Справа №  2-а-887/11 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

15.04.2011 року суддя Талалаївського районного суду Чернігівської області, Бабич О.І. розглянувши у скороченому провадженні адміністративний позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області про визнання незаконними дій і бездіяльності відповідача щодо не нарахування і невиплати йому за 2010-2011 роки додаткової пенсії в розмірі 30%

ВСТАНОВИВ:

22 березня 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, вказуючи на те, що УПФ України в Талалаївському районі не нараховувалась і не виплачувалась йому за 2010 та 2011 роки додаткову пенсію в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, як особі віднесеної до категорії 2, встановлених ст.ст.48, 51,  Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та не забезпечили виплату додаткової пенсії, допомоги і підвищення до пенсій встановлених законом оскільки зазначена заява ОСОБА_2 не відповідала вимогам ст. 106 КАС України, йому було надано термін до 05.04.2011 р. для виправлення її у відповідності до вимог ст. 99, 105, 106 КАС України, але він протиріч в заяві не усунув, до суду доповнень не надав. Провадження у справі було відкрито розгляд якої проведено у відповідності до вимог ст.11 КАС України.

Суддя розглядає відповідно до ч.4 ст.183-2 КАС України справи передбачені п 1-4 ч.1 ст. 183-2 цього кодексу в порядку скороченого провадження одноособово без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, оскільки ці вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов’язків третіх осіб.

Відповідач копію ухвали про відкриття скороченого провадження отримав своєчасно подавши у встановлений законом строк заперечення №2391 від 11.04.11 р. на позов.

В письмових запереченнях на зазначений позови відповідач просить розглянути справу без участі представника Управління Пенсійного фонду України Талалаївського району Чернігівської області та відмовити в позові вказує на ті обставини, що позивач перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Талалаївському районі,  отримує пенсію згідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 21.02.2010 року яка складає 832 гривні 50 копійок, у тому числі додаткова пенсія 112 гривень 50 копійок, як постраждалому від Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до п.4 Постанови КМУ від 28.05.2008 р. №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» передбачено, особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю відповідно до закону «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виплачується особам, що відносяться до 3 категорії у розмірі 10% прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність.

Щодо вимоги позивача виплатити йому щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі 5 мінімальних заробітних плат, відповідно до Постанови КМУ №562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії, встановлено – 100 гривень, виплата яких покладається відповідно до ч.5 ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», на орган соціального захисту населення за місцем проживання громадянина.  

За результатами розгляду справи у скороченому провадженні, суддя оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем відповідні обставини вважає достатніми підставами для прийняття  законного та обґрунтованого рішення по справі.

Суддею встановлено, що спірні правовідносини між позивачем та відповідачем виникли з приводу неналежного нарахування і не виплатою пенсії за віком, щорічної додаткової пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком та на оздоровлення у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат, як особі віднесеної до 2 категорії, нарахування і виплату, що передбачено ст.ст.48, 52 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» яка проводяться у суворій відповідності з вимогами ст.ст. 49, 51 зазначеного закону. Ст. 48 регулює одноразові компенсації учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, розрахунки та виплати які проводяться Управлінням праці та соціального захисту населення Талалаївської державної районної адміністрації. Тому ОСОБА_2 звернувся з позовом до неналежного відповідача з цього питання. В зв’язку з чим його позовні вимог не підлягають задоволенню, що стосується ст. 51 зазначеного Закону України, то в цій частині позов позивача підлягає частковому задоволенню з наступних підстав - ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» Чорнобильські пенсії особам віднесених до категорії 1,2,3,4 встановлюються у вигляд :

а) державної пенсії;

б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Управлінням Пенсійного фонду України в Талалаївському районі ОСОБА_2 призначена державна пенсія за віком відповідно Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» 21.02.2010 року розмір якої складає 832 грн. 50 коп. у тому числі додаткова пенсія 112 гривень 50 копійок, згідно вимог п.4. Постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 у розмірі 15% прожиткового мінімуму, та віднесено його до осіб 3 категорії, тобто в порушення вимог ст.51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої особам, віднесених до категорії 2 щомісячна додаткова пенсія за шкоду заподіяну здоров’ю призначається у розмір 15% прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Як вбачається з наданих матеріалів справи ОСОБА_2 є постраждалим в наслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що стверджується копією посвідчення серія НОМЕР_1.

Згідно  ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» його віднесено до 2 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи .

За таких обставин, суддя приходить до висновку про те, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 15% прожиткового мінімуму, для осіб які втратили працездатність за зазначеним законом.

Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»

Суддя вважає безпідставними посилання   відповідача на п. 4 постанови КМУ від 28.05.2008 року №530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок,  не порушуючи положень цього Закону,  в тому числі й інших законів,  якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.

Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.

За чинним законодавством України розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, просто не існує.

З огляду на викладене, суддя не приймає до уваги положень частини третьої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах є безпідставними, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо визначення розміру та виплати пенсій.

Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.

Із аналізу зазначеної норми, яка є імперативною, вбачається, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.

Відповідно до частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного  законом.

Тобто, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія – щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом.

Тобто, законом не встановлюється ані строковість, ані обмеженість у часі цих видів виплат. Із визначення поняття пенсії випливає, що ці виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу.

Отже, виплату пенсії позивачу не може бути обмежено кінцевим терміном або строком, оскільки це обмежує його право на отримання державної пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка повинна виплачуватись постійно з врахуванням змін вносимих до закону, а не інше.

Судові витрати по справі підлягають розподілу у відповідності до ч.3 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст. 183-2 КАС України, ст.ст. 49, 51 ЗУ«Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області пов’язані з відмовою в перерахунку пенсії ОСОБА_2.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_2 в розмірі 15% прожиткового мінімуму, у відповідності з вимогами ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст. 49, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 22 вересня 2010 року з урахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 3 (три) гривні 40 копійок судових витрат.

Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, підлягає негайному виконанню.   

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Талалаївський районний суд Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України

Суддя                                                                                  О. І. Бабич