Апеляційний суд міста Севастополя
Справа № 22ц-495/2007р.
Головуючий у першій інстанції Завгородня Л.М.
Категорія 40 Доповідач у апеляційній
інстанції Водяхіна Л.М.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 квітня 2007 року колегія судової палати з цивільних справ
Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Симоненко В.М.
суддів - Водяхіної Л.М., Алєєвої Н.Г.
при секретарі - Маткової С.Г.
за участю - ОСОБА_1,
її представника ОСОБА_2,
представника відповідача - Білова А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Севастополь» на рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 05 лютого 2007 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Севастополь» про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИЛА :
У травні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Севастополь» (далі ТОВ «Готель «Севастополь») про поновлення на роботі, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу в розмірі - 9248,10 грн., стягнення моральної шкоди в розмірі - 10000 грн.
Рішенням місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 05 лютого 2007 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені частково, вона поновлена на роботі, з відповідача на її користь стягнута заробітна платня за час вимушеного прогулу в розмірі -924 8,10 грн. та моральна шкода в розмірі - 2000 грн.
Не погодившись з рішенням суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення та постановити нове про відмову ОСОБА_1 у задоволені її позову. Вважає рішення суду незаконним та необгрунтованим. Вказує, що позивачка була звільнена з додержанням положень КЗпП України, однак суд не врахував це і прийняв рішення, яке не відповідає дійсним обставинам справи.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, доводи учасників процесу, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ТОВ «Готель «Севастополь» на рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 05 лютого 2007 року підлягає задоволенню з таких підстав.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачка була незаконно звільнена з роботи, так яка фактично скорочення штату не було, а тому у відповідності до ст.235 КЗпП України вона повинна бути відновлена на колишній роботі, з виплатою середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
З такими висновками суду не може погодить судова колегія.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка була звільнена на підставі п.1 ст.40 КПпП України в результаті скорочення штату робітників ТОВ «Готель «Севастополь». Адміністрацією відповідача були здійснені усі необхідні вимоги, передбачені КЗпП України при вивільнені працівника в зв'язку з скороченню штату. Позивачка, у відповідності до ст.49-2 КЗпП України, була особисто попереджена за два місяця про майбутнє звільнення, їй було пропоновано перевестись на іншу роботу та в зв'язку з її відмовою від такого переводу, відповідач попередив про майбутнє вивільнення службу зайнятості, відповідач отримав згоду від профспілкового комітету на звільнення позивачки, а також ОСОБА_1 була виплачена вихідна допомога.
Судом були зроблені помилкові висновки про порушення відповідачем переважного права залишення на роботі ОСОБА_1, тому що в зв'язку зміною в організації виробництва і праці були скорочені усі посади чергових покоївок.
Суд першої інстанції, постановляючи рішення, не дав належної оцінки тому, що ОСОБА_1 було пропоновано перевестись на інше вільне робоче місце, однак вона від такого переводу письмово відмовилась (а.с.34).
Висновок суду про те, що троє робітниць фактично не були скорочені, суперечить матеріалам справи, а саме наказам №1/52-К, №1/53-К, №1/54-К від 21 квітня 2006 року (а.с. 64-66), з яких вбачається, що з їх згоди вони переведені на посади покоївок на 0,3 ставки, а подалі були тимчасово переведені на іншу роботу і також звільнені по п.1 ст.40 КЗпП України.
При таких обставинах, судова колегія вважає, що позивачка була звільнена законно, з додержанням вимог і порядку передбачених КЗпП України, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, а тому у відповідності до п.3 ч.1 ст. 309 ЦПК України рішення підлягає скасуванню, з постановлениям нового рішення про відмову ОСОБА_1 у задоволені позову.
Керуючись ст.ст.303, 304, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, судова колегія, -
ВИРІШИЛА :
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Севастополь» - задовольнити.
Рішення місцевого суду Гагарінського району м. Севастополя від 05 лютого 2007 року - скасувати, постановити нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Готель «Севастополь» про поновлення на роботі, стягнення заробітної платі за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди - відмовити.
Рішення набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.