Справа № 2-263/11

РІШЕННЯ

іменем України

28 квітня 2011 року                                                                                             м. Носівка

Носівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого – судді Дикого В.М.,

за участі секретаря с/з Чуєнко Є.В.,

позивача ОСОБА_2,

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні Носівського районного суду Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання права власності на 2/5 частини житлового будинку,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 подав до Носівського районного суду Чернігівської області позовну заяву про визнання права власності на 2/5 частини житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1. Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що він, ОСОБА_6 та ОСОБА_5 є власниками спірного будинку по 1/5 частини кожний. Батьки позивача ОСОБА_7 та ОСОБА_8 володіли 2/5 частини зазначеного будинку, але не отримали правовстановлюючих документів на свої частини будинку. Після смерті батьків позивач прийняв спадщину, але через те, що спадкодавці за життя не зареєстрували майнові права на частину спірного будинку, то позивач не може оформити право власності на це майно в порядку спадкування через нотаріальну контору. Тому ОСОБА_2 просив визнати за ним право власності на 2/5 частини будинку судовим рішенням.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримав позов та пояснив, що на час смерті батьків він проживав разом з ними. А тому вважається таким, що прийняв спадщину. Через відсутність правовстановлюючих документів на 2/5 частини будинку, якими володіли батьки, ОСОБА_2 не може оформити право власності у порядку спадкування через нотаріальну контору.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 визнали позов у повному обсязі, не заперечували проти його задоволення.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, які містяться в справі, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень абзацу 6 пункту 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», за змістом частини четвертої статті 174 ЦПК у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.

Відповідно до положень абзацу 3 пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з’ясування і дослідження інших обставин справи.

Відповідачі без застережень визнали позов в повному обсязі. Оцінивши представлені докази, суд приходить до висновку, що визнання позову не суперечить закону і не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, а тому суд приймає визнання відповідачами позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 130, 174, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 2/5 частини житлового будинку з надвірними будівлями вартістю 27676 гривень, який розташований в АДРЕСА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя                                                                     В.М. Дикий