Справа № 2-а-4094/2011р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня  2011 року                                                                                            м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Білокур В.І., при секретарі Сірій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Прилуки справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області про визнання  протиправною бездіяльність та  зобов»язання перерахувати та виплатити недоотриману  суму щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 рік відповідно Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду із зазначеним адміністративним позовом вказуючи на те, що він являється учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і йому встановлена інвалідність 3 групи захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, а тому відповідно до ст. 48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991р. № 796-Х11 (далі –Закон) він, як учасник ліквідації на Чорнобильській АЕС який став інвалідом внаслідок Чорнобильської катастрофи має право на щорічну допомогу на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі 4 мінімальних заробітних плат. Проте, зазначена допомога не була нарахована йому в повному обсязі, зокрема, Управлінням праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області було виплачено йому за 2010 рік лише 90 грн., таким чином  недоплата щорічної компенсації на оздоровлення за 2010 рік склала 3674,00 грн., що мали були виплачені йому згідно ст.48 вищеназваного Закону.

В судове засідання позивач не з"явився, однак в позовній заяві просив задовольнити заявлені вимоги в повному обсязі та слухати справу за його відсутності в скороченому провадженні.

Представник відповідача в судове засідання не з”явився та подав письмові заперечення про не визнання позовниї вимог вказуючи на те, що виплата пенсії проводиться позивачу відповідно до вимог діючого законодавства, зокрема у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України.

Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши інші докази по справі суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 дійсно був визнаний постраждалим і став інвалідом 3 групи із захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС, відтак він має право на щорічну допомогу на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, згідно ст.48 Закону №796-Х11.

Суд, приймаючи рішення у даній справі приходить до висновку задовольнити вимоги позивача про визнання незаконними дій відповідача, та зобов»язати здійснити нарахування і виплату щорічної допомоги на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, згідно ст.48 Закону №796-Х11, із врахуванням сплачених фактично ОСОБА_1 у 2010 року –90 грн..

До таких висновків суд приходить згідно приписів ст.9 КАС України керуючись принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов”язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов”язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, міжнародному договору, згода на обов”язковість яких надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Конституцією України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права і свободи та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов”язком держави (стаття 3), права і свободи людини є є невідчужуваними та непорушними (стаття 21), їх зміст і обсяг при прийняття нових законів або внесенні змін до чинних законів не може бути звужений (стаття 22). Окрім того, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 13.06.2007року №8 “Про незалежність судової влади” звернуто увагу на те, що відповідно до статей 8 та 22 Конституції України не підлягають застосуванню судами закони та інші нормативно-правові акти, якими скасовуються конституційні права і свободи людини та громадянина, а також нові закони, які звужують зміст та обсяг встановлених Конституцією України і чинними законами прав і свобод (абз.1п.19).

За таких обставин суд не вважає заслуговуючою на увагу позицію відповідача та його посилання на встановлені в 2005 році постановою КМУ №562 розмір відшкодування 90 грн. як на підставу відмовити у задоволенні вимог позивача, оскільки, виходячи з пріоритетності законів над підзаконним актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме ст.48 Закону №796-Х11 та Закон України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»про розмір мінімальної заробітної плати, а не Постанова Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року.

За таких обставин суд, враховуючи вимоги ст.48 Закону №796-Х11 приходить до висновку забов”язати відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу допомогу на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі 4 мінімальних заробітних плат, із врахуванням сплачених фактично ОСОБА_1 у 2010 рці –90 грн..

Задовольняючи таким чином адміністративний позов, суд, за правилами ст.94 КАС України вважає необхідним стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради  Чернігівської області в прибуток держави 3грн. 40коп. судового збору, оскільки, при зверненні до суду позивач не сплачував такого як інвалід 3 групи.

На підставі викладеного та ст.ст.3,21,22 Конституції України, ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991р. № 796-Х11 (з наступними змінами), керуючись ст. ст. 2, 18, 69-71, 158-163, 167, 183-2, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області в частині не донарахування ОСОБА_1  допомогу на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Зобов»язати Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради  Чернігівської області перерахувати та виплатити ОСОБА_1  допомогу на оздоровлення як інваліду 3 групи учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у розмірі 4 мінімальних заробітних плат відповідно до ст.48 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991р. № 796-Х11 (з наступними змінами).

Постанову суду в цій частині —звернути до негайного виконання, згідно ст.183-2 ч.6 п.8 КАС України.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Прилуцької міської ради Чернігівської області в прибуток держави 3грн. 40коп. судового збору.

Постанову суду може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Прилуцький міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя                                                                                                        Білокур В.І.