Справа №2-а -1778/11
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 квітня 2011 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: Іващенко С.О.
при секретарі: Гаврашенко Л.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДАЇ ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АХ №249543 від 12.02.2011р.,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач ОСОБА_1 звернувася до суду з адміністративним позовом до Інспектора ДАЇ ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АХ №249543 від 12.02.2011р.
В обґрунтування позову - позивач зазначила, що 12 лютого 2011р. о 10 год. 30 хв. посадовою (службовою) особою відповідача –інспектором ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м. Харкова ОСОБА_2, винесено постанову серія АХ № 249543 у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 122 ч.2 щодо позивача, та було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425ривень.
Позивач з вищезазначеним правопорушенням не згоден, виходячи з таких підстав:
У ст.254 КУпАП зазначено, що протокол про адміністративне правопорушення складається в разі його вчинення, але оскільки адміністративного правопорушення не було (не було пред'явлено жодного доказу крім безпідставних звинувачень), він не може бути належним доказом моєї вини, і за таких обставин відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не могло бути розпочато у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи, що в КУпАП не існує таких порушень, при яких інспектор ДПС має право винести на місці постанову без складання протоколу, а протокол складений неправомірно, то постанова на підставі такого протоколу теж є незаконною, та підлягає скасуванню.
У протоколі, складеному ІДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м. Харкова ОСОБА_2, Серія АХ1 № 233239 про адміністративне правопорушення вказано, що позивач здійснив обгін транспортного засобу на перехресті пров. Фейербаха та пл.Фейербаха, чим порушив п.14.6. ПДР. Проте, обгону не було, тому що позивач не виїзжав на смугу зустрічного руху, а згідно п.1.10. Правил дорожнього руху: «Обгін –це випередження одного чи декількох транспортних засобів, пов’язане з виїздом на смугу зустрічного руху». Рухаючись по пров. Фейербаха, позивач зупинився на перехресті на червоне світло світлофора у лівій смузі. Згідно п.1.10. Правил дорожнього руху: «смуга руху - поздовжня смуга на проїзній частині завширшки щонайменше 2,75 м, що позначена або не позначена дорожньою розміткою і призначена для руху нерейкових транспортних засобів». Оскільки сніжило, та були відсутні відповідні дорожні знаки, позивач керувавася п.11.1 ПДР.
Згідно п.11.1. ПДР «Кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16 , 5.17.1 ,5.17.2 а за їх відсутності - самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.»Коли включився зелений сигнал світлофора, позивач почав рух інтенсивніше ніж транспортні засоби у правій смузі і тим самим опинився попереду інших учасників руху. Таким чином –цей маневр не є обгоном згідно діючою редакції ПДР. Згідно п.1.10. Правил дорожнього руху: випередження - рух транспортного засобу із швидкістю, що перевищує швидкість попутного транспортного засобу, що рухається поряд по суміжній смузі. Після проїзду перехрестя позивач одразу побачив інспектора ДПС, який зупинив його, подавши сигнал жезлом.
Отже, проїзджаючи перехрестя на зелене світло світлофора, позивач залишався у лівій смузі, на смугу зустрічного руху не виїзжав і обгін не здійснював. Виїхати на смугу зустрічного руху і здійснити таким чином обгін, позивач не міг фізично, оскільки обидві смуги зустрічного руху були зайняті великою кількістю автомобілів.
Таким чином Інспектор ДПС БДПС ВДАІ з обслуговування м. Харкова ОСОБА_2, не звернувши увагу на пояснення позивача порушив Розпорядження № 466 МВС України від 21.05.2009.
Відповідно до ст. 14-1 КпАП, позивача притягнено до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КпАП, яке було скоєне 12.02.2011р.
На підставі викладеного, позивач просить скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення сер. АХ №249543 від 12.02.2011р.
Позивач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь і належним чином, надав суду заяву з проханням розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги просив задовольнити у повному обсязі.
Відповідач у судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся заздалегідь і належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог ч. 1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Судовим розглядом встановлено, що постановою серії АХ №249543 від 12.02.2011р позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 425грн, визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, яке полягало у порушенні п.14. 6. ПДР України.
Як вбачається з зазначеної постанови серії АХ №249543 від 12.02.2011р, ОСОБА_1, 12.02.2011р, о 10год 15хв. по пров Феєрбаха здійснив обгін , чим порушив п. 14.6 ПДР
Як вбачається з пояснень ОСОБА_1 –даного факту правопорушення з її боку не було вчинено. Відповідно до ч. 2 ст. 69 КАС України –докази надають особи, які беруть участь у справі.
Статтею 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до п.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення обов’язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Згідно п.1 ст. 247 Кодексу України про адміністративне правопорушення, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Судом встановлено, що постанова про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 не містить фактичних даних, які б спростовували пояснення правопорушника, встановлювали б факт порушення ним п. 14.6. Правил дорожнього руху України, не містить опис обставин, які підтверджують наявність події скоєння адміністративного правопорушення позивачем. З матеріалів справи взагалі не вбачається, що відповідачем при розгляд справи допитувались свідки, іншим чином перевірялись доводи притягуваного.
При таких обставинах, суд дійшов висновку, що постанова серії АХ №218869 від 12.08.2010р про накладення адміністративного стягнення на позивача не відповідає вимогам закону та не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності. Постанова не підтверджує наявність адміністративного правопорушення та інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про притягнення до адміністративної відповідальності. Постанова винесена за відсутності належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт неправомірних дій позивача, тому зазначена постанова –підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення –закриттю.
Згідно ст. 289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин, цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом, (посадовою особою), правомочним розглядати скарги. Строк на подання адміністративного позову про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення позивачем не пропущено.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 9, 10, 11,99 -100, 160-162 КАС України,ст.289, 293 КУпАП, суд –
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Інспектора ДАЇ ОСОБА_2 про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії АХ №249543 від 12.02.2011р - задовольнити.
Визнати незаконною та скасувати постанову серії АХ №249543 від 12.02.2011р про адміністративне правопорушення, відносно ОСОБА_1, складену Інспектором ДАЇ ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1.
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП у відношенні ОСОБА_1.
Постанова остаточна та оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Постанова винесена у нарадчій кімнаті.
Суддя