Справа № 2-1362/11

Р І  Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ             УКРАЇНИ

29 березня 2011 року                                                             Рівненський міський суд

в особі головуючого судді                      Головчак М.М. ,

при секретарі                                                  Редько К.О.,

з участю представника позивача                     Ревуцької А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Рівне цивільну справу за позовом ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії Рівненського обласного управління до ОСОБА_2,ОСОБА_3  про стягнення заборгованості,

                                                  встановив:

ВАТ „Державний ощадний банк України” звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором відновлювальної кредитної лінії № 129 від 17.03.2008 року в сумі 563 910 грн. 82 коп. та 1820 грн. 00 коп. судових витрат.

В судовому засіданні представник позивача Ревуцька А.В. позовні вимоги частково збільшила. Пояснила,що 17.03.2008 року між ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі Рівненського обласного управління та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 129,відповідно до якого Банк надав       ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 475 000 грн. 00 коп. зі сплатою 15,70 % річних строком до 13.03.2018 року. В забезпечення виконання зобов’язань 17.03.2008 року між Банком та ОСОБА_3 був укладений договір поруки №129/1,за яким ОСОБА_3 взяла на себе зобов»язання відповідати перед кредитором за виконання боржником своїх зобов»язань. Своїх зобов»язань відповідачі не виконували,в результаті чого за ними станом на 29.03.2011 року утворився борг в сумі 684 767 грн. 69 коп. Покликаючись на викладені обставини, просить позов задовольнити, стягнути з відповідачів, солідарно, борг за договором в сумі 684 767 грн. 69 коп. та судові витрати по справі в сумі 1820 грн. 00 коп.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання повторно не з»явились, про час та день розгляду справи були повідомлені  належним чином. Справа призначалась до розгляду неодноразово, однак не розглянута в зв»язку з неявкою в судове засідання відповідачів. Згідно письмової заяви представника відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_4, остання просила розгляд справи відкласти в зв»язку з її хворобою. Однак підтверджуючих даних неможливості явки до суду не надала.

Зі згоди представника позивача,суд відповідно до ст.224 ЦПК України ухвалює рішення при заочному розгляді справи.

Заслухавши пояснення представника позивача,дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку,  що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що 17.03.2008 року між ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі Рівненського обласного управління та ОСОБА_2 був укладений договір відновлювальної кредитної лінії №129,відповідно до якого Банк надав ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 475 000 грн. 00 коп. зі сплатою 15,70 % річних строком до 13.03.2018 року.

В забезпечення виконання зобов»язань між Банком та ОСОБА_3 17.03.2008 року був укладений договір поруки №129/1, згідно з яким ОСОБА_3 взяла на себе зобов»язання відповідати солідарно з боржником за зобов»язаннями по договору відновлювальної кредитної лінії №129.  

Відповідно до ч.1 ст.553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов"язку.

Як вбачається з ч.1 ст.554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов"язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Згідно п.2.1 Договору поруки, у разі порушення боржником виконання зобов»язання кредитор має право вимагати від поручителя виконання боржника перед кредитором згідно з умовами кредитного договору в порядку передбаченому цим договором.

Згідно п.3.1 Договору поруки, поручитель відповідає по зобов»язаннях за вищезазначеним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі,що і боржник.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов'язання мають виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності  таких умов  та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Проте, в порушення вимог чинного законодавства та умов договору, взяті на себе за кредитним договором зобов'язання ОСОБА_2 не виконав, на час розгляду справи в добровільному порядку наявний борг за кредитним договором не погасив, відсутність своєї вини у невиконанні зобов'язання не довів.

Згідно п.5.2 Договору, за порушення взятих на себе зобов»язань по своєчасному поверненню основної суми кредиту та(або) сплати процентів за користування кредитом позичальник зобов»язується сплатити на користь Банку пеню в розмірі 0,05 % від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.624 ЦК України, якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Як вбачається із розрахунку заборгованості по договору,борг ОСОБА_2,ОСОБА_3 складає 684 767 грн.  69 коп.,а саме 475 000 грн. 00 коп. –залишок боргу, 178 433 грн. 74 коп. –нараховані та несплачені відсотки, 4 990 грн. 06 коп. –нарахована та несплачена пеня, 26 313 грн. 89 коп. –нарахована та несплачені пеня по відсотках.

Відповідачам надсилались листи з вимогою про погашення заборгованості за договором, однак в порушення умов Договору та вимог законодавства свої зобов"язання належним чином не виконали, на вимогу Банку про повернення суми боргу не відреагували.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, а також те, що на день ухвалення рішення відповідачі наявний борг за кредитним договором не погасили, підстави для стягнення з них солідарно на користь позивача зазначеної суми боргу наявні.

Згідно  ст.88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

З оглянутих в судовому засіданні платіжних доручень № 13518237 від 02.12.2019 року,№13518274 від 02.12.2009 року вбачається, що за подачу до суду позову позивачем було сплачено судовий збір в сумі 1700 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн. 00 коп., які підлягають до стягнення з відповідачів.

На підставі вищевикладеного, ст.ст.526,530,549-552,553-554,610-612,625, ЦК України, керуючись ст.ст. 88, 208, 209, 212-215, 218, 223,  224-226,232, 292, 294  ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії Рівненського обласного управління до ОСОБА_2,ОСОБА_3  про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_2,ОСОБА_3, солідарно, на користь ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії Рівненського обласного управління борг в сумі 684 767 грн. 69 коп. (шістсот вісімдесят чотири тисячі сімсот шістдесят сім грн. 69 коп.).

Стягнути із ОСОБА_2,ОСОБА_3, солідарно, на користь ВАТ „Державний ощадний банк України” в особі філії Рівненського обласного управління витрати по сплаті судового збору в сумі 1700 грн. 00 коп. та 120 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,а всього 1820 грн. 00 коп. (одна тисяча вісімсот двадцять грн. 00 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області через Рівненський міський суд поданням в десятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги. Особи,які брали участь у справі,але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення,можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення,якщо його не скасовано,набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Рівненського

міського суду                                                                                 Головчак М.М.