Справа № 2-А-48/08
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 січня 2008 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого - судді: Фінагеєва В.О.,
при секретарі: Кабанець О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна, третя особа Печерська районна у м. Києві державна адміністрація, про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
ВСТАНОВИВ:
Позивачі звернулися до суду з вищезазначеним позовом та просять суд винести постанову, якою визнати протиправними відмову комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати договір від 22.06.06 з додатком від 10.10.06 про поділ житлового будинку по АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3; виготовити технічні паспорти на квартири: № 1, яка належить ОСОБА_3, № 2, яка належить ОСОБА_1 та № 3, яка належить ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1. Зобов'язати комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати договір від 22.06.06 з додатком від 10.10.06 про поділ житлового будинку по АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3; виготовити технічні паспорти на квартири: № 1, яка належить ОСОБА_3, № 2, яка належить ОСОБА_1 та № 3, яка належить ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1. Стягнути з комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень моральної шкоди та судові витрати.
Свій позов позивачі обґрунтовують тим, що за договором купівлі-продажу від 22.04.2000 ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 продали, а ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 купили по 1/3 частині будинку АДРЕСА_1. Після купівлі будинку старий будинок новими власниками був зруйнований, а на його місці побудований новий на три квартири з окремими входами та проведене облаштування кожним із співвласників у своїй квартирі. Кожному з них Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна (надалі БТІ) видані технічні паспорти, у яких складена експлікація внутрішніх обмірів площ приміщення кожної із квартир: де займана ОСОБА_3 квартира № 1 склала 261,3 кв. м., займана ОСОБА_1 квартира № 2 склала 282,2 кв. м., займана ОСОБА_7 квартира № 3 склала 301,6 кв. м., а всього 845,1 кв. м. На підставі наказу Головного управління житлового забезпечення Київської міської адміністрації від 04.08.04 № 1429-С/ЖБ ОСОБА_1, ОСОБА_7 та ОСОБА_3 13.08.04 видані свідоцтва про право приватної власності на 1/3 новозбудованого жилого будинку АДРЕСА_1 площею 845,1 кв. м., тобто визнано їх право спільної часткової власності на вказаний будинок. Згідно договору купівлі-продажу від 07.12.2004 ОСОБА_7 продав, а ОСОБА_2 купив 1/3 житлового будинку АДРЕСА_1 і за останнім БТІ 09.12.2004 зареєстровано 1/3 вказаного будинку на праві приватної власності. Враховуючи те, що кожен із співвласників самостійно будував та облаштовував свою частину будинку, вони прийшли до згоди про його поділ в натурі з припиненням права спільної часткової власності, як це зазначається у ст. 367 Цивільного кодексу України. В ході розгляду справи за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про визнання дій неправомірними та індивідуального акту недійсним судом була призначена судово-будівельна експертиза, за висновками якої визначено, що технічно можливо поділити будинок АДРЕСА_1 на три окремі квартири. Квартири № 1, що належить ОСОБА_3, квартира № 2, що належить ОСОБА_1 та квартира № 3, що належить ОСОБА_2 є незалежними і можуть існувати окремо. Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.02.06 позовні вимоги про визнання дій неправомірними та індивідуального акту недійсним задоволені. Визнано, що є технічна можливість для поділу будинку АДРЕСА_1 на три окремих квартири. На підставі постанови та нових технічних паспортів від 05.05.06 між співвласниками 22.06.06 був укладений договір про поділ житлового будинку на 3 окремих квартири, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_8 за № 2461. При цьому скасована спільна часткова власність. При зверненні 31.08.06 про реєстрацію зазначеного договору до відділу реєстрації прав власності на нерухоме майно Відповідачем на протязі 5 місяців не приймалося рішення про реєстрацію договору від 22.06.06 або про відмову в такій реєстрації. Як вбачається з відповіді Київського міського бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна Київської міської адміністрації від 25.05.2007 за № 14312 Позивачам відмовлено у виготовлені технічних паспортів на квартири, як на окремі об'єкти нерухомого майна. Причому відсутнє вмотивоване обґрунтування прийняття такого рішення. Будь-якого рішення щодо реєстрації або відмови у реєстрації договору про поділ житлового будинку від 22.06.06 прийнято не було. В результаті таких неправомірних дій Відповідача, незаконному зволіканні з реєстрацією договору житлового будинку від 22.06.06 між ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, прийнятті суперечливих рішень, порушенні Закону України «Про звернення громадян», на протязі більше 3 років ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не в змозі в повному обсязі користуватися своїми конституційними правами, як власників нерухомого майна, на користування та розпорядження ним, що викликає їх справедливе обурення.
В судовому засіданні представник позивачів позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити позов пославшись на обставини викладені в позовній заяві.
Представник відповідача комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» в судове засідання не з'явився, хоча відповідач був належним чином попереджений про час та місце судового розгляду справи та не повідомив суд про причини своєї неявки.
Представник третьої особи - Печерської районної у м. Києві державної адміністрації до суду не з'явився, до суду надійшов лист в якому Печерська райдержадміністрація просить суд розглядати справу у відсутність їх представника.
Приймаючи до уваги, що представник позивачів не заперечує проти розгляду справи у відсутність відповідача та третьої особи, суд на підставі ст. 128 КАС України вважає за можливе розглядати справу у відсутність відповідача, який не з'явився без поважних причин та третьої особи, яка просила суд розглядати справу у відсутність її представника.
Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши представника позивачів, приходить до висновку про обґрунтованість позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивачі по справі є співвласниками житлового будинку під номером АДРЕСА_1.
Вказаний житловий будинок належить: ОСОБА_1 1/3 частина - на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_1, виданого Головним Управлінням житлового забезпечення (Виконавчий орган Київської міської Ради) 13 серпня 2004 року відповідно до Наказу Головного Управління житлового забезпечення від 04 серпня 2004 року за № 1429-С/ЖБ.
ОСОБА_3 1/3 частина - на підставі свідоцтва про право власності серії НОМЕР_2, виданого Головним Управлінням житлового забезпечення (Виконавчий орган Київської міської Ради) 13 серпня 2004 року відповідно до Наказу головного управління житлового забезпечення від 04 серпня 2004 року за № 1429-С/ЖБ. Право власності зареєстровано Київським міським бюро технічної інвентаризації і реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 25 серпня 2004 року в реєстровій книзі за № 29458;
ОСОБА_2 1/3 (одна третя) частина - на підставі договору купівлі-продажу частини житлового будинку, посвідченого ОСОБА_8, приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу 07 грудня 2004 року за реєстровим номером 3583.
Право власності на вказаний будинок як на об'єкт спільної часткової власності зареєстровано за позивачами Київським бюро технічної інвентаризації.
Зазначені права позивачів підтверджуються наданим суду договором про поділ житлового будинку АДРЕСА_1 від 22.06.2006 року, посвідченим нотаріально.
Таким чином суд приходить до висновку, що позивачі були співвласниками одного будинку, і мали право його поділу, оскільки відповідно до вимог ст. 367 ЦК України - майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється. Договір про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню.
У відповідності до вимог зазначеної статті закону позивачі 22.06.2006 року уклали договір поділу житлового будинку на три окремих частини. Вказаний договір посвідчено нотаріально.
Статтею 334 ч. 3 ЦК України передбачено, що - право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
В зв'язку з викладеним суд приходить до висновку, що позивачі набули право власності кожний на свою частину будинку визначену договором.
Оскільки позивачі по справі стали окремими власниками частин житлового будинку - їх право власності підлягає реєстрації відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», якою визначено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме майно.
Крім того ст. 22 Зазначеного Закону визначено, що у разі поділу об'єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав закривається, кадастровий номер цього об'єкта нерухомого майна скасовується. Одночасно для кожного з новостворених об'єктів нерухомого майна відкривається новий розділ Державного реєстру прав на нерухоме майно і нова реєстраційна справа. Кожному з новостворених об'єктів нерухомого майна присвоюється новий кадастровий номер.
Не дивлячись на вказані вимоги закону відповідачем по справі Київським міським бюро технічної інвентаризації відмовлено позивачам в реєстрації договору поділу житлового будинку. Вказана відмова мотивована тим, що будинок в м. Києві по вул. Чорногірська 9 має статус будинку садибного типу, а тому для реєстрації та виготовлення технічних паспортів на окремі квартири - необхідна зміна статусу будинку про що до бюро має бути надано розпорядження Печерської райдержадміністрації.
Однак зазначені відповідачем обставини не можуть бути підставами до відмови в реєстрації права власності на квартири позивчів, оскільки Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» передбачено вичерпний перелік підстав до відмови у реєстрації об'єктів нерухомого майна, а саме ст. 24 зазначеного закону, передбачено, що у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо:
заявлене право не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;
нерухоме майно або більша за площею його частина перебуває в іншому реєстраційному (кадастровому) окрузі;
із заявою про державну реєстрацію звернулася особа, яка відповідно до цього Закону не може бути суб'єктом права власності на даний об'єкт нерухомого майна або представником такого суб'єкта;
подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;
заяву про державну реєстрацію права власності відповідно до правочину про відчуження нерухомого майна було подано після державної реєстрації обмежень, вчинених щодо цього майна;
заявлене право власності або інше речове право вже зареєстроване.
Крім того ч. 3 зазначеної статті Закону визначено, що відмова у державній реєстрації прав з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена. Таким чином суд вважає встановленою ту обствину, що відсутність розпорядження райдержадміністрації про зміну статусу будинку не може бути підставою до відмови у реєстрації права власності позивачів на їх квартири, а відмова відповідача в реєстрації є незаконною, такою, що порушує права позивачів.
Таким чином вимоги позивчів про визнання відмови у реєстрації їх права власності незаконною та зобов'язання відповідча провести реєстрацію прав власності є законними, обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вимоги позивачів про стягнення з відповідча 15000 грн. кожному в якості відшкодування за спричинену моральну шкоду є обгрунтованими та підлягають частковому задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України - моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Вина відповідача у спричинені шкоди позивачу, яка виразилась в незаконній відмові зареєструвати право власності відповідачів на їх квартири, що в свою чергу призвило до порушення права власності позивачів на їх майно, що виразилось в позбавленні можливості вільно розпоряджатись належним їм майном - доведена в судовому засіданні при розгляді даної справи та підтверджена дослідженими доказами, а тому суд вважає доведеним той факт, що позивачам в зв'язку з порушенням їх права власності була спричинена також і моральна шкода, яка виразилась в душевних стражданнях, які виникли в результаті незаконної відмови відповідача в реєстрації прав власності позивачів, що змусило позивачів подавати скарги, позовні заяви, довгий час добиватись поновлення їх прав. Однак сума, яку просять стягнути позивачі з відповідача за спричинення даної шкоди на думку суду є завищеною, і не відповідає характеру спричиненої шкоди. В звязку з викладеним суд, аналізуючи всі докази по справі в сукупності, приходить до висновку, що з відповідача на користь позивачів слід стягнути 700 грн. на кожного в якості відшкодування за спричинену їм відповідачем моральну шкоду, що на думку суду є обґрунтоваим і цілком буде відповідати обсягу спричиненої шкоди та характеру душевних страждань позивачів.
Згідно з вимогами ст. 94 КАС України - якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
В зв'язку з цим суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача судових витрат.
На підставі викладеного керуючись вимогами ст.ст. 94, 128, 159, 160, 161, 163 КАС України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправними відмову комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»:
· зареєструвати договір від 22.06.06 з додатком від 10.10.06 про поділ житлового будинку по АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3;
· виготовити технічні паспорти на квартири: № 1, яка належить ОСОБА_3, № 2, яка належить ОСОБА_1 та № 3, яка належить ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1.
Зобов'язати комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»:
· зареєструвати договір від 22.06.06 року з додатком від 10.10.06 про поділ житлового будинку по АДРЕСА_1 між співвласниками ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3;
· виготовити технічні паспорти на квартири: № 1, яка належить ОСОБА_3, № 2, яка належить ОСОБА_1 та № 3, яка належить ОСОБА_2 в будинку АДРЕСА_1.
Стягнути з комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 700 (сімсот) гривень кожному в якості відшкодування за спричинену моральну шкоду та 12 грн. судових витрат кожному шляхом звернення стягнення на кошти міського бюджету м. Києва.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Печерський районний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови і поданням після цього апеляційної скарги протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: