Справа № 2-143/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2011 року                                                                       смт.Любар

Любарський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді:  Шидловський В. Б.

          при секретарі:  Демчук В. І.

розглянувши у попередньому судовому засіданні у смт. Любар справу за позовом ОСОБА_1, інтереси якої згідно угоди представляє адвокат ОСОБА_2 до Вигнанської сільської ради Любарського району Житомирської області про визнання права власності на будинок,-

В С Т А Н О В И В :

Позивачка вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Вигнанка Любарського району у віці 90 років  померла її мати – ОСОБА_3. Згідно з чинним цивільним законодавством вона являється спадкоємицею майна померлої. Серед спадкового майна є будинок з господарськими будівлями за АДРЕСА_1 Прийняття нею спадщини неможливе, через відсутність правовстановлюючих документів на будинок, а тому вона просить суд постановити рішення про визнання за нею - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянкою України, в порядку спадкоємства за законом по смерті її матері ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Вигнанка Любарського району, права власності на садибу за АДРЕСА_1

У судовому засіданні представник позивачки ОСОБА_2 позовні  вимоги своєї довірительки підтримав у повному об”ємі та пояснив, що позивачка на даний час фактично вступила у володіння спадковим майном по смерті своєї матері – ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Вигнанка Любарського району, однак оформити спадщину не може, через відсутність правовстановлюючих документів на будинок АДРЕСА_1 Належність садиби спадкодавиці ніким не оспорюється.

Представник Вигнанської сільської ради Любарського району, на розгляд справи до суду не з»явився, хоча про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, однак в матеріалах справи наявна довідка з якої слідує, що Вигнанська сільська рада позовні вимоги визнає повністю та просить розгляд справи проводити без її представника.

Вислухавши пояснення представника позивачки, розглянувши та дослідивши матеріали справи суд приходить до слідуючого:

Відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 04 лютого 2011 року, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Пединки Любарського рвайону Житомирської області в сім"ї ОСОБА_3.

Свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_2 від 12 лютого 1967 року  стверджується, що ОСОБА_1 12 лютого 1967 року зареєструвала шлюб із ОСОБА_5 Шлюб було зареєстровано Вигнанською сільською радою Любарського району Житомирської області, актовий запис № 5. Після укладення шлюбу дружині присвоєно прізвище чоловіка –  ОСОБА_1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Вигнанка Любарського району  Житомирської області у віці 90 років померла ОСОБА_3, що стверджується  Повним витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про смерть від 18 січня 2011 року.

Довідкою № 116 від 07 березня 2011 року, виданою виконкомом Вигнанської сільської ради стверджується, що  ОСОБА_3 з 1965 року проживала у власному будинку по АДРЕСА_1. Після завершення будівництва дане господарство було зареєстроване шляхом відкриття особового рахунку № НОМЕР_3  в по господарській книзі № 1 за 1965 рік. Вказаний будинок до самочинно забудованих не відноситься.

Відповідно до виписки із рішення 16-ї сесії 21-го скликання Вигнанської сільської ради Любарського району від 10 листопада 1993 року,  ОСОБА_3  було передано безоплатно у приватну власність земельні ділянки загальною площею 0.25 га – для обслуговування жилого будинку та 0,30 га. для ведення особистого підсобного господарства. Вказані земельні ділянки були надані їй відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 року «Про приватизацію земельних ділянок» і це рішення не скасовано і не переглянуто, а відповідно право приватної власності не  припинено.

Довідкою № 29 від 03 березня 2008 року виданою Бердичівським МБТІ стверджується, що жилий будинок АДРЕСА_1 знаходиться в користуванні ОСОБА_1, право власності на вищевказаний житловий будинок не зареєстровано.

Відповідно до п.4 Перехідних положень ЦК України – дія кодексу (в редакції 2004 р.) застосовується до цивільних правовідносин, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Поскільки ОСОБА_3 померла у 1996 році, то до спірних правовідносин слід застосувати законодавство, яке діяло на момент їх виникнення, а саме норми ЦК України в редакції 1963 року та Закону України «Про власність». За ст.12 ЗУ «Про власність», - праця громадян є основою створення і примноження їх власності, а об’єктами приватної власності є житлові будинки, збудовані на відведеній в установленому порядку земельній ділянці. Відповідно до ст.549 ЦК України – спадкоємець визнається таким, що прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном, а прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту її відкриття, що передбачено ст.548 ЦК України. Розглянувши та дослідивши всі зібрані по справі докази суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10,60,88,212,213,214,215 ЦПК України, ст. ст. 548,549 ЦК України ( ред. 1963 р.), ст. 182 ЦК України (ред. 2004 р.), ст.ст. 12,13 Закону України "Про власність", суд,-

Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за спадкоємицею ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянкою України, в порядку спадкоємства за законом по смерті ОСОБА_3, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Вигнанка Любарського району, права власності на садибу за АДРЕСА_1

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Житомирської області через Любарський районний суд протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення – протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя:


В. Б. Шидловський