Справа № 2-а-948/11

                                                  ПОСТАНОВА

                                            ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2011 року                                       Старокостянтинівський районний суд

                                                                       Хмельницької області

в складі:

головуючої-судді                                ОСОБА_1

при секретарі                                         Ташлицькій А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинові справу за позовом ОСОБА_2, від імені якої на підставі довіреності діє ОСОБА_3 до виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації про визнання дій незаконними,

встановив:

ОСОБА_2, від імені якої на підставі довіреності, діє ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації про визнання дій незаконними, посилаючись на те, що їй на підставі договору купівлі –продажу від 29 травня 1990 року належить 15/50 частки житлового будинку по вул. Сагайдачного, 14 м. Старокостянтинова. В даний час виникла необхідність продати належну їй частку житлового будинку, однак вияснилось, що троє її сусідів одноповерхового будинку приватизували свої частки і відповідно є власниками окремих трьох квартир. За таких обставин виникла юридична колізія, так як по її правовстановлюючому документу вбачається часткова власність, а фактично співвласників немає. При детальному вивчені договору купівлі –продажу встановлено, що в п. п. 1 –3 зазначено предметом договору 15/50 частки житлового будинку, а дальше по тексту предметом договору вказано квартиру. Крім того договір посвідчувався на підставі рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради про продаж квартири АДРЕСА_1 ( на даний час Сагайдачного) м. Старокостянтинова. Попередньо вона зверталась до суду з позовом про визнання недійсним частини договору купівлі –продажу та визнання права власності на квартиру з господарськими будівлями, де в ході судового розгляду збільшила позовні вимоги, крім того просила визнати недійсним договір купівлі –продажу, укладений між позивачкою ОСОБА_2 та представником виконавчого комітетом Старокостянтинівської міської ради від 29 травня 1990 року в частині купівлі –продажу 15/50 частки домоволодіння по вул. Сагайдачного, 14 м. Старокостянтинова та визнати, що предметом даного договору купівлі –продажу була окрема квартира в будинку № 4 по вул. Сагайдачного м. Старокостянтинова жилою площею 41,2 кв. м., яка становить 15/50 частки домоволодіння. Ухвалою Старокостянтинівського районного суду закрито провадження по справі з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки законом встановлений інший порядок для впорядкування позивачкою виду та адреси об’єкту нерухомості –шляхом звернення з даним питанням до органу місцевого самоврядування. І лише у разі відмови або за незгодою із прийнятим рішенням органу місцевого самоврядування, такі дії позивачка може оскаржити в судовому порядку. Тому вона звернулась до виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради з заявою про визнання належної їй 15/50 частки будинку квартирою та про оформлення права власності на вказану квартиру. Рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради в оформленні права власності на квартиру було відмовлено разом з тим визначено, що предметом вищевказаного договору купівлі –продажу була квартира, яка становила 15/50 долі житлового будинку по вул. Мануїльського, 14 м. Старокостянтинова, а також приведено у відповідність до адресного реєстру міста адресу. 15/50 долі житлового будинку та присвоєно даному об’єкту адресу АДРЕСА_2 взамін адреси вул. Мануїльського, 14 м. Старокостянтинова. На її звернення Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації відмовило в виконанні вищевказаного рішення виконавчого комітету. Тому вона змушена в судовому порядку визнати рішення органу місцевого самоврядування в частині відмови в оформленні права власності на квартиру незаконною, а також незаконною відмову Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації в скасуванні передньої реєстрації права власності на 15/50 частки житлового будинку по вул. Мануїльського, 14 м. Старокостянтинова та в оформлені права власності на квартиру АДРЕСА_3.   

Представник позивачки подала до суду заяву, якою підтримала, викладені в позовній заяві, обставини та позовні вимоги, та просила справу розглянути без її участі.

Представник співвідповідача виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради в судове засідання не з’явився, хоч про час і місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації в судове засідання не з’явився, однак подав до суду заяву, якою при вирішенні справи поклався на розсуду суду та просив справу розглянути у його відсутність.  

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради за № 44 від 21 лютого 1990 року за результатами розгляду заяви позивачки ОСОБА_2 та керуючись Постановою Міністрів СРСР від 02 грудня 1988 року за № 1400 „Про продаж громадянам в особисту власність квартир в будинках державного та громадського житлового фонду” постановлено продати в особисту власність сім’ї позивачки ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 ( на даний час Сагайдачного) м. Старокостянтинова, в якій вона проживала загальною площею 41,2 кв. м. за суму вказану в оціночному акті в розмірі 1662 крб.

Житловий будинок по вул. Мануїльського, 14 ( на даний час Сагайдачного) м. Старокостянтинова належав Старокостянтинівській міській раді на підставі рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради за № 1117 від 16 травня 1975 року.

Згідно даних довідки –характеристики Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації від 27 лютого 1990 року на земельній ділянці по вул. Мануїльського, 14 ( на даний час Сагайдачного) м. Старокостянтинова розташовані житловий будинок літер „А-1”, хлів літер „Б”, хлів літер „В”, хлів літер „Г”, хлів літер „Д”, відчужується 15/50 частки житлового будинку з надвірними будівлями.

29 травня 1990 року за р. № 168 Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою між представником виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради та ОСОБА_2 посвідчено договір купівлі –продажу 15/50 частки житлового будинку розміром загальної житлової площі 41,2 кв. м. по вул. Мануїльського, 14 ( на даний час Сагайдачного) м. Старокостянтинова Хмельницької області.

12 червня 1990 року Старокостянтинівським бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації за ОСОБА_2 зареєстровано право особистої власності на 15/50 ідеальних частки житлового будинку по вул. Мануїльського, 14 ( на даний час Сагайдачного) м. Старокостянтинова Хмельницької області на підставі вищевказаного договору купівлі –продажу.

Згідно до матеріалів інвентарних справ № 817, № 1688, № 1689 відділом приватизації Старокостянтинівської міської ради були видані свідоцтва про право власності  на житло відповідно на квартиру АДРЕСА_4 15 лютого 1994 року, на квартиру АДРЕСА_5 11 січня 2005 року,  на квартиру АДРЕСА_6 11 січня 2005 року.

У відповідності до даних витягу з адресного реєстру м. Старокостянтинова № 10, виданого відділом містобудування та архітектури виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради 10 вересня 2010 року, на підставі вимог ДБН.1-1-93 „Порядок створення і ведення містобудівних кадастрів населених пунктів”, картографічного матеріалу з відображенням містобудівної ситуації, договору купівлі –продажу 15/50 частки житлового будинку по вул. Сагайдачного, 14 м. Старокостянтинова встановлено, що адреса об’єкта потребує впорядкування, оскільки відповідно до архівних даних Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації дана частина домоволодіння відноситься до житлового будинку садибного типу на чотири квартири. Стосовно назви вулично –дорожньої мережі м. Старокостянтинова вул. Мануїльського перейменовано на вул. Сагайдачного. Фактичне місце розташування об’єкта відповідає адресі АДРЕСА_7.

Таку розбіжність в визначені предмету договору відділ містобудування та архітектури виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради рекомендував виправити шляхом оформлення права власності, де в новому правовстановлюючому документі впорядкувати адресу у відповідності до дійсних на даний час обставин.

Ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 08 грудня 2010 року закрито провадження по справі за позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради, Старокостянтинівської державної нотаріальної контори про визнання недійсним частини договору купівлі –продажу та визнання права власності на квартиру з господарськими будівлями з тих підстав, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки законом встановлений інший порядок для впорядкування позивачкою виду та адреси об’єкту нерухомості –шляхом звернення з даним питанням до органу місцевого самоврядування. І лише у разі відмови або за незгодою із прийнятим рішенням органу місцевого самоврядування, такі дії позивачка може оскаржити в судовому порядку.

Рішенням виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради за № 12 від 13 січня 2011 року по розгляду звернення ОСОБА_2 про оформлення права власності вирішено: 1) визначити, що предметом договору купівлі –продажу від 23 травня 1990 року, укладеним між виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради народних депутатів в особі заступника голови виконкому ОСОБА_4, діючого по дорученню № 23 від 03 травня 1990 року та ОСОБА_2 Реґіною Павлівною була квартира, яка становила 15/50 долі житлового будинку по вул. Мануїльського, 14 м. Старокостянтинова; 2) привести у відповідність до адресного реєстру міста 15/50 долі житлового будинку та присвоїти даному об’єкту адресу АДРЕСА_2 взамін адреси вул. Мануїльського, 14 і адреси АДРЕСА_8; 3) відмовити ОСОБА_2 в оформленні права власності на АДРЕСА_9, так як майно уже зареєстровано і перебуває у приватній власності.

Відповідно до положень пункту 5 Прикінцевих положень Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” від 01 липня 2004 року № 1952-ІV із змінами та доповненнями (далі  - Закон № 1952-ІV) до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об’єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Також пунктом 7 Прикінцевих положень Закону № 1952-ІV зазначено, що до приведення законів та інших нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

У відповідності до підпункту 10 пункту „б” статті 30 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні” до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, делеговані повноваження щодо обліку та реєстрації відповідно до закону об’єктів нерухомого майна незалежно від форми власності.

Враховуючи ту обставину, що єдина система органів державної реєстрації прав, створення якої передбачено саме Законом № 1952-ІV, в тому числі до створення місцевих органів державної реєстрації –відділень державної госпрозрахункової юридичної особи з консолідованим балансом (стаття 7 цього Закону), ще не створена, реєстрація об’єктів нерухомості проводиться підприємствами реєстрації та технічної інвентаризації, яким делеговані такі повноваження.

Оскільки виконавчий комітет Старокостянтинівської міської ради та ОСОБА_2 між собою визначили права та обов’язки в сфері житлових правовідносин та виконали взяті на себе в зв’язку з цим зобов’язання по оформленню права власності на житло, яке ніким не оспорюється, тому в задоволенні позовних вимог в частині чинного рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради щодо відмови в повторному оформленні права власності на дане житло слід відмовити, а в іншій частині позовних вимог стосовно визнання дій Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації незаконними по відмові в скасуванні реєстрації права власності на 15/50 частки житлового будинку по вул. Сагайдачного, 14 м. Старокостянтинова та в реєстрації права власності за позивачкою на квартиру АДРЕСА_3 задовольнити.

Керуючись ст. ст. 11, 71, 86, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п. п. 5, 7 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Тимчасового положення про порядок передачі громадянам житла, що перебуває у їх приватній власності, Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень”, Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, Закону України „Про нотаріат”,

постановив:

Позов задовольнити частково.

Відмовити в визнанні незаконним пункту 3 рішення виконавчого комітету Старокостянтинівської міської ради за № 12 від 13 січня 2011 року про відмову ОСОБА_2 в оформленні права власності на квартиру АДРЕСА_3.

Визнати незаконними дії Старокостянтинівського бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації щодо відмови в реєстрації права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_3.

Зобов’язати Старокостянтинівське бюро технічної інвентаризації, оцінки та реєстрації скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_2 на 15/50 частки житлового будинку по вул. Сагайдачного, 14 м. Старокостянтинова та зареєструвати права власності ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_3.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Старокостянтинівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя  ___________