донецький апеляційний господарський суд
Постанова
Іменем України
18.05.2011 р. справа №21/9/2011
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Бойченка К.І.
Суддів: Діброви Г.І., Шевкової Т.А.
Розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Юність" м.Краснодон Луганської області
на рішення господарського суду Луганської області від 17.03.2011р. по справі № 21/9/2011 ( суддя –Кривохижа Т.Г.)
за позовом Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" м.Луганськ
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Юність" м.Краснодон Луганської області
про стягнення 28 132,78грн.
За участю представників сторін:
від позивача –не з`явився
від відповідача –ОСОБА_1-довіреність № 3 від 01.04.2011р.
В С Т А Н О В И В:
Дочірнє підприємство "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" м.Луганськ звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Юність" м.Краснодон Луганської області 28 132,78грн., з яких борг з урахуванням індексу інфляції 24079,08грн., 3 % річних 4053,70грн.
За заявою від 15.03.2011 б/н позивач збільшив розмір позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача нараховані за період з 17.01.2008р. по 28.02.2011р. інфляційні нарахування на суму основного боргу у розмірі 25397,80 грн. і нараховані за період з 17.01.2008р. по 14.03.2011р. 3% річних у розмірі 4260,82 грн., разом 29658,62 грн.; сплачене первісно позивачем державне мито у сумі 281,33 грн. та доплачене 15,26грн., разом 296,58грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00грн.
17.03.2011р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України уточнив свої вимоги за заявою від 17.03.2011р. б/н про зменшення позовних вимог, згідно з якою розмір інфляційних нарахувань складає 21788,20 грн. за період з 01.02.2008р. по 28.02.2011р., а 3% річних –4260,82 грн. за період з 17.01.2008р. по 14.03.2011р., разом 26049,02 грн.
Рішенням господарського суду Луганської області від 17.03.2011р. по справі № 21/9/2011 позов задоволено повністю. Стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Юність" м. Краснодон Луганської області на користь Дочірнього підприємства "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" м. Луганськ інфляційні втрати в сумі 21788,20 грн., 3% річних в сумі 4260,82 грн., разом 26049,02 грн. боргу, державне мито в сумі 260,49 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.
Дане рішення мотивовано наступним:
-положеннями ст.193, ст.173 Господарського кодексу України, ст.526, ст.525, ст.610, ч.2 ст.625, ст.546, ч.1 ст.548, ст.549 Цивільного кодексу України; ст.33, ст.34, ст.43, ч.4 ст.22, ч.3 ст.55 Господарського процесуального кодексу України;
-обґрунтованістю позовних вимог;
Не погоджуючись з рішенням господарського суду Луганської області від 17.03.2011р. у справі № 21/9/2011 Відкрите акціонерне товариство "Юність" подало до Донецького апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати згадане рішення. Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обгрунтування апеляційної скарги заявник вказує на те, що:
- рішення господарського суду по справі № 21/9/2011 прийнято з порушенням норм матеріального права, у невідповідності висновків суду обставинам справи, з неповним зґясуванням обставин справи;
-ухвалою господарського суду Луганської областв від 07.11.2005р. було порушено провадження у справі № 20/173б про банкрутство ВАТ "Юність" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою господарського суду Луганської області від 15.05.2006р. по справі № 20/173б було затверджено реєстр вимог кредиторів у процедурі банкрутства ВАТ "Юність", серед яких, як конкурсного кредитора було визнано ДП "Донбаснафтопродукт" ТОВ "Донбаснафтопродукт";
-Постанову Пленуму Верховного суду України № 15 від 18.12.2009р. "Про судову практику в справах про банкрутство", ст.625, ст.525 Цивільного кодексу України, ст.79, ст.80 Господарського процесуального кодексу України, ст.12, ст.14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";
-враховуючи вимоги ст.12 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", вимоги позивача про стягнення з ВАТ "Юність" інфляційних нарахувань та стягнення 3% річних є безпідставними, оскільки вони не є заробітною платою, аліментами, авторською винагородою, відшкодуванням шкоди, та на них поширюється дія мораторію на задоволення вимог кредиторів;
Частиною 2 ст.101 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційний господарський суд не звґязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Дочірнє підприємство "Донбаснафтопродукт" Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаснафтопродукт" м.Луганськ 17.01.2011 року звернувся до суду із позовом, з урахуванням зменшення позовних вимог, про стягнення з Відкритого акціонерного товариства "Юність" м.Краснодон Луганської області нараховані за період з 01.02.2008р. по 28.02.2011р. інфляційні втрати на суму основного боргу у розмірі 21788,20 грн. та нараховані за період з 17.01.2008р. по 14.03.2011р. 3% річних на суму основного боргу у розмірі 4260,82 грн., всього 26049,02 грн. та судові витрати, а саме: сплачене позивачем державне мито у сумі 260,49 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування;
Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;
За приписами ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо;
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог —відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться;
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком;
Згідно ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України, виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом;
Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання;
За п. 54 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №15 “Про судову практику в справах про банкрутство”, врегульована на рівні підзаконного акту ситуація, передбачена ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто на стадії проведення процедури розпорядження майном боржника; на даний час провадження у справі №20/173б про банкрутство боржника ведеться на стадії проведення процедури санації; отже, посилання відповідача на ці положення є безпідставними;
Решта судових процедур банкрутства не має граничних строків (як ч. 2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом"), отже, позивач правомірно скористався своїм правом на захист майнових вимог шляхом подання позову до господарського суду.
Таким чином, судова колегія вважає, що господарський суд обґрунтовано, з урахуванням зменшення позовних вимог позивача, визнав позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Тобто підлягають задоволенню вимоги про нараховані за період з 01.02.2008р. по 28.02.2011р. інфляційні втрати на суму основного боргу у розмірі 21788,20 грн. та нараховані за період з 17.01.2008р. по 14.03.2011р. 3 % річних на суму основного боргу у розмірі 4260,82 грн., всього 26049,02 грн.
За таких обставин, доводи апелянта судова колегія залишає поза увагою.
Таким чином, рішення господарського суду відповідає матеріалам справи, вимогам діючого законодавства та не підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 49, 101, ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
П О С Т А Н О В И В:
1) Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Юність" м.Краснодон Луганської області на рішення господарського суду Луганської області від 17.03.2011р. по справі № 21/9/2011 залишити без задоволення.
2) Рішення господарського суду Луганської області від 17.03.2011р. по справі № 21/9/2011 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий К.І.Бойченко
Судді Г.І.Діброва
Т.А.Шевкова
Надіслано 5 примірників:
1-позивачу
1-відповідачу
1-до справи
1-ДАГС
1-госп.суду