УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
15 травня 2007 року апеляційний суд Житомирської області в складі:
суддів: Романова О.В. - головуючого,
Ляшука В.В. та Широкопояса Ю.В.,
з участю: секретаря Поліщук Т.О.,
прокурора Руденка В.І.,
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2. та ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 на вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 12 березня 2007 року,
встановив:
Цим вироком засуджено:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1, студента 2-го курсу Київського Національного економічного університету, потерпілого від аварії на ЧАЕС 3 категорії, неодруженого, несудимого,
ОСОБА_2,
ІНФОРМАЦІЯ_2 студента 2-го курсу агроекологічного факультету Житомирського державного агроекологічного університету, неодруженого, несудимого,
та ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, несудимого, -
за ч. 2 ст. 296 КК України на 1 рік обмеження волі кожного.
Згідно ст. ст. 75, 76 КК України звільнено всіх засуджених від призначеного покарання з випробуванням на 1 рік та зобов'язано їх повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця
Справа № 11-395/2007 Головуюча у суді 1 -ї інстанції Ваховський В.Л.
Категорія ст. 296 ч. 2, 4 КК України Суддя-доповідач Широкопояс Ю.В.
2
проживання:
ОСОБА_4,
ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця с. Голуба Нива Краснодарського краю, жителя АДРЕСА_1, непрацюючого, студента Вінницького залізничного коледжу, неодруженого, несудимого, -
засуджено за ч, 4 ст. 296 КК України на три роки позбавлення волі.
На підставі ст. ст. 75, 76 КК України звільнено ОСОБА_4. від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 рік та зобов'язано його повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання.
Згідно вироку, 23 грудня 2006 року близько 3 години на автодорозі між м. Овруч та с. Лукишки Овруцького району біля ставка ОСОБА_2., ОСОБА_1, ОСОБА_4, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, сумісно з ОСОБА_3, групою осіб вчинили хуліганство, - з хуліганських спонукань, грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вираженою в заподіянні тілесних ушкоджень та пошкодженні майна.
Зокрема, ОСОБА_1 кулаком правої руки вдарив по обличчю ОСОБА_5, а ОСОБА_2. кулаком руки вдарив його два рази в голову, а потім два рази по тулубу, внаслідок чого ОСОБА_5 впав на землю та на незначний проміжок часу втратив свідомість. Вказаними діями ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заподіяли ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження у вигляді синця на спинці носу, підшкірного крововиливу, садна-подряпини правої руки та сколу коронки першого зуба зліва.
Одночасно з зазначеними діями ОСОБА_4 заздалегідь заготовленою для нанесення тілесних ушкоджень монтировкою вдарив по лівій нозі ОСОБА_6, внаслідок чого пошкодив його мобільного телефона марки „Нокіа-6270" вартістю 300 грн. ОСОБА_6. вирвав монтировку з рук ОСОБА_4. та викинув її.
Продовжуючи хуліганські дії, ОСОБА_4 вдарив двічі рукою по голові ОСОБА_6 а ОСОБА_2. одночасно з ударами ОСОБА_4. також два рази вдарив кулаком руки по тулубу ОСОБА_6, від чого останній впав на землю і ОСОБА_3. вдарив його два рази ногою по ногах.
Вказаними діями ОСОБА_2., ОСОБА_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3.3аподіяли ОСОБА_6легких тілесні ушкоджень у вигляді
3
трьох саден в лівій скроневій ділянці, синця лівої ноги та сколу коронки першого зуба зліва.
В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок щодо нього, а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину. Посилаючись на свою оцінку доказів, твердить про невідповідність фактичним обставинам справи висновків суду про вчинення ним хуліганства, перебування його в стані алкогольного сп'яніння та кваліфікацію його дій за ст. 206 КК України.
Заслухавши доповідача, пояснення засуджених в підтримання апеляції, міркування прокурора про залишення вироку без зміни, перевіривши справу в межах апеляції, колегія суддів визнає апеляцію необгрунтованою з таких підстав.
Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.
Зокрема, детальними показаннями на досудовому слідстві всіх засуджених, в тому числі самого ОСОБА_1. про обставини заподіяння ним та іншими засудженими тілесних ушкоджень потерпілим ОСОБА_5у та ОСОБА_6(а. с. 30, 52-53, 63, 95, 110, 125).
З огляду на те, що показання засуджених на досудовому слідстві детально узгоджуються з показаннями потерпілих та іншими доказами, наведеними у вироку, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх достовірними та відкинув їх показання в судовому засіданні, що суперечать встановленим судом обставинам справи.
Висновок суду першої інстанції про те, засуджені змінили свої показання в судовому засіданні з метою ухилитися від кримінальної відповідальності є обґрунтованим.
Та обставина, що дії засудженого ОСОБА_1 та інших засуджених були пов'язані зі злочинною поведінкою потерпілого ОСОБА_5а, який вчинив хуліганство, - безпричинно вдарив головою у перенісся ОСОБА_4 у присутності інших засуджених, завдавши йому легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров'я у вигляді закритого перелому кісток носу та синця спинки носу з переходом на повіки очей (а. с. 187-188), не спростовує правильності висновків суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні групою осіб хуліганства та про кваліфікацію його дій за ч. 2 ст. 296 КК України з огляду на всі фактичні обставини справи.
З матеріалів справи також видно, що засуджений ОСОБА_1 на досудовому слідстві повністю визнав себе винним у пред'явленому йому обвинуваченні за ч. 2 ст. 296 КК України, в тому числі в тому, що під час вчинення хуліганства він перебував в стані алкогольного сп'яніння. Стверджував, що незадовго до вчинення інкримінуємих йому дій він випив
4
декілька пляшок пива (а. с. 92-93, 95). Тому апеляційний суд визнає необгрунтованим твердження засудженого Левківського в апеляції про недоведеність висновку суду про наявність у нього стану алкогольного сп'яніння під час вчинення хуліганства.
Покарання ОСОБА_1. судом першої інстанції призначено відповідно до вимог ст. 65 КК України, з врахуванням тяжкості злочину та даних про особу засудженого.
Суд в повній мірі врахував всі обставини, які пом'якшують покарання, та обгрунтовано призначив його із застосуванням ст. ст. 75 та 76 КК України, - зі звільненням від відбування основного покарання з випробуванням. Враховуючи наведене, а також приймаючи до уваги конкретні обставини справи, апеляційний суд не знаходить підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_1. покарання.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -
ухвалив:
апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 12 березня 2007року щодо нього, - без зміни.