Справа № 2-825/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

29 квітня 2011 року Комінтернівський районний суд м. Харкова

у складі: головуючого –судді Фатєєвої Н.І.

при секретарі –Єськовій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя  та стягнення аліментів на утримання  дитини,

В С Т А Н О В И В :

          Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом  до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 27.01.2007 р.  зареєстрував шлюб з відповідачкою. У шлюбі мають доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 У зв”язку із тим, що сторони припинили шлюбно-сімейні стосунки у вересні 2010 року, спільного господарства не ведуть позивач просив шлюб розірвати.

          У судовому засіданні позивач підтримав заявлені позовні вимоги.

          Відповідачка ОСОБА_2 позов  про розірвання шлюбу визнала, однак зазначила, що шлюбно-сімейні стосунки припинені між  подружжям близько трьох років потому. Окрім того, відповідачка звернулась  до позивача з зустрічними позовними вимогами, де просить  розділити майно, набуте подружжям за час шлюбу –квартиру №  179 в будинку № 115 у м.Лисичанську Луганської області,  визнати за нею право власності на 1/2 частину зазначеної квартири, а також стягнути з відповідача  аліменти в розмірі 1/3 частини заробітку щомісяця на утримання дитини.

          Позивач ОСОБА_1 зустрічний позов визнав.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного.                              Судом встановлено,  що сторони 27 січня 2007 року зареєстрували шлюб, про що   відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області вчинено актовий запис № 30 (а.с.42). У шлюбі сторони мають доньку  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 5).

Судом встановлено, що в теперішній час сторони не підтримують шлюбно-сімейні стосунки , спільного господарства не ведуть, мешкають окремо.

Оскільки сім’я існує формально і не може бути відновлена, суд приходить до висновку, що  позовні вимоги ОСОБА_1  про розірвання шлюбу заявлені обґрунтовано, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, у зв’язку з чим підлягають задоволенню. Суд вважає, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу  суперечило б інтересам сторін.

Малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 слід залишити на виховання матері  ОСОБА_2

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що  за час шлюбу подружжя придбало майно - квартиру  №  179 в будинку № 115 у м.Лисичанську Луганської області.

Відповідно до  ч. 3 ст. 368  ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є  їхньою спільною сумісною власністю. Дружина та чоловік мають право на поділ такого майна, відповідно до ст. 69 СК України. Згідно  ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Таким чином суд прийшов до висновку, що зустрічні позовні вимоги про поділ майна подружжя підлягають задоволенню, за ОСОБА_2 слід визнати право власності на 1/2 частину вищевказаної квартири.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Судом встановлено, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає. Фактично вихованням та утриманням неповнолітньої дитини  займається  мати.

Враховуючи зазначене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 заявлені обґрунтовано, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, у зв’язку з чим підлягають задоволенню частково. З відповідача слід стягнути на користь позивачки аліменти на утримання дитини в розмірі 1/4 частини заробітку щомісяця.

          На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 215-218 ЦПК України, ст.368 ЦК України,  69, 70 СК України,

В И Р І Ш И В :

          Позов  ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про розірвання шлюбу  задовольнити повністю.

          Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 27 січня 2007 року відділом реєстрації актів цивільного стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області,  актовий запис № 30,  розірвати.

          Після розірвання шлюбу  залишити  ОСОБА_2 шлюбне прізвище  ОСОБА_2.

          Малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2,  залишити на виховання матері  ОСОБА_2.

Зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1  про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя та стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити частково.

Розділити майно, що є спільною сумісною власністю подружжя, визнавши за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частину квартири №  179 в будинку № 115 у м.Лисичанську Луганської області.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, народженого у м. Лисичанську Луганської області,  на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дитини  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку щомісяця, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з  09 лютого 2011 року та до досягнення  дитиною повноліття.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_2  в іншій частині відмовити.

          Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 51 (п’ятдесят одна) гривня.

          Стягнути з ОСОБА_1 витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) гривень.

Скасувати арешт та заборону відчуження квартири № 179 в будинку № 115 у м.Лисичанську Луганської області, накладений ухвалою Комінтернівського районного суду м.Харкова  11 березня 2011 року.

          Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні  під час проголошення судового рішення протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення

Суддя:ОСОБА_4