Судове рішення #1521661
УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 

УХВАЛА

Іменем   України

 

15 травня 2007 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

суддів: Романова О.В. - головуючого,

Ляшука В.В. та Широкопояса Ю.В.,

з участю: прокурора Воронухи Д.С.

та засудженого ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.  Житомирі

кримінальну   справу   за   апеляцією   засудженого  ОСОБА_1    на   вирок

Богунського районного суду м.  Житомира від 5 березня 2007 року,

 

встановив:

 

Цим вироком                                              ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1,  неодруженого,  несудимого,  що має на утриманні неповнолітню дитину,  -

засуджено за ч. 1  ст.  122 КК України на 2 роки 6 місяців обмеження волі,  за ч. 2  ст.  263 КК України - на 2 роки обмеження волі.

На підставі ч. 1  ст.  70 КК України остаточно призначено покарання ОСОБА_1 за сукупністю злочинів,  - 2 роки 6 місяців обмеження волі.

Згідно  ст.   ст.  75,  76 КК України вирішено звільнити ОСОБА_1  від відбування призначеного покарання з випробуванням на 1 рік,  зобов'язано його не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи,  періодично з'являтися в ці органи на реєстрацію та повідомляти їх про зміну місця проживання та роботи.

Вирішено стягнути з засудженого: 858 грн. на користь фінансового управління Житомирської міської ради у відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого,  360 грн. 26 коп. на користь потерпілого у відшкодування матеріальної шкоди та судові витрати за проведення експертизи в сумі 66 грн. 68 коп.

Згідно вироку,  у період з 2000 по 2002 роки у домогосподарстві АДРЕСА_1 ОСОБА_1  без передбаченого законом дозволу виготовив холодну зброю ударно-дробильної та задушуючої дії - "нунчаку",  яку перевіз до місця свого постійного проживання у квартиру АДРЕСА_2

 

 

 

Справа № 11-326/2007                                        Головуюча у суді 1-ї інстанції Гулак Н.А.

Категорія  ст.   ст.  122 ч. 1,  263 ч. 2 КК України      Судця-доповідач Широкопояс Ю.В.

 

2

 

Житомирі,  де зберігав її до  17 год. 04.04.2006р.

4 квітня 2006 року близько 17 год. на сходинковому майданчику у 1-му під'їзді будинку АДРЕСА_2ОСОБА_1 після словесного конфлікту із ОСОБА_2.,  що виник з малозначного приводу,  виніс із своєї квартири відро з водою та вказану холодну зброю - "нунчаку". Наздогнавши ОСОБА_2та ОСОБА_3,  вилив на них відро води,  після чого умисно вдарив ОСОБА_3. "нунчаку" по лівому плечу та по кисті правої руки,  заподіявши потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому головки 5-ї п'ясної кістки правої кисті,  що призвело до довготривалого розладу здоров'я. Після цього ОСОБА_4,  ОСОБА_2та ОСОБА_5 з метою припинення протиправних дій ОСОБА_1 відібрали у нього "нунчаку" та видали їх правоохоронному органу. При цьому ОСОБА_1 вкусив ОСОБА_3 за руку,  спричинивши йому легкі тілесні ушкодження без короткочасного розладу здоров'я у вигляді саден на лівій руці.

За змістом апеляції,  засуджений ОСОБА_1,  посилаючись на свою оцінку доказів,  просить скасувати вирок та закрити справу за відсутністю в його діях складу злочинів. Твердить про невідповідність фактичним обставинам справи висновків суду про доведеність його вини у вчиненні злочинів. Вказує,  що він не мав наміру на виготовлення та носіння холодної зброї,  захищався від нападу потерпілого.

Заслухавши доповідача,  пояснення засудженого в підтримання апеляції,  міркування прокурора про залишення вироку без зміни,  апеляційний суд визнає апеляцію необгрунтованою з таких підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_1  у вчиненні злочинів,  за які його засуджено,  підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Зокрема,  послідовними показаннями потерпілого ОСОБА_3 та очевидців - свідків ОСОБА_2таОСОБА_5. про обставини конфлікту зОСОБА_1.  з приводу паління у під'їзді та нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4. із застосуванням "нунчаку".

Суд першої інстанції обґрунтовано визнав достовірними ці докази та відкинув показання засудженого про те,  що він захищався від нападу ОСОБА_3,  оскільки показання потерпілого та свідків про дії ОСОБА_1  є детальними,  узгоджуються між собою та підтверджуються висновком судово-медичної експертизи про можливість походження виявленого у потерпілого середньої тяжкості тілесного ушкодження від удару "нунчаку" за вказаних потерпілим та свідками обставин.

З огляду на це апеляційний суд визнає необгрунтованим твердження засудженого в апеляції,  що він не міг завдати потерпілому тілесних ушкоджень за встановлених судом обставин.

05.04.2006р. (до порушення даної кримінальної справи) ОСОБА_1. стверджував,   що  "нун-чаки",  якими він вдарив потерпілого  по руці,   він

 

3

 

виготовив власноручно та зберігав вдома для розробки руки (а. с.  16-17). Починаючи з 10.05.2006р. та в подальшому засуджений став називати цей же предмет "калатушками",  та стверджувати,  що вони були призначені для обробки соєвих продуктів.

Враховуючи дані огляду вилучених у засудженого потерпілим та  свідками "нунчаку",  фактичні обставини справи про зберігання та застосування засудженим цього предмету для нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_4.,  обґрунтований висновок криміналістичної експертизи про те,  що цей предмет є нунчаку,  - холодною зброєю ударно-дробильної та здушуючої дії,  суд першої інстанції обгрунтовано відкинув як недостовірні показання засудженого про те,  що він не мав умислу на виготовлення,  носіння та зберігання холодної зброї.

Тому апеляційний суд визнає необгрунтованими доводи апелянта про недоведеність його вини у вчиненні злочинів.

Дії засудженого за ч. 1  ст.  121,  ч. 2  ст.  263 КК України кваліфіковані правильно.

Досудове та судове слідство у справі проведені повно і об'єктивно.

Порушень вимог КПК України,  які ставили би під сумнів висновок суду про доведеність винності ОСОБА_6 у вчиненні злочину,  - не встановлено.

Покарання ОСОБА_1 судом першої інстанції призначено відповідно до вимог  ст.  65 КК України,  з врахуванням тяжкості злочинів та даним про особу засудженого.

Суд в повній мірі врахував всі обставини,  які пом'якшують покарання,  і призначив його із застосуванням  ст.   ст.  75 та 76 КК України,  - зі звільненням від відбування основного покарання з випробуванням.  Враховуючи наведене,  апеляційний суд не знаходить підстав для пом'якшення призначеного ОСОБА_1 покарання.

Керуючись  ст.   ст.  365,  366 КПК України,  апеляційний суд,  -

 

ухвалив:

 

апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення,  а вирок Богунського районного суду м.  Житомира від 5 березня 2007 року щодо нього,  - без зміни.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація