Україна АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
10 травня 2007 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді..................................................... Романова О.В.,
суддів......................................................... Єрещенка A.M. та Яковлєва С. В.,
з участю
секретаря........................................................................ Поліщук Т.О.,
прокурора........................................................................ Кравця О.І.,
захисника - адвоката................................................ ОСОБА_1.
та скаржника................................................................ ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією начальника слідчого відділу прокуратури Житомирської області Гордієнко В.І. на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 20 квітня 2007 року.
Цією постановою задоволено скаргу ОСОБА_2 на постанову про порушення кримінальної справи від 29 березня 2007 року, винесену заступником прокурора Житомирської області Кобернюком В.М. щодо ОСОБА_2 за ст. 375 ч.1 КК України.
Постанову про порушення кримінальної справи від 29 березня 2007 року, винесену заступником прокурора Житомирської області Кобернюком В.М. щодо ОСОБА_2 за ст. 375 ч.1 КК України скасовано.
В порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 за ст. 375 ч.1 КК України відмовлено на підставі ст. б ч.1 п.2 КПК України за відсутністю в її діянні складу злочину.
Приймаючи дане рішення, суд виходив із того, що в матеріалах перевірки відсутні будь-які відомості про те, що ухвала судді від 01 грудня 2005 року є неправосудною ( ухвала є чинною ), а також відсутні відомості про те, що ОСОБА_2 під час винесення даної ухвали діяла з прямим умислом, усвідомлюючи неправосудність даної ухвали.
Крім того, суд вказав, що у постанові про порушення кримінальної справи є посилання її автора на Закон який нібито порушила суддя ОСОБА_2 - ст. 149 ЦПК України в редакції 1961 року, ніколи не існував.
В апеляції начальник слідчого відділу прокуратури Житомирської області
Справа № 10-72/2007 Головуючий у суді 1-ої інстанції Покатілов О.Б.
Категорія ст. 236-7-236-8 КПК України Доповідач у суді 2-ої інстанції Яковлев С. В.
2
Гордієнко В.І. просить скасувати постанову суду від 20 квітня 2007 року та відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_2 щодо скасування постанови від 29 березня 2007 року про порушення кримінальної справи відносно неї ж за ст. 375 ч.1 КК України.
На обгрунтування апеляції її автор посилається на те, що при порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_2 були дотримані вимоги ст. 94 КПК України, оскільки зібрані матеріали дослідчої перевірки містили достатні дані, які вказували на наявність в діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ст. 375 ч.1 КК України. Про прийняття ОСОБА_2. завідомо неправосудного рішення на думку апелянта свідчать окрема ухвала апеляційного суду, а також рішення кваліфікаційної комісії суддів, де прямо вказано про те, що суддя ОСОБА_2 винесла завідомо неправосудне рішення.
Крім того, як далі зазначає автор апеляції, прокурор при наявності приводів і підстав у відповідності з вимогами ст. 98 КПК України зобов'язаний був прийняти таке рішення. Всі ж обставини вчинення ОСОБА_2 злочину можливо встановити лише шляхом виконання окремих слідчих дій, які можливо проводити тільки в ході досудового слідства.
Іншими особами, які відповідно до закону мають право на оскарження рішення суду першої інстанції, апеляції не подані.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення скаржника ОСОБА_2 та її захисника - адвоката ОСОБА_1., які заперечили проти задоволення поданої апеляції, думку прокурора Кравця О.І., який підтримав апеляцію та вважав постанову суду не обгрунтованою і підлягаючою скасуванню з підстав, наведених в апеляції, перевіривши постанову суду першої інстанції в межах, передбачених ст. 365 КПК України, обговоривши доводи апеляції і заперечень проти її задоволення, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.
Статтею 94 КПК України передбачено вичерпний перелік приводів і підстав до порушення кримінальної справи. Частиною другою зазначеної норми закону також передбачено, що справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться у ч.4 п.4 постанови „Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальної справи" від 11 лютого 2005 року N 1, суддя, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, вправі з'ясовувати лише такі питання : чи були наявними на час порушення справи передбачені ч.1 ст. 94 КПК України приводи ; чи мала особа, яка порушила справу, достатньо даних, що вказували на наявність ознак злочину ( ч.2 ст. 94 КПК України ) ; чи компетентна особа прийняла рішення про порушення кримінальної справи і чи було додержано нею встановлений для цього порядок ( ст. 98 КПК України ).
Як правильно з'ясував суд першої інстанції, ці вимоги закону по справі не були дотримані та не було враховано роз'яснення Верховного Суду України з даного питання, так як особа, яка порушила кримінальну справу не мала
3
приводів до порушення кримінальної справи та не переконалася в наявності ознак злочину в діях судді ОСОБА_2.
Так, відповідно до матеріалів кримінальної справи № 07/085020, порушеної 29 березня 2007 року заступником прокурора Житомирської області Кобернюком В.М. за ст. 375 ч.1 КК України за результатами перевірки за фактом постановлення суддею завідомо неправосудної ухвали, 01 грудня 2005 року суддя Житомирського районного суду ОСОБА_2, грубо порушуючи вимоги ст. 149 ЦПК України ( в редакції 1961 року ), ст. б Закону України „Про статус суддів" винесла завідомо неправосудну ухвалу по цивільній справі № 2-1849/05 про забезпечення позову Клименка П.В. до ТОВ „АРТ-Капітал" та ВАТ „Вінко" щодо зобов'язання перенесення позачергових загальних зборів в АКБ „Укрсоцбанк", заборонивши посадовим особам, всім членам рахункової, мандатної, реєстраційної палат, будь-яким іншим особам під час проведення загальних зборів, які повинні були відбутися 02 грудня 2005 року, проводити реєстрацію акціонерів і видавати бюлетені для голосування на загальних зборах та здійснювати підрахунок голосів ЗАТ „Ферротрейд Інтернешнл", а також заборонила ВАТ „Міжрегіональний фондовий союз" складати зведений обліковий реєстр акцій емітованих АКБ „Укрсоцбанк" та видавати зведений обліковий реєстр посадовим особам, уповноваженим особам, будь-яким іншим особам, які не являються учасниками судового розгляду, що суттєво порушило їх права ( а.с. 6 та 1-ий аркуш кримінальної справи № 07/085020 - далі а.к.с. ...).
З матеріалів кримінальної справи також вбачається, що перевірка здійснювалась старшим оперуповноваженим відділу по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю Управління СБ України в Житомирській області Сатиром С. Ю. в період з 28 листопада 2006 року по 06 лютого 2007 року ( а.к.с. 7, 8, 21 ). Однак дані про підстави для такої перевірки в матеріалах справи відсутні.
Із рапортів оперуповноваженого управління СБУ від 09 січня та 06 лютого 2007 року вбачається, що ним проводилась перевірка по факту можливого прийняття неправосудної ухвали суддею ОСОБА_2. по цивільній справі № 2-1849/05 ( а.к.с. 4, 8 ).
Дані про передачу управлінням СБУ матеріалів перевірки до прокуратури Житомирської області у справі також відсутні. Разом з тим на а.к.с. 59 наявна відповідь кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Житомирського апеляційного округу від 24 січня 2007 року на запит прокуратури області.
Проведеною органом дізнання перевіркою було встановлено наступне.
30 листопада 2005 року /вх.№ 13052/ громадянин Клименко П.В. звернувся до Житомирського районного суду із позовною заявою з приводу спору немайнового характеру, в якій просив зобов'язати ВАТ „Вінко" та ТОВ „АРТ-Капітал" ініціювати перенесення на 05.01.2006 р. позачергових загальних зборів АКБ „Укрсоцбанк", які заплановано на 20.12.2005 р., та за місцем знаходження АКБ „Укрсоцбанк" або його органів управління ( а.к.с. 22 ).
У цей же день або тоді ж, судячи за реєстраційним номером вхідної кореспонденції суду № 13053, Клименко П.В. звернувся із заявою про забезпечення позову, в якій просив :
4
1. заборонити емітенту - АКБ „Укрсоцбанк", посадовим особам АКБ „Укрсоцбанк", голові, секретарю зборів, всім членам рахункової комісії, всім членам мандатної комісії, всім членам реєстраційної комісії АКБ „Укрсоцбанк" та будь-яким іншим особам під час проведення загальних
зборів, які мали відбутись 02.12.2005 р. в м. Черкаси, проводити реєстрацію акціонерів, видавати бюлетені для голосування на загальних зборах та
- враховувати голоси ЗАТ „Ферротрейд Ітернешнл", в тому числі під час підрахунку голосів для визначення кворуму ;
2. заборонити ВАТ „Міжрегіональний фондовий союз" складати зведений обліковий реєстр власників акцій, емітованих АКБ „Укрсоцбанк" та видавати зведений обліковий реєстр емітенту АКБ „Укрсоцбанк", його посадовим, уповноваженим особам, будь-яким іншим особам для проведення загальних зборів АКБ „Укрсоцбанк", призначених на 02.12.2005 р.;
3. заборонити ЗАТ „Ферротрейд Інтернешнл" голосувати по всіх питаннях порядку денного на загальних зборах акціонерів АКБ „Укрсоцбанк" ;
4. зобов'язати Державну комісію з цінних паперів та фондового ринку України здійснити контроль проведення реєстрації акціонерів, які прибули на загальні збори акціонерів АКБ „Укрсоцбанк", які мали відбутися 02.12.2005 р. в м. Черкаси ( а.к.с. 26).
Цього ж дня суддею ОСОБА_2. було відкрито провадження по справі та призначено справу до попереднього судового засідання на 14 грудня 2005 року (а.к.с. 27 ).
Далі суддя ОСОБА_2 своєю ухвалою від 01 грудня 2005 року, виходячи з того, що, невжиття заходів забезпечення позову в подальшому унеможливить виконання рішення суду, на підставі ст. ст. 151 - 153 ЦПК України, який набрав чинності з 01 вересня 2005 року, задовольнила заяву Клименка П.В. про забезпечення позову у повному обсязі ( а.к.с. 28 ). Копії даної ухвали були направлені АКБ „Укрсоцбанк", ВАТ „Міжрегіональний фондовий союз", ЗАТ „Ферротрейд Інтернешнл" та Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку України ( а.к.с. 29 ).
5 грудня 2005 року до суду за вх.№ 13108 надійшла заява позивача Клименка П.В. про відмову від заявленого позову ( а.к.с. 32 ) і ухвалою судді ОСОБА_2 від 06 грудня 2005 року ця відмова була прийнята, закрито провадження по даній справі та скасовано ухвалу про забезпечення позову від 01.12.2005 р. ( а.к.с. 33 ), а копія ухвали - направлена АКБ „Укрсоцбанк", ВАТ „Міжрегіональний фондовий союз", ЗАТ „Ферротрейд Інтернешнл" та Державній комісії з цінних паперів та фондового ринку України ( а.к.с. 34 ).
грудня 2005 року ухвала судді ОСОБА_2 була оскаржена АКБ „Укрсоцбанк" ( а.к.с. 38 ). Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 18 січня 2006 року апеляційні скарги АКБ „Укрсоцбанк" було відхилено, а ухвали судді Житомирського районного суду від 01 та 06 грудня 2005 року залишені без зміни ( а.к.с. 48 ). Одночасно із прийнятим рішенням апеляційний суд виніс окрему ухвалу, якою довів до відома голови ради суддів Житомирської області для відповідного реагування про грубе порушення суддею ОСОБА_2. вимог процесуального законодавства, оскільки вона
5
заборонила вчиняти дії особам, які не були учасниками судового розгляду ( АКБ „Укрсоцбанк", ВАТ „Міжрегіональний фондовий союз", ЗАТ „Ферротрейд Інтернешнл" ), чим суттєво порушила їх права ( а.к.с. 55 - 56 ).
За поданням голови ради суддів Житомирської області від 08 лютого 2006 року кваліфікаційна комісія суддів загальних судів Житомирського апеляційного округу, вбачаючи в діях судді ОСОБА_2 ознаки дисциплінарного проступку, порушила щодо неї дисциплінарне провадження та за допущені грубі порушення вимог чинного законодавства при здійсненні правосуддя оголосила їй догану ( а.к.с. 57 - 58, 60 - 61 ).
Виходячи із наведеного, колегія суддів приходить до переконання, що висновки суду першої інстанції є правильними та обгрунтованими, так як приводи до порушення кримінальної справи, передбачені ст. 94 ч.1 КПК України, відсутні, як і відсутні ознаки злочину.
Посилання в апеляції про наявність приводу до порушення кримінальної справи - безпосереднє виявлення органом дізнання в діях ОСОБА_2 ознак злочину, безпідставне, оскільки дане не відповідає наведеним вище матеріалам кримінальної справи, а, крім того, особою, яка порушила кримінальну справу, не було додержано встановлений для цього порядок.
Про відсутність ознак злочину, передбаченого ст. 375 ч.1 КК України, в діях ОСОБА_2 свідчать відсутність об'єктивної та суб'єктивної сторін даного злочину. Адже : об'єктивна сторона злочину у даному випадку полягає у прийнятті суддею завідомо невірного судового акту, що вирішує справу по суті, а прийняття іншого рішення не тягне відповідальності за ст. 375 КК України ; суб'єктивна сторона даного злочину характеризується лише прямим умислом -суддя повинна була усвідомлювати, що її ухвала від 01 грудня 2005 року є неправосудною і бажала її винесення, а сам по собі факт наявності судового акту не свідчить про це і є припущенням, так як суперечить поясненню судді ОСОБА_2 від 27 грудня 2006 року ( а.к.с. 63 ). Крім того, ухвала судді від 01 грудня 2005 року не була скасована апеляційним судом і залишена без зміни (а.к.с. 48 ).
Посилання апелянта на наявність прямих вказівок про ознаки злочину в діяннях судді ОСОБА_2 в окремій ухвалі апеляційного суду від 18 січня 2006 року ( а.к.с. 49, 55 - 56 ) та рішенні кваліфікаційної комісії суддів загальних судів Житомирського апеляційного округу від 26 травня 2006 року ( а.к.с. 57 - 58 ), як на обгрунтованість правильності постанови про порушення кримінальної справи від 29 березня 2007 року, безпідставне, так як : зазначена окрема ухвала апеляційного суду не містить такої вказівки, а у разі встановлення і наявності такої суд повинен був би окремою ухвалою довести до відома про це правоохоронні органи ; вказівка ж, викладена у мотивувальній частині рішення кваліфікаційної комісії, є лише суб'єктивною думкою членів кваліфікаційної комісії ( або члена кваліфікаційної комісії, який був автором даного рішення ) при викладенні формулювання щодо наявності в діях судді ОСОБА_2 ознак дисциплінарного проступку.
Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду, -
6
ухвалила:
апеляцію начальника слідчого відділу прокуратури Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 20 квітня 2007 року за скаргою ОСОБА_2 на постанову заступника прокурора Житомирської області від 29 березня 2007 року - без зміни.