РІШЕННЯ

                                              ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21.01.2008 року   Печерський  районний суд м. Києва в складі:

            Головуючого судді:                          Фінагєєва В.О.

            при  секретарі:                                  Кабанець О.С.

            розглянувши в відкритому судовому засіданні  в м. Києві цивільну справу за позовом  ЗАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона  до ОСОБА_1 про виселення, -

ВСТАНОВИВ:

21.11.2007 року позивач звернувся з вказаним позовом до суду та просив суд винести рішення, яким  виселити Відповідача -   з кімнати № 324   будівлі АПК, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого житла та стягнути з відповідача 1760 грн. боргу  за проживання, судові витрати та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Свій позов позивач обґрунтовує тим, Закрите акціонерне товариство «ДЗЗУ ІЕЗ ім. Є.О. Патона»  відповідно до статуту було створене за участю Фонду державного майна України та інших юридичних осіб. До статуту товариства ФДМ України вніс цілісний майновий комплекс, що підтверджується Актом прийому-передачі № 165 від 12.06.2002 р. Відповідно до ЦК України ст. 328 право власності набувається на підставах, що незаборонені законом, а також право власності вважається набутим якщо незаконність набуття права власності не встановлена судом. Позивач набув право власності на Адміністративно-побутовий корпус, що обліковується на балансі товариства за адресою АДРЕСА_1 на підставі Акту прийому-передачі № 165 від 12.06.2002 р.  Відповідачу   було надано для тимчасового проживання житлове приміщення у АПК, а саме кім. № 324.  Відповідач у трудових відносинах з позивачем не перебуває та не перебував. Позивачем Відповідачу ордер на вселення в АПК не видавався. За проживання в кімнаті позивач заборгував заводу  1760 грн. та в добровільному порядку відмовляється їх погасити.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі та просив суд його задовольнити, пославшись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач   ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився та просив суд розглядати справу у його відсутність на підставі наявних у справі доказів про що надав до суду письмову заяву.

 Розглянувши цивільну справу, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши надані суду докази, суд вважає позов обґрунтованим та підлягаючим задоволенню з наступних підстав.

Згідно з наданим суду  актом прийому передачі № 165 від 12 червня 2002 року Фондом Державного майна України було передано у власність ЗАТ «Дослідний завод зварювального устаткування Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона  нерухоме майно, в тому числі будівлю Адміністративно-побутового корпусу, за адресою АДРЕСА_1. 

Відповідно до вимог ст.ст. 319, 317 ЦК України  власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Власник володіє, користується та розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування  та розпорядження своїм майном.

За договором найму, оренди житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає, або  зобов'язується передати другій стороні житло для проживання в ньому на певний строк за плату. Договір найму житла укладається в письмовій формі, що визначено у ст.ст. 810, 811  ЦК України. 

 Відповідно до наданого суду договору оренди житлового приміщення від 23.05.2006 року № 35  ОСОБА_1 позивачем було надано в оренду житлове приміщення, а саме кімната № 324 строком до 23.08.2006 року.

 Пунктом  2.2.7 укладеного договору оренди визначено, що  орендар зобов'язаний звільнити житлове приміщення після закінчення обумовленого даним договором строку оренди.

Строк оренди приміщення закінчився, проте відповідач в добровільному порядку відмовляється звільнити приміщення, хоча повідомлення від адміністрації заводу  про необхідність звільнення приміщення отримав 25.07.2007 року.

 У відповідності до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Частиною третьою  ст. 825 ЦК України встановлено, що Договір найму частини будинку, квартири, кімнати (частини кімнати) може бути розірваний на вимогу наймодавця у разі необхідності використання житла для проживання самого наймодавця та членів його сім'ї. Наймодавець повинен попередити наймача про розірвання договору не пізніше ніж за два місяці.

            У відповідності до вимог ст. 826 ЦК України у разі розірвання договору найму житла наймач та інші особи, які проживали у помешканні, підлягають виселенню з житла на підставі рішення суду, без надання їм іншого житла.

            Вимоги позивача про стягнення з відповідача орендної плати за користування житловим приміщенням підлягають задоволенню, оскільки плата за користування житловим приміщенням передбачена укладеним між сторонами договором оренди.

Згідно з вимогами ст.ст.  67, 68 ЖК України  наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

Згідно з вимогами ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. 

На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 218, 317, 319, 391, 810,811,825,826 ЦК України, ст.ст. 209, 212-215 ЦПК України,  - суд, -

ВИРІШИВ:

            Позов задовольнити.

Виселити  відповідача - ОСОБА_1 з кімнати № 324 в будівлі адміністративно-побутового корпусу, що розташований за адресою: АДРЕСА_1, без надання іншого житла.

Стягнути з відповідача  ОСОБА_1  1760 грн.  боргу, 59.5 грн. судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

            Рішення може бути оскаржено  до апеляційного суду м. Києва через Печерський   районний суд протягом  10 днів з моменту його проголошення шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги протягом 20 діб з моменту подачі заяви.

Суддя: