РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ  УКРАЇНИ

22.01.2008 року Печерський районний суд м. Києва

в складі:          Судді:              Фінагєєва В.О.

                                   Секретаря:      Кабанець О.С.

            розглянувши в відкритому судовому засіданні  в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 то  комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло», Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» про відшкодування шкоди, заподіяної залиттям квартири, -

ВСТАНОВИВ:

            06.03.2006 року позивачі звернулися до суду з вказаним позовом та просили суд винести рішення яким  стягнути з відповідачів на їх користь 5 000 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди та 100 грн. в якості відшкодування за спричинену моральну шкоду. В ході судового розгляду справи позивачі уточнили свої позовні вимоги та просили суд стягнути  солідарно з відповідачів 9193 грн. матеріальної шкоди та 100 грн. моральної шкоди.

  Свій позов позивачі обґрунтовують тим, що вони - ОСОБА_1  та її чоловік ОСОБА_2, є власниками квартири АДРЕСА_1.   5 березня 2003 року, з вини відповідачів, була затоплена квартира, що належить їм на праві власності. Згідно з актом житлово-експлуатаційної організації № 605 при проведенні ремонту прорива опалювальної системи на тепловій мережі між будинками № 23 - № 31 по вул. Кіквідзе бригадою УТРМ-2 АЕК «Київенерго» в АДРЕСА_1 було злито систему центрального опалення (при цьому на горищі, над їх квартирою, будинку № 27 працівники ремонтної бригади АЕК «Київенерго» відкрили кран-вантус для скорішого злиття теплоносія). Після завершення ремонтних робіт о 3 (третій) годині працівниками бригади УТРМ-2 АЕК «Київенерго» була включена система опалення. Виконані ними ремонтні роботи не були прийняті комунальним підприємством «Печерськжитло». При цьому кран-вантус ніхто не перекрив. Як результат - в подальшому сталося залиття їх квартири. На їх виклик про затоплення   квартири близько 6-ої години 05.03.2003 року приїхала аварійна бригада комунального підприємства «Печерськжитло», яка встановила, що причиною залиття АДРЕСА_1 був відкритий кран-вантус, який працівники бригади УТРМ-2 АЕК «Київенерго» на горищі будинку над їх квартирою не закрили. При обстежені квартири комісією ЖЕО-605 було виявлено, що водою зіпсовано покриття стелі в квартирі, шпалери на стінах квартири та інше майно, зокрема перекосило двері у кімнатах. В зв'язку з викладеним позивачі змушені звертатись до суду з вказаним позовом, оскільки в добровільному порядку відповідачі  відшкодувати їм шкоду відмовляються.

В судовому засіданні позивачка та представник позивача свій позов підтримали в повному обсязі та просили суд його задовольнити пославшись на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача АЕК «Київенерго» в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що вини «Київенерго» в залиті квартири позивачів немає, оскільки таке сталося з вини КП «Печерскжитло», які мали слідкувати за внутрішньобудинковими мережами.

Представник відповідача КП «Печерськжитло в судовому засіданні позов не визнав, просив суд відмовити в його задоволенні щодо «Печерськжитло», оскільки залиття квартири позивачів сталося з вини АЕК «Київенерго», працівники якого  відкрили крани на горищі будинку № 27 під час зливу води з системи і після заповнення її водою не перекрили крани.

Розглянувши цивільну справу, заслухавши пояснення позивачки, представника позивача ОСОБА_2, представників відповідача, дослідивши надані суду докази, суд приходить до висновку про обґрунтованість позову з наступних підстав.

            Судом встановлено, що 05.03.2003 року  в тепловій мережі, що знаходиться на балансі АК «Київенерго» між будинками 23-31 стався прорив, в зв'язку з чим працівниками бригади УТРМ-2 АЕК «Київенерго» проводився ремонт. Після ремонту працівниками АЕК «Київенерго»  система опалення будинків була підключена та заповнена водою.

Вказані обставини визнані сторонами по справі в тому числі і представниками  відповідачів. При цьому контроль за заповненням систем будинків працівниками «Київенерго» не здійснювався. Як пояснив представник  відповідача АЕК «Київенерго» в судовому засіданні - їх працівники не обслуговують внутрішньобудинкові мережі, а тому перевіряти чи зачинені  крани  системи опалення на горищі будинку не входить до їх компетенції. Вказане залиття сталося з вини працівників КП «Печерськжитло», які не контролювали стан кранів на горищі будинку і не забезпечили відсутність доступу до них сторонніх осіб.

В результаті через відкритий кран на горищі будинку АДРЕСА_1 стався витік води з системи опалення через що було залито квартиру позивачів, що фактично підтверджується наданими суду актами ЖЕО-605 від 31.10.2005 року та 10.03.2003 року.

Однак з вказаною позицією представника АЕК «Київенерго» суд погодитися не може, оскільки дії працівників АЕК «Київенерго» під час проведення ремонту та підключення будинків до системи опалення не відповідали вимогам  правил  технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України, затвердженим наказом Держбуду України № 9 від 19.01.1999 року.

Так у відповідності до п. 9.2.8 зазначених правил «...Перед включенням в експлуатацію теплового пункту після ремонту провадять промивання трубопроводів і обладнання та гідравлічні випробування. Промивання рекомендується провадити гідропневматичним способом. У разі, якщо з будь-яких причин не можна провести гідропневматичне промивання, то під час промивання систем водою швидкість промивання повинна перевищувати експлуатаційну в 3 - 5 разів, що досягається застосуванням спеціального насоса. Перед пуском слід перевірити відповідність виконання ремонтних робіт проекту, їх якість.

Абзацом 4 вказаного пункту правил передбачено, що - У момент наповнення системи всі повітрозбірники у верхніх точках повинні бути відкриті до моменту появи води.

Таким чином   працівники ремонтної бригади АК «Київенерго», запускаючи воду в систему опалення  всіх будинків, з систем яких проводилось злиття води для проведення ремонту, в тому числі і будинку АДРЕСА_1 зобов'язані були заповнювати систему опалення будинків до моменту появи води в верхніх точках  повітрязабірників. Однак вказаного моменту ніхто з працівників «Київенерго» не контролював, що визнано представником відповідача в судовому засіданні. А тому суд до висновку, що вина відповідача АК «Київенерго» в залитті квартири позивачів є доведеною, оскільки в судовому засідання встановлено, що залиття сталося через невиконання працівниками «Київенерго» вищезазначених правил ремонту та пуску теплових мереж.

            Крім того суд також не може погодитись з запереченнями відповідача КП «Печерськжитло» в тій частині, що затоплення квартири позивачів сталося лише з  вини  АЕК «Київенерго»,  працівники якого не закрили вентус на горищі будинку позивачів і що вини КП «Печерськжитло в тому немає.

            У відповідності до п. 2.3.2  Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених  Наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства N 76 від 17.05.2005  року -    Для централізованого управління і контролю за технічним станом жилого фонду створюються об'єднані диспетчерські служби (далі ОДС).

            Пунктом 2.9.1. зазначених правил ОДС створюють у жилих мікрорайонах для контролю за роботою інженерного обладнання жилих будинків мікрорайону і виконання заявок населення щодо усунення несправностей і пошкоджень будинкового обладнання. Крім того, у завдання ОДС уходить вжиття оперативних заходів для забезпечення безпеки громадян у місцях аварійного стану конструкцій будинків.

            Як встановлено в судовому засіданні  в 0 год. 10 хв.в диспечерську службу ЖЕО - 605, структурного підрозділу  КП «Печерськжитло» поступило повідомлення про прорив теплотраси, що підтверджується наданою суду випискою з журналу заявок, що передаються в аварійні служби. Таким чином працівникам ЖЕО - 605 було відомо про аварійну ситуацію та про проведення ремонту теплотраси.

  У відповідності до п. 2.9.3 зазначених правил  - ОДС веде безперервний контроль за роботою інженерного обладнання, реєструє його роботу у відповідних журналах і негайно усуває несправності й аварії; про всі аварії або перерви в роботі систем водопостачання, каналізації, тепло-, електропостачання терміново повідомляє аварійну службу виконавця послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, а також спеціалізовані організації, які обслуговують ліфти, газове, водопровідно-каналізаційне й інше обладнання.

Пунктом 2.9.5. правил визначеноно, що - Однією з основних функцій ОДС є приймання і виконання робіт за заявками населення...». Реєстрація заявок населення і контроль за виконанням робіт здійснюються цілодобово за допомогою журналу заявок населення або автоматизованої системи обліку.

Пунктом 2.9.9. правил визначено, що - При надходженні сигналів про аварію або ушкодження магістралей водопроводу, каналізації, теплопостачання, телефонної мережі, підземної електросилової і електричної мережі, трансформаторних підстанцій і ввідних шаф, газопроводів і газового обладнання аварійна служба зобов'язана повідомити у відповідні спеціалізовані підприємства, їх аварійні служби і простежити за виконанням необхідних робіт зазначеними службами до повної ліквідації аварій.

Таким чином суд приходить до висновку, що ЖЕО-605, отримавши заявку про  аварію та передавши її до АЕК «Киїенерго» повинні були цілодобово контролювати проведення ремонту та заповнення  внітрішньобудинкових мереж водою аж до повної ліквідації аварії, як це зазначено в правилах, однак цього не зробили в результаті чого сталося залиття квартири позивачів та виникла ще одна аварійна ситуація.

У відповідності до вимог ст. 1166 ЦК України - майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приймаючи до уваги, що вина відповідачів у заподіянні шкоди позивачам доведена в судовому засіданні - завдані  ними збитки мають бути відшкодовані солідарно, згідно з вимогами ст. 1190 ЦК України, якою визначено, що особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

При визначені розміру відшкодування збитків, завданих позивачам суд виходить з наступного.

Згідно з вимогами ст. 10 ч. 2, 3 ЦПК України  сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.  Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивачами до суду надано докази на підтвердження суми завданих збитків, а саме розрахунок ціни відновлювального ремонту на суму 9193 грн., що виконаний ТОВ «ВІП Будтехніка». Вказана сума відповідачами не оспорювалась в судовому засіданні і для її підтвердження чи спростування відповідачі проведення експертиз не вимагали. Їх заперечення проти позову грунтувались лише на відсутності їх вини у заподіянні шкоди позивачам. Тким чиним, оскільки  інших доказів про  розмір матеріального збитку суду надано не було, судом береться до уваги доказ наданий позивачем, який не оспорювався відповідачами.

Вимоги позивачів про стягнення з відповіачів 100 грн. в якості відшкодування за спричинену моральну шкоду підлягають повному задоволенню оскільки відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її  завдала, за наявності її вини. Вина відповідачів у спричинені шкоди позивачам підтверджена в судовому засіданні, а тому суд вважає доведеним той факт, що позивачам в зв'язку з залитям їх квартири була спричинена також і моральна шкода, яка виразилась в необхідності проведення позапланового ремонту, пошкодженні речей, в перебуванні позивачів в стресовому стані після пригоди, а також в тому, що довгий час  після аварії вони були  змушені добиватись відшкодування їм шкоди.  Сума в 100 грн., що просять стягнути позивачі на думку суду є навіть заниженою для відшкодування зазначеної шкоди і не буде відповідати обсягу спричиненої шкоди та характеру душевних страждань позивачів.

Однак у відповідності до вимог ст. 11 ЦПК України - суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог, а тому заявлену позивачами суму в 100 грн. суд визнає обгрунтованою.

Згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

В зв'язку з цим суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивачів про стягнення з відповідачів  судових витрат.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1167, 1166, 1190   ЦК України,  правилами  технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України, затвердженим  наказом Держбуду України № 9 від 19.01.1999 року, правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених  Наказом державного комітету України з питань житлово-комунального господарства N 76 від 17.05.2005  року, ст.ст. 10, 11, 61, 88,213-215, 218, 221 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов  задовольнити.

Стягнути солідарно з комунального підприємства по утриманню житлового господарства Печерського району м. Києва «Печерськжитло» та Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» на користь позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 9193 грн. матеріальної шкоди, 100 грн. в якості відшкодування за спричинену моральну шкоду, 94 грн. судового збору та 38.5 грн. витрат на інформаційно-технічне-забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено   до апеляційного суду м. Києва через Печерський районний суд  шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом  10 діб з дня його проголошення та апеляційної скарги протягом 20 діб з моменту подачі заяви.

Суддя: