Справа №  2-500/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

  13 травня 2011 року                                               Обухівський районний суд Київської області в складі :

Головуючого - судді                         Кулініченко Г.В.,

при секретарі судового засідання    Денисенко Ю.С.,

за участю представника                    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та встановлення порядку користування,

встановив:

Зважаючи на складність у викладенні рішення у повному обсязі, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст.ст.10,15,59,60,61,212,213,215 ЦПК України,  ст.386 Цивільного Кодексу України, ст.150 ЖК України суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та встановлення порядку користування відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

          Суддя:

Ц.с.№2-500/11

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13 травня 2011 року                                               Обухівський районний суд Київської області в складі :

Головуючого - судді                         Кулініченко Г.В.,

при секретарі судового засідання    Денисенко Ю.С.,

за участю представника                    ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Обухівського районного суду Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та встановлення порядку користування,

встановив:

Позивач звернувся до суду з даним позовом, обґрунтовуючи якій зазначив, що він перебуваючи у шлюбі з відповідачем, ОСОБА_3, отримали двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, яку з часом приватизували. Сімейні відносини між ними погіршились, шлюб був розірваний та вони почали проживати окремо. В січні 2011 року позивач спробував зайти у квартиру, яка є спільною власністю його та відповідачів, але замки на вхідних дверях були замінені, він звертався до відповідача, яка відмовилась надати йому ключі, тим самим позивач не має можливості користуватися своєю власністю, відповідачами створюються перешкоди у користуванні, а тому він просить в судовому порядку зобов’язати відповідачів не чинити йому перешкоди в користуванні житловим приміщенням та встановити порядок користування спірною квартирою. (а.с.4-5)

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та пояснив, що позивач будучі співвласником квартири, постійно проживає, працює за кордоном, але в січні 2011 року він приїхавши в м. Обухів Київської області, хотів зайти до квартири АДРЕСА_1, яка є його власністю спільно з відповідачами, але там були замінені замки на вхідних дверях, він звертався до відповідачів, але йому було відмовлено, в зв’язку з чим просить в судовому порядку зобов’язати відповідачів не створювати йому перешкоди в користуванні власністю та встановити порядок користування квартирою.

Відповідач, ОСОБА_3, в судовому засіданні заперечила проти задоволення позову, вказавши, що дійсно вони з позивачем та їх дочкою, ОСОБА_4, є співвласниками двохкімнатної квартири АДРЕСА_1. Шлюб між ними розірваний, позивач більше десяти років проживає та працює за кордоном, в зв’язку з чим в квартирі не проживає, він має ключі від вхідних дверей, які ніколи не мінялися. Будь-які перешкоди в користуванні квартирою йому не створюються, так як вона проживає за іншою адресою, а дочка, іншій співвідповідач, ОСОБА_4, проживає та навчається у Чехії. В січні 2011 року позивач до неї щодо перешкод у користуванні квартирою не звертався, в зв’язку з чим просить в позові відмовити повністю.

Відповідач, ОСОБА_4, будучі повідомлена про час, місце розгляду справи, в судове засідання не з’явилась, але відповідач, ОСОБА_3, пояснила, що ОСОБА_4 є її дочкою, яка на даний час навчається у Чехії.

Суд заслухавши сторін, свідка, дослідивши та оцінивши матеріали справи встановив, що сторони перебуваючи у шлюбі отримали двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, яку з часом приватизували, що підтверджується копією свідоцтва на право власності на житло, визнається та не спростовується сторонами в судовому засіданні, а тому дані обставини на думку суду є встановленими та не підлягаючими доказуванню.

Також на думку суду є встановленим та не спростовується сторонами, що позивач більше десяти років проживає, працює за межами України.

Суд вважає, що між сторонами виникли спірні житлові правовідносини.

Визначивши спірні правовідносини суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно статті 150 ЖК України встановлено, що «громадяни, які мають у приватній власності квартиру, користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей і мають право розпоряджатися цією власністю на свій розсуд: продавати, дарувати, здавати в оренду, обмінювати, закладати, укладати інші не заборонені законом угоди», а згідно статті 386 ЦК України встановлено, що «власник, якій має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню», а так як позивач будучі співвласником двохкімнатної квартири, що визнається та не ставиться під сумнів в судовому засіданні, звернувся з відповідним позовом про захист свого права, таким чином правове обґрунтування звернення позивача, на думку суду, є підставним.

Звернення до суду будучі підставним, також повинно будити доведеним в судовому засіданні, так як згідно статті 60 ЦПК України встановлено, що «кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 ЦПК України», статтею 57 ЦПК України встановлено, що «доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи; ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів», а згідно статті 59 ЦПК України «обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування».

Позивач же в порушення вищезазначеного не довів в судовому засідання порушення його прав власника - відповідачами.

При цьому суд оцінюючі пояснення сторін, матеріали справи, вважає за необхідне надати перевагу показам свідка, ОСОБА_5, яка будучі попереджена про кримінальну відповідальність за дачу суду завідомо неправдивих показів пояснила, що позивача не бачила більше десяти років, замки в дверях спірної квартири не змінювались, про існування перешкод з боку відповідачів позивачу не чула.

Зауваження представника позивача, що позивач приїздив в січні 2011 року і не зміг зайти до квартири, в зв’язку з зміною замків на вхідні двері, судом не можуть бути прийняті до уваги, так як вони не мають відповідного доказового обґрунтування, а ґрунтуються на особистих міркуваннях представника.

Інше обґрунтування позовних вимог та існування доказів, крім вищезазначеного, у позивача відсутнє, про що пояснив в судовому засіданні представник позивача, тим самим відповідачі будь-яких перешкод в користуванні житловим приміщенням позивачу не створювали,  а тому суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні даних вимог позивача.

Також суд вважає за необхідне відмовити в наступних вимогах, так як вони є похідними від даної вимоги.   

Керуючись ст.ст.10,15,59,60,61,212,213,215 ЦПК України,  ст.386 Цивільного Кодексу України, ст.150 ЖК України суд,

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та встановлення порядку користування відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Обухівський районний суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

          Суддя: