У х в а л а
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 червня 2006 року м. Київ
Суддя Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Охрімчук Л.І.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 листопада 2005 року та ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 10 лютого 2006 року, ухвалу апеляційного суду Хмельницької області від 30 січня 2006 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні підвальним приміщенням та відшкодування моральної шкоди,
в с т а н о в и в :
У серпні 2005 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні підвальним приміщенням та відшкодування моральної шкоди.
Посилаючись на те, що через безвідповідальність відповідачки у її підвальне приміщення затікає вода, що робить його непридатним для використання, просила зобов'язати ОСОБА_1 провести ремонт сантехнічного обладнання в квартирі АДРЕСА_1 та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 2 000 грн.
Рішенням Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 листопада 2006 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 10 лютого 2006 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково: стягнуто з ОСОБА_1 на її користь моральну шкоду у розмірі 1 000 грн., у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Судами встановлено, що з вини ОСОБА_1 відбулося затоплення підвального приміщення будинку АДРЕСА_1.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції та апеляційний суд, погоджуючись з ним, виходили з того, що відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Ухвалою апеляційного суду Хмельницької області від 30 січня 2006 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 30 листопада 2006 року визнано неподаною.
Визнаючи неподаною апеляційну скаргу ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою цього ж суду від 10 січня 2006 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху з наданням строку для усунення недоліків до 27 січня 2006 року.
Однак у встановлений в ухвалі строк ОСОБА_1 недоліки не усунула, а тому відповідно до ст. 297 ЦПК України її апеляційна скарга визнана неподаною.
Із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись п. 5 ч. 3 та ч. 5 ст. 328 ЦПК України,
у х в а л и в :
Відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні підвальним приміщенням та відшкодування моральної шкоди.
Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити ОСОБА_1.
Ухвала оскарженню не підлягає.