суду громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон і ст. 8 Закону чітко визначено, що у випадку відмови компетентними органами громадянину України у виїзді за кордон з підстав, передбачених п. 1, 2, 6 - 8 ч. 1 ст.6 Закону така відмова може бути оскаржена у судовому порядку.

Тобто, даним Законом регулюються правовідносини щодо випадків та порядку тимчасового обмеження прав громадян на виїзд з України і визначені ст. 6 Закону такі випадки не можуть бути застосовані судом як вид забезпечення позову при розгляді цивільної справи.

Враховуючи вищевикладене, заява Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК»про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

          Керуючись Законом України «Про порядок виїзду з України і в’їзду в Україну громадян України»від 21.01.1994 року № 3857-ХІІ, ст. ст. 151 - 153 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПРИВАТБАНК» про забезпечення позову відмовити.

          Копію ухвали суду направити Публічному акціонерному товариству комерційному банку «ПРИВАТБАНК».

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до апеляційного суду Чернігівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 5- денний строк з дня отримання копії ухвали апеляційної скарги.

Суддя    ОСОБА_3