Справа № 2-а-66/11

ПОСТАНОВА

іменем України

01 квітня 2011 року Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

          головуючого судді    -   Ємельянової Л. В.

  при секретарі Середі Л. А.,

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до інспектора з адміністративної практики Ємільчинського відділення ДАІ УДАІ УМВС України в Житомирській області Мариніна Володимира Володимировича,про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом, вказуючи, що 23 грудня 2010 року інспектором з адміністративної практики Ємільчинського відділення ДАІ УДАІ УМВС України в Житомирській області Мариніним В.В. винесено постанову серії АМ № 244973 про притягнення його до адміністративної відповідальності за скоєння правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, за те, що він 23.12.2010р. о 13 год. 40 хв. в смт.Ємільчине Житомирської області по вул.Леніна, керуючи транспортним засобом марки „Мерседес” н/з НОМЕР_1, здійснив обгін на пішохідному переході, чим порушив п.14.6 (в) Правил дорожнього руху України, та піддано штрафу в розмірі 450 гривень.

Стверджує, що правил дорожнього руху він не порушував. Попереду нього дійсно повільно рухався патрульний автомобіль працівників ДАІ, який зупинився перед пішохідним переходом на проїзній частині ближче до правого краю. Він також призупинився і переконавшись, що відсутні транспортні засоби на зустрічній смузі для руху, об’їхав вказаний автомобіль, після чого працівники ДАІ його наздогнали, зупинила і склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення і винесли постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності. Постанову вважає незаконною, оскільки він здійснив об’їзд, а не обгін транспортного засобу. Дії відповідача вважає протиправними, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення просить скасувати.

В судовому засіданні позивач свої вимоги підтримав у повному об’ємі, просить задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення по слідуючих підставах.      

Постановою про адміністративне правопорушення серії АМ № 244973 від 23 грудня 2010 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він 23.12.2010р. о 13 год. 40 хв. в смт.Ємільчине Житомирської області по вул.Леніна, керуючи транспортним засобом марки „Мерседес” н/з НОМЕР_1, здійснив обгін на пішохідному переході, чим порушив п.14.6 (в) Правил дорожнього руху України.

В обгрунтування вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП, додано протоколи про адміністративне правопорушення серії АМ1 № 114383  від 23.12.2010р., з якого вбачається, що при складанні протоколу ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнав.

Згідно п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23 грудня 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Однак інспектор ДПС не врахував доказів, на які посилався ОСОБА_1 та не зазначив мотиви їх відхилення. Враховуючи той факт, що позивач своєї вини при складанні протоколу не визнав, інспектор зобов’язаний був опитати свідків. В протоколі відсутні відомості про свідків правопорушення.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_1, він здійснив не обгін, а об’їзд автомобіля, який зупинився з правого краю проїзної частини безпосередньо перед пішохідним переходом, що не є порушенням п.14.6 (в) Правил дорожнього руху України.

Частиною 2 ст.71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч вимогам вказаної норми процесуального права відповідач не наводить жодних належних доказів щодо правомірності винесеного ним оскаржуваного рішення.  Будь-які інші докази, передбачені ст.251 КУпАП, які б встановлювали наявність адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 у його вчиненні, в матеріалах справи відсутні.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.279 КУпАП посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, зобов’язана роз’яснити особам, які беруть участь у справі, їх права та обов’язки.

В оскаржуваній постанові відсутні будь-які дані, які вказують на те, що позивачу роз’яснювалися його права та обов’язки.

В порушення вимог ст.280 КУпАП інспектором не з’ясовані обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

В постанові про накладення адміністративного стягнення відсутні посилання на конкретні докази, які стверджували б порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху. В ході розгляду справи відповідачем не надано, а судом не здобуто доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП.

За таких обставин позов підлягає до задоволення.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.7-12, 17, 18, 158-163 КАС України, суд -  

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати постанову серії АМ № 244973 від 23 грудня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 Кодексу України про адміністративні правопорушення з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 450 гривень.

Постанова остаточна, оскарженню не підлягає.  

Суддя:Ємельянова Л. В.