Справа № 2-а-139/11

ПОСТАНОВА

іменем України

04 квітня 2011 року Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

          головуючого судді    -   Ємельянової Л. В.

  при секретарі Середі Л. А.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора дорожньо-патрульної служби Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області Білоуса Сергія Георгійовича,про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, вказуючи, що 18 січня 2011 року інспектором ДПС Рівненської роти ДПС для ОДДЗ УДАІ УМВС України в Рівненській області Білоусом О.М. винесено постанову серії ВК1 № 004780 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушень, передбачених частинами 1, 2 ст.122 КУпАП, за те, що він 18.01.2011р. о 02 год. 25 хв. в м.Сарни по вул.Суворова, керуючи транспортним засобом марки „Фольксваген” н/з НОМЕР_1, здійснив обгін ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом, перетнувши вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, та піддано штрафу в розмірі 430 гривень.

Стверджує, що правил дорожнього руху він не порушував. Попереду нього дійсно повільно рухався автомобіль „Мерседес”, який зрештою зупинився на проїзній частині ближче до правого краю. На узбіччя він не міг з’їхати, оскільки перешкодою був бордюр. Він також призупинився і переконавшись, що відсутні транспортні засоби на зустрічній смузі для руху, об’їхав вказаний автомобіль, виїхавши частково на зустрічну смугу для руху, при цьому відстань до пішохідного переходу була значно більшою ніж 50 м. Постанову вважає незаконною, оскільки він здійснив об’їзд, а не обгін транспортного засобу. Дії відповідача вважає протиправними, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення просить скасувати.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному об’ємі, просить задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення по слідуючих підставах.      

Постановою про адміністративне правопорушення серії ВК1 № 004780 від 18 січня 2011 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 18.01.2011р. о 02 год. 25 хв. в м.Сарни по вул.Суворова, керуючи транспортним засобом марки „Фольксваген” н/з НОМЕР_1, здійснив обгін ближче ніж за 50 м перед пішохідним переходом, перетнувши вузьку суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив правила обгону та вимоги дорожньої розмітки 1.1.

В обгрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.122 КУпАП, додано протоколи про адміністративне правопорушення серії ВК1 № 080948  від 18.01.2011р. та серії ВК1 № 080949  від 18.01.2011р., з яких вбачається, що при складанні протоколів ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушень не визнав.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Однак інспектор ДПС не врахував доказів, на які посилався ОСОБА_1 та не зазначив мотиви їх відхилення. Враховуючи той факт, що позивач своєї вини при складанні протоколів не визнав, інспектор зобов’язаний був опитати свідків. В протоколі відсутні відомості про свідків правопорушень.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_1, він здійснив об’їзд автомобіля, який зупинився з правого краю проїзної частини на відстані значно більшій ніж 50 м від пішохідного переходу.

Відповідно до Розділу 34 (Додаток 2) Правил дорожнього руху України виїзд на смугу зустрічного руху через розмітку 1.1 дозволяється для об’їзду нерухомої перешкоди, розміри якої не дають змоги здійснити її безпечний об’їзд, не перетинаючи цю лінію, а також обгону поодиноких транспортних засобів, що рухаються зі швидкістю менше 30 км/год.

Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам вказаної норми процесуального права відповідач не наводить жодних належних доказів щодо правомірності винесеного ним оскаржуваного рішення.  Будь-які інші докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.279 КУпАП посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, зобов’язана роз’яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки.

В оскаржуваній постанові відсутні будь-які дані, які вказують на те, що позивачу роз’яснювалися його права та обов’язки.

В порушення вимог ст.280 КУпАП інспектором не з’ясовані обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

В постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні посилання на конкретні докази, які стверджували б порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху. В ході розгляду справи відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбачених ч.ч.1, 2 ст.122 КУпАП.

За таких обставин позов підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7-12, 17, 18, 158-163 КАС України, суд -  

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову серії ВК1 № 004780 від 18 січня 2011 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.ч.1, 2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 гривень.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.  

Суддя:Ємельянова Л. В.