1-19/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          25.03.2011  року  Талалаївський районний суд Чернігівської області

в складі:

головуючої судді                    Тіщенко Л.В.

при секретарі                              Божко Л.М.

з участю прокурора                    Ніщименка В.М.

захисника                               ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Талалаївка кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянки, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженої, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючої дояркою СТОВ «Батьківщина», має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимої в силу ст. 89 КК України,  

в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого робітником СТОВ «Батьківщина», має на утриманні неповнолітню дитину, раніше не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.3ст. 186 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

           08 квітня 2010 року близько 22 год. 30 хв. мешканці с. Лебединці Срібнянського району Чернігівської області ОСОБА_2 за попередньою змовою з своїм братом ОСОБА_3, який перебував в стані алкогольного сп’яніння,  та його дружиною ОСОБА_4 з метою скоєння розбійного нападу на пристарілого жителя ІНФОРМАЦІЯ_7 прибули до гуртожитку СТОВ «Батьківщина», що розташований на території тваринницької ферми в с. Лебединці Срібнянського району, в якому проживав ОСОБА_5 ОСОБА_4, добровільно відмовившись від скоєння злочину, до приміщення гуртожитку не пішла і залишила територію ферми.  А підсудні, продовжуючи свій злочинний умисел, проникли до кімнати гуртожитку і напали на ОСОБА_5 з метою заволодіння його грошовими коштами. В ході нападу ОСОБА_3 повалив ОСОБА_5 на підлогу в кімнаті і утримував його за руки, обмежуючи таким чином свободу його дій та позбавляючи можливості чинити опір,  а ОСОБА_2, обшукавши кишені штанів, заволоділа грошима в сумі 3000 гривень. При цьому, намагаючись подолати опір потерпілого, вийшовши за межі спільного з ОСОБА_3 умислу, ОСОБА_2 нанесла ОСОБА_5  металевою кришкою кілька ударів по голові, внаслідок чого потерпілий отримав тілесні ушкодження у вигляді забійної рани волосяної частини голови, закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров’я. Після цього ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишили кімнату гуртожитку, а кошти розділили між собою та розпорядились ними на власний розсуд.

В судовому засіданні підсудна ОСОБА_2 свою вину у вчиненому визнала і пояснила, що знала  потерпілого ОСОБА_5, який проживає один в гуртожитку. 06 квітня 2010 року, перебуваючи в магазині с. Лебединці, вона побачила, як ОСОБА_5 розраховувався там за покупки і з кишені діставав  значну суму грошей, яка була загорнута в поліетиленовий пакет.  09 квітня 2010 року підсудна разом із своїм батьком та племінником збиралась їхати до рідних в Дніпропетровську область, але заробітної плати давно не платили і вона, знаючи, що в ОСОБА_5 є гроші, попросила свого батька сходити до ОСОБА_5 і попрости грошей в борг. Цього ж дня батько пішов до ОСОБА_5, але той відмовився позичити гроші. Дізнавшись від батька, що ОСОБА_5 не позичив грошей, підсудна обурилась, так як достовірно знала, що гроші в того є, і вирішила помститись за це. 08 квітня 2010 року у вечірній час підсудна перебувала в господарстві ОСОБА_6 – інваліда, за якою вона здійснює догляд, до неї прийшли її брат з дружиною, які були напідпитку. Під час розмови з ними підсудна  запропонувала скоїти напад на ОСОБА_5, щоб забрати гроші, на що вони погодились. Після цього, близько 22 год. 30 хв. вони всі разом прийшли на територію ферми, де знаходиться гуртожиток, в якому проживає ОСОБА_5 Підійшовши до будинку побачили, що у вікні кімнати ОСОБА_5 горить світло. Підсудна підійшла до вікна і постукала в нього, після цього вони обійшли приміщення гуртожитку і підійшли до вхідних дверей, ОСОБА_4  з ними вже не було. Підійшовши до вхідних дверей, ОСОБА_3 штовхнув двері, так як вони були чимось підперті, зайшли до приміщення, коли підійшли до кімнати ОСОБА_5, той вже відкривав двері. ОСОБА_7 перший зайшов до кімнати, повалив на підлогу ОСОБА_5 і, утримував його за руки та накрив обличчя свої тілом, щоб потерпілий не зміг їх побачити та впізнати. Підсудна ще в магазині бачила, куди ОСОБА_5 поклав гроші, і тому зразу в правій кишені штанів знайшла поліетиленовий пакет, в якому були завернуті гроші, решту кишень вона не перевіряла і більше грошей в нього не брала. Після цього показала жестом ОСОБА_3, що гроші забрала і потрібно йти. Але щоб потерпілий їх не побачив і не впізнав, то вона знайшла в кімнаті металеву кришку і з силою накрила голову потерпілому. Після цього ОСОБА_3 відпустив ОСОБА_5 і вони вибігли з кімнати. Вийшовши з гуртожитку, вони відійшли в сторону і стали чекати ОСОБА_4 і побачили, як хвилин через десять на поріг гуртожитку вийшов ОСОБА_5, перекурив  і знову пішов до кімнати. Вони ще трохи почекали ОСОБА_4, і пішли до господарства ОСОБА_6, ОСОБА_4 була там. В коридорі будинку підсудна дістала гроші, перерахувала, їх виявилось 3000 гривень купюрами по 200, 100 та більшість по 50 гривень, відрахувавши 1500 гривень, передала їх ОСОБА_3. Наступного дня ранком підсудна разом з батьком та племінником поїхала в Дніпропетровську область до рідних, там дізналась, що брата затримали. Приїхавши додому, 14 квітня 2010 року  пішла в Срібнянський РВ УВМС і написала явку з повинною. В скоєному розкаюється, викрадені гроші повернула.

Будучи допитаним в  судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 винним себе визнав  і пояснив, що 08 квітня 2010 року у вечірній час підсудний разом з дружиною повертався з роботи, в магазині купили вина, випили, потім пішли до господарства ОСОБА_6, де проживає його сестра ОСОБА_2 і під час розмови вона  запропонувала їм напасти на ОСОБА_5 щоб викрасти гроші, вона знала, що в нього є велика сума грошей, бо бачила, як він у магазині розраховувався за покупки. Після цього всі разом пішли на територію ферми, де знаходиться гуртожиток, в якому проживає ОСОБА_5, у вікні горіло світло, ОСОБА_2 постукала, після чого пішли до входу в гуртожиток. Коли підійшли туди, ОСОБА_4 з ними не було, підсудний світив ліхтариком, так як було вже темно. Підійшовши до дверей, підсудний штовхнув їх, так як вони були підперті чимось із середини. Коли вони підійшли до кімнати ОСОБА_5, в  цей час він саме відкривав двері. Підсудний повалив потерпілого на підлогу і взявши за руки, намагався утримати, а ОСОБА_2 почала перевіряти кишені, потерпілий чинив опір, намагався звільнитись і скинути з себе підсудного. Підсудний придавив його голову своїм тілом до підлоги, щоб той не зміг його впізнати і так утримував, а ОСОБА_2 шукала гроші  в кишені. Між собою підсудні не розмовляли, щоб потерпілий не впізнав їх по голосу, коли ОСОБА_2 подала знак, що потрібно йти,  вона кілька разів стукнула потерпілого круглою металевою кришкою і вони вибігли на вулицю, стали там чекати ОСОБА_4.  Підсудний бачив, як на поріг вийшов ОСОБА_5, перекурив і пішов назад. Після цього підсудний разом з ОСОБА_2 пішли до господарства ОСОБА_6, де їх чекала ОСОБА_4. В будинку ОСОБА_2 дістала пакунок з грошима, порахувала їх, з її слів там було 3000 гривень, йому вона віддала 1500 гривень, решту забрала собі. Після цього підсудний з дружиною пішли додому, викраденими грошима розпорядився на власний розсуд. В скоєному кається, більшу частину грошей повернув.

Крім показань підсудних, їх вина у вчиненні інкримінованого злочину підтверджується:          

-   показами потерпілого ОСОБА_5, який показав, що він проживає сам у гуртожитку на території ферми СТОВ «Батьківщина», поряд ніхто не проживає, дітей у нього немає. Він отримує пенсію,  частину якої витрачає на придбання продуктів харчування, решту відкладає. Всі гроші зберігає при собі. 08 квітня 2010 року у вечірній час у вікно його кімнати хтось постукав, він відкрив вхідні двері, з коридору зайшли двоє, він не міг роздивитись їх. Один повалив його на підлогу,  і утримуючи руки, грудьми ліг на голову, хтось інший почав з кишені витягувати гроші. Потерпілий намагався чинити опір, але його тримали. Між собою нападники не розмовляли, весь час утримували потерпілого на підлозі за руки, нанесли йому удари по голові. Після того, як вони пішли, потерпілий оглянув кишені і виявив, що у нього було забрано гроші з кишені. Скільки точно там було, начеб то було близько 6 тис. грн., але точно вже не пам’ятає, так як з цих грошей він здійснював покупки та надавав певні суми в борг односельцям, останній раз перераховував гроші за кілька тижнів перед нападом. 09 квітня 2010 року вранці потерпілий пішов до магазину в центр села і зустрів там ОСОБА_8, якому розповів все, що відбулось з ним вночі і попросив викликати міліцію. У цей же день він був доставлений в Срібнянську ЦРЛ, де перебував на лікуванні в хірургічному відділенні.  Претензій до підсудних не має, гроші йому повернули.

- показами свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні показав, що вранці, 09 квітня 2010 року він зустрів ОСОБА_5 і він сказав, що його побили і забрали гроші, хто це зробив, він не сказав. Потерпілий сказав, що в нього болить голова і показав рану, на якій була засохла кров. Свідок зателефонував у міліцію та повідомив про все.

- показами свідка ОСОБА_9, який в судовому засіданні показав, що коли вони 09 квітня 2010 року разом з дочкою ОСОБА_2 та онуком ОСОБА_6 поїхали до рідних у Дніпропетровську область, він побачив, що у дочки є гроші. Потім зателефонували з дому і повідомили, що його сина ОСОБА_7 затримано за підозрою у скоєнні злочину. Коло вони повернулись додому, то 14 квітня 2010 року пішов з дочкою у Срібнянський РВ УМВС, де вона написала явку з повинною, викрадені гроші повернули потерпілому.

- явкою з повинною ОСОБА_2 від 14.04.2010 року, в якій підсудна виклала обставини скоєного злочину (а.с. 4)

- протоколом огляду місця події від 09.04.2010 року, згідно якого було оглянуто приміщення гуртожитку СТОВ «Батьківщина», що розташоване на території тваринницької ферми в с. Лебединці Срібнянського району, де мешкав потерпілий ОСОБА_5 (а.с. 5-8)

- протоколом додаткового огляду місця події від 14.04.2010 року, згідно якого було оглянуто кімнату гуртожитку, в якій проживав потерпілий ОСОБА_5 (а.с. 10)

- протоколом огляду місця події від 10.04.2010 року, згідно якого було оглянуто господарство в с. Лебединці по вул. Б.Хмельницького, 18, в якому мешкав ОСОБА_3 і в одній із кімнат якого було виявлено гроші, якими підсудний незаконно заволодів  (а.с. 11-13)

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 10.04.2010 року, згідно якого ОСОБА_3 показав, як він з сестрою здійснював напад на ОСОБА_5 (а.с. 24-27)

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 14.04.2010 року , згідно якої ОСОБА_2 показала, як вона з братом здійснювала напад на ОСОБА_5 (а.с. 63-66)

- висновком експертизи № 327 від 18.05.2010 року, згідно якого у ОСОБА_5 мали місце забійна рана волосяної частини голови, закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку. Дані тілесні ушкодження виникли від дії твердих тупих предметів і відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткочасний розлад здоров’я і по давності можуть відповідати 08.04.2010 року (а.с. 108-109)

Оцінивши викладені докази в їх сукупності, суд вважає вину кожного з підсудних доведеною повністю та кваліфікує їх дії:

- підсудного ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 186 КК України, так як він своїми умисними діям скоїв відкрите викрадення чужого майна – грабіж, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням в житло.

- підсудної ОСОБА_2 за ч.3 ст. 187 КК України, так як вона своїми умисними діями скоїла напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний з насильством, небезпечним для життя та здоров’я потерпілого  – розбій, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, поєднаний з проникненням у житло.

Призначаючи покарання підсудним суд у відповідності до ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особи підсудних та обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Згідно ст. 12 КК України злочин, за яким кваліфіковано дії підсудного ОСОБА_3 відноситься до тяжкого злочину. Злочин, за яким кваліфіковано дії підсудної ОСОБА_2 відноситься до особливо тяжкого злочину.

До обставин, що пом’якшують покарання підсудному ОСОБА_3 відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину. За місцем проживання підсудний характеризується негативно, за місцем роботи – позитивно.

До обставин, що пом’якшують покарання підсудній ОСОБА_2 відповідно до ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, з’явлення із зізнанням. Виходячи з обставин справи суд відносить до пом’якшуючих підсудній ОСОБА_2 покарання обставин вчинення злочину внаслідок збігу тяжких особистих обставин – вона являється матір’ю - одиночкою, сама виховує дитину, заробітну плату по місцю роботи не отримувала тривалий час, має на утримання непрацездатних батьків. Ці обставини виникли об’єктивно, були справді тяжкими та обумовили вчинення підсудною злочину. За місцем проживання підсудна характеризується посередньо, за місцем роботи – позитивно,  здійснює догляд за інвалідом.

 Обставинами, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання  підсудному ОСОБА_3 є вчинення злочину в стані алкогольного сп’яніння та відносно особи похилого віку.  

Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання  підсудній ОСОБА_2, суд відносить вчинення злочину відносно особи похилого віку.

З урахуванням викладеного, пом’якшуючих та обтяжуючих обставин, думки потерпілого, який на останнє судове засідання не з’явився і надав до суду заяву, в якій зазначив, що претензій до підсудних у нього не має та покарання просив призначити на розсуд суду, суд приходить до висновку, що  необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових злочинів підсудними  буде покарання за умови ізоляції від суспільства.

Суд, приймаючи до уваги наявність у підсудної ОСОБА_2 кількох пом’якшуючих обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням даних про особу підсудної, вважає за можливе застосувати до підсудної ОСОБА_2 положення ст. 69 КК України і призначити їй покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією статті обвинувачення, без призначення додаткового покарання.

В зв’язку з тим, що прокурором в ході судового розгляду було змінено обвинувачення, тому один із цивільних позовів прокурора Срібнянського району  підлягає частковому задоволенню.  

Долю речових доказів по справі вирішити у відповідності зі ст. 81 КПК України.

Судові витрати по справі відсутні.

Керуючись ст.ст.  323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

          ОСОБА_2 визнати винною в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 187 КК України та призначити їй покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі без конфіскації майна.

Строк відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з 14.04.2010 року по 19.04.2010 та з 07.05.2010 року.

Міру запобіжного заходу підсудній до вступу вироку в законну силу залишити попередню – тримання під вартою.

ОСОБА_3  визнати винним в скоєнні злочину, передбаченого ч.3 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з 10.04.2010 року.

Міру запобіжного заходу підсудному до вступу вироку в законну силу залишити попередню – тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави солідарно 1098 (одну тисячу дев’яносто вісім) грн. 93 коп. в рахунок відшкодування витрат Срібнянської ЦРЛ на лікування потерпілого ОСОБА_5

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_5 солідарно 400 (чотириста) грн. 00 коп. в рахунок відшкодування розміру заподіяної матеріальної шкоди.

Речові докази по справі – гроші в сумі 2600 гривень, що перебувають на зберіганні у потерпілого – залишити у користуванні ОСОБА_5; кепку червоного кольору, ліхтарик синього кольору, металеву кришку, що перебувають на зберіганні в Срібнянському РВ УМВС – знищити.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Чернігівської області через Талалаївський районний суд протягом 15 (п’ятнадцяти ) діб з моменту його проголошення.

          Суддя                                                                                                    Л.В.Тіщенко