УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22а/590 Головуючий у суді 1-ї інстанції: Кочетов Л.Г.
Категорія 44 Доповідач: Рафальська І.М. :
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 травня 2007 року колегія судців судової палати в цивільних справа апеляційного суду Житомирської області у складі:
головуючого Рафальської І.М. .
суддів Зарицької Г.В., Балашкевича С. В.,
при секретарі Сухоребрій Т.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Державної судової адміністрації України, територіального управління державної судової адміністрації України в Житомирській області, Головного управління Державного казначейства України про стягнення компенсації утриманих сум податку з доходів фізичних осіб за апеляційною скаргою ДСА України на постанову Корольовського райсуду м. Житомира від 12 лютого 2007 року,
встановила:
У жовтні 2006 року ОСОБА_1, ОСОБА_2., ОСОБА_3. звернулися до суду з вищевказаним позовом, у якому просили стягнути з відповідачів грошову компенсацію замість сум утриманого податку з доходів фізичних осіб за 2004-2005р.р. на користь ОСОБА_1.-7465, 62грн., ОСОБА_2- 6606, 72грн., ОСОБА_3-6764, 80грн.. посилаючись на те, що вони працюють суддями Володарськ-Волинського райсуду Житомирської області і, відповідно до ст. 1 Указу Президента України „Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів" від 10.07.1995 року № 584/95, звільнені від сплати прибуткового податку.
Постановою Корольовського райсуду м. Житомира від 12 лютого 2007 року позов задоволено.
Стягнуто з рахунку № 35213015004024 Державної судової адміністрації України на
користь:
ОСОБА_1 грошову компенсацію замість сум утриманого податку з доходів фізичних осіб за період з 1.01.2004 року по 31.12.2005 року в сумі 7465 грн.62 коп.;
ОСОБА_2 грошову компенсацію замість сум утриманого податку з доходів фізичних осіб за період з 1.01.2004 року по 31.12.2005 року в сумі 6606 грн.72 коп.;
ОСОБА_3 грошову компенсацію замість сум утриманого податку з доходів фізичних осіб за період з 1.01.2004 року по 31.12.2005 року в сумі 6764 грн.80 коп.
2
Зобов'язано Державне казначейство України провести видатки з державного бюджету, передбачені Державній судовій адміністрації України для проведення відповідних виплат.
У позові до територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області відмовлено за безпідставністю.
У апеляційній скарзі ДСА України просить постанову райсуду скасувати і ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог; посилається на порушення райсудом норм матеріального та процесуального права та на те, що висновки суду не відповідають обставинам справи.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Як видно з матеріалів справи, позивачі працюють суддями Володарськ-Волинського райсуду Житомирської області і, відповідно до ст. 1 Указу Президента України „Про додаткові заходи щодо соціального захисту судців" від 10 липня 1995 року № 584/95 звільнені від сплати прибуткового податку.
Статтею 3 п.2, 3 та статтею 11 Закону України „Про статус суддів", ст. ст. 126, 130 Конституції України визначено гарантії незалежності суддів, згідно яких держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів та діяльності суддів як складову конституційних гарантій їх незалежності і недоторканості.
Всі державні органи, установи та організації, органи місцевого самоврядування, громадяни та їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність судових органів і не посягати на неї. Гарантії незалежності суддів, включаючи заходи їх правового захисту, матеріального і соціального забезпечення, передбачені законом, поширюються на всіх судців України і не можуть бути скасовані чи знижені нормативними актами України і Автономної Республіки Крим.
Як зазначено в п.7 рішення Конституційного Суду України від 1 грудня 2004 року по справі про зупинення дії або обмеження пільг, компенсацій і гарантій/ справа №1-27/2004/, норми про матеріальне і побутове забезпечення суддів, їх соціальний захист не можуть бути скасовані чи знижені без відповідної компенсації. Надання суддям пільг, компенсацій і гарантій не може ставитися у залежність від бюджетного фінансування.
У зв'язку з набранням чинності з 1 січня 2004 року Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", який передбачає лише соціальні пільги по сплаті вказаного податку, при виплаті позивачам заробітної плати протягом 2004-2005р.р. з неї був утриманий прибутковий податок у розмірі: відносно ОСОБА_1.- 7465грн.62 коп., ОСОБА_2-6606 грн.72 коп., ОСОБА_3-6764 грн.80 коп.
У результаті справляння податку з доходів фізичних осіб, в 2004 році сума нарахованої заробітної плати за місяць після сплати вказаного податку у позивачів стала нижчою, ніж розмір середньомісячної заробітної плати, нарахованої суддям за четвертий квартал 2003 року.
Відповідно до пп.22.2 і 22.7 статті 22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", ст. 48, п.44 ст. 80 Закону України „Про державний бюджет України на 2004 рік" /які застосовуються по аналогії щодо механізму виплати компенсації/ та розпорядження Кабінету Міністрів України „Про деякі питання оплати праці суддів" від 20 січня 2004 року № 22-р - дозволено головам судів загальної юрисдикції здійснювати у 2004 році компенсаційні виплати суддям, пов'язані зі справлянням податку за Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб".
Виплата грошової компенсації повинна здійснюватись за рахунок бюджетних призначень на оплату праці, передбачених у Державному бюджеті України на утримання органів судової влади. Податок з доходів фізичних осіб, утриманий з заробітної плати суддів не повинен перераховуватися на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.
Джерелом виплати грошової компенсації судцям є нарахована сума податку з доходів фізичних осіб, утриманого із заробітної плати суддів, яка повинна залишатися в розпорядженні відповідної судової установи для здійснення рівноцінної та повної компенсації сум податку з доходів фізичних осіб.
3
Розмір належної позивачам грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб за 2004 рік визначений ТУ ДСА України в Житомирській області і становить:
ОСОБА_1- 2671 грн.13 коп., ОСОБА_2. - 2414 грн.68 коп., ОСОБА_3. -2364 грн.32 коп.
Оскільки вказана компенсація за 2004 рік позивачам виплачена не була, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення компенсації за цей рік.
Проте, стягуючи компенсацію за 2005 рік, суд не звернув увагу на те, що компенсаційні виплати на 2005 рік названим вище розпорядженням КМУ не передбачалися, тому рішення райсуду підлягає зміні, а сума стягнення - зменшенню: відносно ОСОБА_1. - з 7465 грн.62 коп. до 2671 грн.13 коп.; ОСОБА_2 - з 6606 грн.72 коп. до 2414 грн.68 коп.; ОСОБА_3- з 6764 грн.80 коп. до 2364 грн.32 коп.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 201, 205, 207 КАС України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу Державної судової адміністрації України задовольнити частково.
Постанову Корольовського райсуду м. Житомира від 12 лютого 2007 року змінити, зменшивши суму стягнутої компенсації на користь
ОСОБА_1 - з 7465, 62грн. до 2671, 13грн.;
ОСОБА_2 - з 6606, 72грн. до 2414, 68;
ОСОБА_3 - з 6764, 80грн. до 2364, 32грн.
У решті постанову райсуду залишити без зміни.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.