Справа №  2008/2-а-1583/11  

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

27 квітня 2011 року

21 квітня 2011 року суддя Вовчанського районного суду Харківської області Глоба М.М., розглянувши в порядку скороченого провадження відповідно до ст. 183-2 КАС України адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії, –

ВСТАНОВИВ:

           У  березні 2011 року позивач, ОСОБА_1 звернувся у суд із позовом до управління пенсійного фонду України в Вовчанському районі Харківської області (далі –УПФУ), яким просить:

- визнати дії відповідача, УПФУ у Вовчанському районі Харківської області відносно нарахування та виплати призначеної державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю особі яка потерпіла від наслідків Чорнобильської катастрофи неправомірними;

- зобов’язати УПФУ у Вовчанському районі Харківської області усунути порушення і провести з 22 жовтня 2010 року перерахунок і виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, як потерпілого від наслідків Чорнобильської катастрофи виходячи із розміру 75 % мінімальної пенсії за віком, згідно ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-ХІІ.

- зобов’язати УПФУ у Вовчанському районі Харківської області усунути порушення і провести з 22 жовтня 2010 року перерахунок та виплату недоотриманої суми державної пенсії, в розмірі не менше 8 мінімальних пенсій за віком, згідно ст. 49, ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року № 796-ХІІ.

В обґрунтування своїх вимог позивач  зазначив, що він є постраждалим від наслідків  Чорнобильської катастрофи 1 категорії, інвалід ІІ групи, перебуває на обліку у відповідача, а тому має право на отримання державної пенсії не нижче 8 мінімальних пенсій за віком, що визначено у ч. 4 ст. 54 Закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ, а також на додаткову пенсію за шкоду здоров’ю, розмір якої у відповідності  до ст. 50 вищевказаного Закону, повинен складати –75 % мінімальної пенсії за віком. Призначення, нарахування та виплата вищезазначеної пенсії та допомоги у відповідності з Положенням відноситься до повноважень відповідача. Розмір мінімальної пенсії за віком при цьому визначається на підставі ст. 28  ЗУ «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування». При цьому посилається на норми чинного законодавства про не поширення позовної давності на вимоги про відшкодування шкоди заподіяної  ушкодженням здоров’я.

Від  відповідача заперечень до суду не надійшло.

Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає  задоволенню, з таких підстав.

Позивач ОСОБА_1. знаходиться на обліку в управлінні пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області і отримує пенсію по ІІ групі інвалідності внаслідок захворювання пов’язаного з аварією на ЧАЕС, відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус  і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796 від 28.02.1991 року (надалі Закон № 796).

Позивач відноситься до першої категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та є інвалідом другої групи захворювання, яке пов’язано з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується  посвідченням серії А № 092993  та довідкою до акту огляду МСЕК.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі № 796-ХІІ.

Статтею 49 Закону № 796 передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1,2,3,4. Встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ч.4 ст. 50 Закону № 796 у редакції від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду. Заподіяну здоров’ю, у розмірах: - інвалідам ІІ групи –75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Відповідно до ч.4 ст. 54 Закону № 796 у редакції Законів України від 17 червня 1993 року № 3285-ХІІ, від 06 червня 1996 року № 230/96-ВР, якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв’язку з утратою годувальника. В усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІ групи мають бути не нижчими 8 мінімальних пенсій за віком.

          Вихідним критерієм розрахунку державної пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно зі ст. 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1958-ІV «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»(далі –Закон № 1058- ІV) встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Положення Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджений Постановою КМУ від 30 травня 1997 року № 523 «Про затвердження нового Порядку обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв’язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи», стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій, відповідає змісту ст. ст. 50, 54 Закону № 796-ХІІ.

          А в пункті 2 Постанови від 03 січня 2002 № 1 «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», в пункті 4 Постанови від 28 травня 2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян»та п.2 Постанови КМУ від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян»Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, усупереч положенням зазначених статей Закону № 796, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальних пенсій за віком.

          Враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада України в 2006 році доповнила Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»ст. 71 цього Закону, в якій зазначено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону(Закон № 231-V від 05.10.2006 року «Про внесення змін до Закону України «Про статус та соціальний захист громадян. Які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Таким чином,  при розрахунку державної пенсії, передбаченої ст. 54 Закону України № 796 та додаткової пенсії, передбаченої ст. 50 цього Закону, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, установлений законом про Державний бюджет на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Аналізуючи вищенаведене суд дійшов висновку про те, що, в заявлений позивачем період, з 22 жовтня 2010 року, розмір пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв’язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими по 2-й групі інвалідності –8 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія у розмірі 75  % мінімальної пенсії за віком, що визначено положеннями ст. ст. 50, 54 Закону № 796 в редакції 06 червня 1991 року, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.  

Відповідно до частини 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності своєї бездіяльності.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 256 КАС України, постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження, виконуються негайно.

Судові витрати віднести за рахунок держави.

Керуючись статтями  2,6,8, 9, 69, 104, 159,160,163, 256  КАС України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити певні дії –задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області щодо не здійснення перерахунку пенсії  ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».  

          Зобов’язати управління пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплату державної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 відповідно до ст. ст. 50, п.4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі  8  мінімальних пенсій за віком, визначених ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 22 жовтня  2010 року.

          Зобов’язати управління Пенсійного фонду України у Вовчанському районі Харківської області здійснити перерахунок та виплату щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, ОСОБА_1, як постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії 2-ої групи інвалідності, відповідно до ст. ст. 50, п. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, визначеної ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»з 22 жовтня  2010 року.

          Постанова підлягає негайному виконанню.          

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв’язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обв’язки.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання стороною копії постанови.

Постанова прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є  остаточною.

Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного адміністративного суду через Вовчанський районний суд Харківської області.  

 Суддя   -