Справа№2-а-3327/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

07 квітня 2011 року                                                             м. Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді  Мороз  К.В.,

               при секретарі           Горбік  Т.А.,

        з участю позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про визнання дій неправомірними та  зобов’язання вчинити дії  –

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити дії (а.с.1-4), мотивуючи свої вимоги наступним.

Він є інвалідом 3 групи по захворюванню, пов’язаному з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС І категорії, і перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова. Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» їй повинна бути призначена пенсія розміром, не нижчим ніж 6 мінімальних пенсій за віком та надбавка до пенсії (ст. 50 Закону) в розмірі 50%. Однак, всупереч діючому закону йому нараховується пенсія згідно з постановою КМУ, що значно менше, ніж передбачено в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Невиплата пенсії, передбаченої ст. 54 Закону є протиправною, оскільки згідно ст. ст. 19 ч. 2, 22 ч. 3 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов‘язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Просив визнати дії відповідача щодо відмови від проведення перерахунку пенсії відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 6-ти мінімальних пенсій за віком та у виплаті додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов’язати відповідача зробити  перерахунок основної пенсії з 20 жовтня 2010 року, виходячи з встановлених розмірів відповідно до ч.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а саме 6-ти мінімальних пенсій за віком, а також зробити перерахунок додаткової пенсії за віком відповідно до ст.. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплатити з цього часу по день розгляду справи в суді заборгованість за відрахуванням вже сплачених сум та продовжити виплачувати пенсію у відповідному розмірі на подальші роки.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомлені, про дату слухання справи сповіщено у встановленому порядку.

Відповідно до ч.4 ст. 128 КАС України, суд розглядає справу у відсутності представника відповідача.   

Вислухавши позивача, вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має 1 категорію, є інвалідом 3 групи по захворюванню, пов’язаному  з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації аварії на ЧАЕС (а.с.11), перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова.

Відповідно до ст. 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров‘я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Розділ 8 даного Закону передбачає правила призначення та виплати пенсій і компенсацій особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4.

Стаття 49 цього розділу визначає пенсії особам, віднесеним до вказаних категорій у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров‘ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Стаття 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачає, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров‘ю, у відповідних розмірах, зокрема, інвалідам 3 групи – 50 % мінімальної пенсії за віком.

Виплата зазначеної пенсії відповідно до ст. 53 даного Закону здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

Нормами ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначені підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до 1 категорії та у зв‘язку з втратою годувальника. Зазначені норми розповсюджуються на позивача як віднесеного до категорії 1. Частина 4 ст. 54 цього Закону передбачає, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв‘язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 3 групі – 6 мінімальних пенсій за віком.

Пунктом 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року внесено зміни до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до п. 2 Рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, пункту 28 розділу ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнанні неконституційними. Відповідне рішення Конституційного Суду України є обов'язковим для виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене.

Згідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, ч. 2 ст. 19, ч. 3 ст. 22 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. При цьому при прийняті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Положення статей, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення - тобто з 22.05.2008 року.

Вищезгадана пенсія за інвалідністю (основна та додаткова) в 2010, 2011 році виплачувалася в розмірах, встановлених Постановою КМУ «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 28.05.2008 № 530, тощо.

Враховуючи вищезазначене та беручи до уваги пріоритетність законів над підзаконними актами, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії та надбавки до пенсії згідно Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 14.09.2010 року.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем в судове засідання не надано суду доказів та не доведено правомірності свого рішення щодо не нарахування та невиплати позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно ч. 3 ст. 67 спеціального Закону у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров‘ю, особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4, розмір щомісячної компенсації сім‘ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 996-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 5 жовтня 2000 року № 2017-ІІІ, згідно ст. 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення, у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов‘язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Частиною 3 статті 4 даного Закону передбачено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.

Таким чином, для позивача як інваліда 3 групи, особи, постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії, розмір державної та додаткової пенсії повинен розраховуватися, виходячи із наведених розмірів.

Відповідно до ст. 6 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов’язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову. При цьому суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає порушене право, а не те, яке може бути порушене в майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні. Оскільки позивачем не надані докази, що право на отримання основної та додаткової пенсії буде виплачувати не у розмірі визначеному ст. ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тому в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.

Оскільки позивач відноситься до особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, що підтверджується копією посвідчення (а.с.4), відповідно до п. 18 ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» судові витрати необхідно віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 8-11, 69-72, 99, 100, 104-106, 158-163 КАС України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити дії – задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова з відмови в перерахуванні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності (основну та додаткову) відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Новозаводському районі м. Чернігова здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплатити за період з 14.09.2010 року по 14.03.2011 року державну пенсію, як особі, віднесеної до категорії 1 відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в розмірі не нижчому 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, як особі віднесеної до категорії 1 відповідно до ст. 50 ЗУ "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.  

В задоволені решти вимог відмовити.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду  через Новозаводський районний суд міста Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів.   

Суддя Новозаводського

районного суду м. Чернігова                                      К.В.  Мороз