Справа №1-74/2011р.

                                                                              В  И  Р  О  К   

                                                               І М Е Н Е М     У К Р А Ї Н И

23 лютого 2011 року                                                                                      м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Білокур В.І.,

при секретарі Сірій І.В.,

з участю прокурора Трохименко Р.М.,

потерпілої ОСОБА_1,

адвоката ОСОБА_2,

підсудного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Прилуки кримінальну справу по обвинуваченню  ОСОБА_3, що народився 25 липня 1978 року в  с. Барабаш Хасанського району Приморський край Російської Федерації, гр.України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одружений, не працюючий, проживає в м. Прилуки військове містечко 12АДРЕСА_1, в силу ст.89 КК України не судимий,     за ст. 185ч.3 КК України,-

                                                                         В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 в кінці листопада 2010 року (точна дата та час досудовим слідством не встановлені), близько 10 години, з метою таємного викрадення чужого майна прибув до квартири №8 розташованої в будинку №35 по вул.Переяслівська в м. Прилуки, де шляхом підбору ключа до замикаючого пристрою на вхідних дверях проник до квартири, звідки таємно викрав гроші в сумі 10 300 грн. та банківські картки “Приватбанку”, з рахунку яких зняв кошти в сумі 5 400 грн., що належали потерпілій ОСОБА_1.

Він-же, 18 грудня 2010 року, повторно, з метою таємного викрадення чужого майна прибув до квартири №8 розташованої в будинку №35 по вул.Переяслівська в м. Прилуки, де шляхом підбору ключа до замикаючого пристрою на вхідних дверях проник до квартири, звідки таємно викрав гроші в сумі 100 грн., що належали потерпілій ОСОБА_1.

Таким чином, ОСОБА_3 за двома епізодами скоєних крадіжок таємно заволодів грошовими коштами, що належали потерпілій ОСОБА_1 на загальну суму 15 800 грн. та витратив їх на задоволення власних потребностей, заподіяних збитків потерпілій ОСОБА_1 не відшкодував.

Як у ході досудового,  так і в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину в пред”явленому обвинуваченні за ч.3 ст.185 КК України визнав повністю та  підтвердив вищевикладені обставини скоєного злочину. При цьому суду пояснив, що в кінці листопада  2010 року та 18 грудня 2010 року він одинаковим способом (шляхом підбору ключа) двічі проникав до квартири ОСОБА_1, скористався відсутністю вдома господарки, він добре знав розташування квартири і речей у ній, бо 2 роки тому робив тут ремонт. Таким чином він викрав готівкою грошей та з банківських карток на загальну суму 15 800грн. які витратив для власних потребностей, так як не працює. Підсудний ОСОБА_3 в суді заявив, що він щиро кається у скоєному, що заявлений потерпілою ОСОБА_1 цивільний позов про відшкодування їй 15800грн. матеріальної шкоди та 5000грн. моральної шкоди він повністю визнає.

Окрім особистого визнання вини самим підсудним ОСОБА_3, його-ж винність у скоєнні інкримінованого злочину підтверджується іншими доказами, що досліджені в судовому засіданні.

Так, потерпіла ОСОБА_1 суду пояснила, що два роки назад у її квартирі проводив ремонт ОСОБА_3, якому вона довіряла, а в кінці листопада та 18 грудня 2010 року виявила пропажу великої суми грошей та двох карток, звернулась до адміністрації Прилуцького відділення “Приватбанку” з допомогою яких впізнала ОСОБА_3 по відеофіксації як особи, що отримував через банкомат 01.12.2010 року її кошти, про що вона і повідомила працівникам міліції, звернувшись із відповідною заявою про вчинення злочину ОСОБА_3. Потерпіла вказує, що підсудний до цього часу не відшкодував їй жодних коштів із загальної суми 15800грн. викрадених грошей, до якого вона має крім того претензії і морального відшкодування, розмір якого оцінює в 5000грн..

Протоколами огляду місця події від 20.12.2010 року з фототаблицею (а.с.7-8а) та від 21.12.2010 року (а.с.14) підтверджується місцерозташування серванта у квартирі потерпілої ОСОБА_1 звідки були викраденні гроші, а також вилучений ключ у підсудного ОСОБА_3, яким той відкривав двері квартири.

Відповідною Постановою органу досудового слідства від 21.12.2010 року, вищеназваний ключ, за допомогою якого підсудний ОСОБА_3 скоїв проникнення і крадіжку з квартири потерпілої —визнаний речовим доказом, та пакетований для зберігання у матеріалах даної кримінальної справи (а.с.14-15).

За таких обставин суд вважає, що органи досудового слідства правильно кваліфікували дії  підсудного ОСОБА_3 за ст.185ч.3 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинена повторно, поєднана з проникненням у житлове приміщення, за що підсудний і повинен нести кримінальну відповідальність.

Призначаючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_3 суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину та особу підсудного, який посередньо характеризується за місцем проживання, не працевлаштований, раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності (в т.ч. крадіжка) і йому надавався іспитовий строк, та в силу ст.89 КК України він вважається раніше несудимим.

При цьому, суд враховує пом”якшуючу покарання підсудному ОСОБА_3 обставиною те, що він щиро розкаюється у вчиненому, та відсутність обтяжуючих його покарання обставин.

Суд також враховує обставини скоєного злочину, який відноситься до числа тяжких та його наслідки —значна сума збитків для потерпілої ОСОБА_1 унаслідок подвійного викрадення коштів з її квартири підсудним ОСОБА_3, який дотепер не відшкодував жодних сум на погашення заподіяної потерпілій матеріальної та моральної шкоди.

          За таких обставин  суд вважає необхідним призначити покарання підсудному ОСОБА_3 У вигляді позбавлення волі ближче до мінімального розміру санкції інкримінованого закону, без застосування положень ст.ст.75,76 КК України, оскільки, враховуючи сукупність вищенаведених конкректних обставин по справі, тяжкість скоєного повторно злочину та його наслідків, невідшкодування збитків потерпілій, із врахуванням особи підсудного -  буде необхідним і достатнім для його виправлення, перевиховання та попередження вчинення ним нових злочинів.

По справі потерпілою ОСОБА_1 заявлений цивільний позов про відшкодування їй 15800грн. матеріальної шкоди та 5000грн. моральної шкоди, що визнаний підсудним ОСОБА_3 та підтверджується розміром пред”явленого йому обвинувачення, що розмір морального відшкодування буде відповідати обсягу страждань потерпілої (немайнової шкоди) унаслідок скоєного злочину відносно неї із втратою великої суми коштів, на які вона розраховувала утримувати себе та похилого віку хвору матір, а не повернення цих коштів підсудним порушило звичний спосіб проживання сім”ї потерпілої, а тому суд вважає необхідним задовольнити позовні вимоги потерпілої у повному обсязі, на підставі положень ст.ст.1166, 1167 ЦК України.

Витрати за проведення судово-криміналістичної експертизи в розмірі 309 грн. 60 коп. необхідно стягнути на користь держави з підсудного ОСОБА_3, оскільки саме для доказування його винності проводилася по справі (а.с.34).

Долю речових доказів по справі необхідно вирішити в порядку ст.81 КПК України.

          На підставі наведеного, керуючися ст.ст. 323 –324 КПК України, суд –

                                                           З  А  С  У Д  И  В :

ОСОБА_3 визнати винним в скоєнні ним злочину, передбаченого ст.185 ч.3  КК України і призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

До вступу вироку в законну силу міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3  залишити попередньою –підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речовий доказ по справі :  металевий ключ до врізного замка, залишити на зберіганні у матеріалах даної кримінальної справи (а.с.16).

Стягнути з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_1 20 800 (двадцять тисяч вісімсот) грн., в рахунок відшкодування заподіяної злочином  матеріальної та моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь держави 309 (триста дев”ять) грн. 60 коп.  в рахунок відшкодування витрат затрачених на проведення судово-криміналістичної експертизи (а.с.34).

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської областіна впродовж 15 діб із дня його оголошення, через Прилуцький міськрайонний суд.

Головуючий суддя                                                                                        Білокур В.І.