Любарський районний суд Житомирської області    

Справа № 2-а-388/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          04 травня 2011 року                                                                                   смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської облаті у складі:

головуючого судді: Шидловський В. Б.  

        при секретарі:  Лісничій В.М.  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Любар адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до інспектора ОДР ВДАІ Любарського району Житомирської області лейтенанта міліції Савіцького Сергія Вікторовича  про скасування постанови серія АМ № 171678 по справі про адміністративне правопорушення від 28.03.2011 року ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач вказує на те, що 28 березня 2011 року постановою інспектора ОДР ВДАІ по обслуговуванню Любарського району лейтенанта міліції Славіцького С.В. серії АМ № 171678 його визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП (за порушення правил обгону), притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн.

Із постановленим рішенням він не погоджується, оскільки постанова є протиправною і винесена з грубим порушенням норм чинного законодавства. Позивач вважає дану постанову незаконною та просить суд її скасувати, оскільки він вказаного правопорушення не скоював.

У судовому засіданні позивач заявлені позовні вимоги підтримав повністю та повідомив суду, що 23 березня 2011 року о 15 год. 40 хв. він рухаючись автомобілем НОМЕР_1 в с.Старий Любар по вул.Кантемирівській був зупинений інспектором ОДР ВДАІ Любарського району лейтенантом міліції Славіцьким С.В. за порушення правил обгону. Із вказаним протоколом він не погодився на місці його складання, оскільки вказаного правопорушення він не вчиняв, так як він здійснив обгін транспортного засобу (трактора), в кінці спуску, який рухався зі швидкістю меншою 30 км./год. Маневр обгону ним було виконано згідно до ПДР України, про що він повідомив інспектора, однак останній не врахувавши його заперечення, склав протокол про адміністративне правопорушення та виніс постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Позивач заявляє, що правил дорожнього руху він не порушував, а оскаржувана постанова є необґрунтованою, протиправною, незаконною та такою що підлягає скасуванню так як винесена з грубим порушення норм чинного законодавства.

Інспектор ОДР ВДАІ Любарського району лейтенант міліції Славіцький С.В. в судове засідання на розгляд справи не з’явився хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, та не надав відомостей про причини своєї неявки.

Вислухавши пояснення позивача, розглянувши та дослідивши матеріали справи, суд приходить до слідуючого:

У протоколі про адміністративне правопорушення серії АМ № 178564 від 28 березня 2011 року зазначено, що 23 березня 2011 року о 15 год. 40 хв. ОСОБА_1 в с.Старий Люба по вул.Кантемирівській, керував автомобілем ВАЗ 2105 д.н.з. НОМЕР_1, здійснив обгін на ділянці дороги з обмеженою оглядовістю, чим порушив правила обгону. В даному протоколі в графі пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності позивач власноручно вказав, що він здійснив обгін транспортного засобу який рухався зі швидкістю менш як 30 км./год. на при кінці спуску.

Постановою інспектора ОДР ВДАІ Любарського району лейтенанта міліції Славіцького С.В. серії АМ № 171678 від 23 березня 2011 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та піддано штрафу в розмірі 425 грн., що відповідає санкції ст. 122 ч. 2 КУпАП.

Відповідно до ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Стаття 251 КУпАП вказує на те, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач належними чином обґрунтував правомірність свого рішення, а тому розглянувши справу на підставі наданих сторонами доказів, суд вважає, що позов не підлягає до задоволення, оскільки в судовому засіданні знайшов підтвердження факт скоєння позивачем ОСОБА_1 інкримінованого йому правопорушення.

Керуючись ст.ст.6, 9, 17-19, 71, 104, 159-163,167 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора ОДР ВДАІ Любарського району Житомирської області лейтенанта міліції Славіцького Сергія Вікторовича про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності – відмовити а повному обсязі в зв’язку з його безпідставністю.

Рішення суду є остаточним і оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                          Шидловський  В.  Б.