Справа № 2- a-833 -2009

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2009 року Слов’янський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Геєнко М.Г. при секретарі - Горічевій С.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні в залі суду м. Слов’янська справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Слов’янок про поновлення пропущеного строку для звернення до міськрайонного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги „Дітям війни", -

ВСТАНОВИВ:

У Слов’янський міськрайонний суд Донецької області звернулась ОСОБА_2 з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Слов’янок про поновлення пропущеного строку для звернення до міськрайонного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги „Дітям війни", обгунтувавши свої вимоги тим, що вона народилась 10 квітня 1938 року. Відповідно до ст. 1 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни", є дитиною війни. Згідно зі ст. 6 зазначеного Закону з першого січня 2006 року їй повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. У 2006-2007 роках їй така допомога не виплачувалась.

Верховна ОСОБА_2 України своїм Законом України № 3235-IV від 209.12.2005 р. „Про Державний бюджет України на 2006 рік", ст. 77 та ст. 110 за Законом України № 489-V від 19.12.2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік", ст. 71 п.12 призупинила дію ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Однак Конституційний Суд України своїм рішенням № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. по справі № 1-29/2007, керуючись ст.ст. 147, 150, 152 Конституції України та ст.ст. 45, 51, 61, 63, 65 Закону України „Про Конституційний Суд України" вирішив: пункт 1 визнати таким, що відповідає Конситуції України і є неконституційним положення Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" п.12 ст. 71, яким зупинено дію ст. 6 Закону України № 2195-IV від 28 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни"; п. З положення ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" № 469-V від 19 грудня 2006 року визначений неконституційним; п. 5 рішення Конституційного Суду в цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дій положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними; п. 6 рішення Конституційного Суду є обов’язковим до виконанння на території України, остаточним і не може бути оскарженим. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Згідно ч. 2 ст. 19 та ч. З ст. 22 Конституції України, органи Державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти на підставі в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законом України. При прийнятті нових Законів, або внесенні змін до чинних Законів, не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Таким чином, зважаючи на вищевикладене, недоплата їй соціальної допомоги, передбаченої ст. З Закону України „Про соціальний захист дітей війни" є протиправною і такою, що суперечить Конституції України та Законам України.

Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 „Про соціальний захист дітей війни" становить 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно із Законом України „Про Державний бюджет на 2007 рік" прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня - 380 грн., з 1 квітня - 406 грн., з 1 жовтня - 411 грн.

Згідно із Законом України „Про Державний бюджет на 2006 рік" прожитковий мінімум для

осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня - 350 грн., з у квітня - 359 грн., з 1 жовтня -366 грн.

Таким чином, сума невиплаченої соціальної допомоги за 2006-2007 роки становить:

2006 рік 2007 рік

Січень 350 380

Лютий 350 380

Березень 350 380

Квітень 359 406

Травень 359 406

Червень 359 406

Липень 359 406

Серпень 359 406

Вересень 359 406

Жовтень 366 411

Листопад 366 411

Грудень 366 411

Сума мінімальних пенсій за рік грн. 4 302 4 809

 (4302 + 4809) х 30 %: 100 - 2733 грн. 30 коп.

Відповідно до ст.ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлений річний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення прав, інтересів чи особ. Її законні права було обмежено правом прийняття окремих неконституційних положень нормативно-правових актів вищої сили, законів України. Крім того, про належні їй як дитині війни виплати повідомлено не було, про факт порушення її прав їй стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі, у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09 липня 2007 року. Отже про грубе порушення її прав, що на момент винесення рішення Конституційним Судом тривало понад півтора року їй стало відомо тільки після висвітлення зазначених подій у засобах масової інформації.

Позивачка ОСОБА_1 у судове засідання не з’явилась, але надала суду заяву, просила справу розглянути у її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області в судове засідання не з’явився, але Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області надало суду заяву, просили справу розглянути без участі їх представника та надали суду заперечення, у якому зазначили, що відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", який набрав чинності з 01 січня 2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Статтею 110 Закону України „Про Державний бюджет на 2006 рік" було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 ст. 5 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами погодження з Комітетом Верховної ОСОБА_1 України з питань бюджету. Зазначені статті не були визнані неконституційними у встановленому законом порядку, отде відсутні підстави для їх не застування. Крім того, у 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до п. 12 ст. 71 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік’" з метою приведення окремих норм законів у відповідність із цим законом на 2007 рік зупинено, зокрема, дію ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни". Статтею 111 Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік" передбачено підвищення до пенсії „дітям війни" в розмірі 50 % від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

09 липня 2007 року Конституційним Судом України у справі № 1-29/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) ухвалено Рішення № 6-рп/2007, відповідно до якого, визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема п. 12 ст. 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Однак, оскільки ст. 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" видатки на підвищення дітям війни не передбачено, то і після рішення Конституційного Суду України вище наведене підвищення не виплачувалось.

Відповідно до ч. 2 ст. 95 Конституції України виключно Законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків.

Згідно до п. 5 ст. 18 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" страхові внески не можуть зараховуватися до Державного бюджету України, бюджетів інших рівнів та не підлягають вилученню з Пенсійного фонду або з Накопичувального фонду і не можуть використовуватися на цілі, не передбачені цим Законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 72 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне Страхування" кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України і не підлягають оподаткуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" забороняється використання коштів Пенсійного фонду для оплати договорів страхування довічних пенсій і одноразових виплат та на цілі, не передбачені цим Законом.

У зв’язку із Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року у справі №1-29/2007 р. законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону, не визнаено на законодавчому рівні які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку, яким чином обчислювати вказаний розмір.

Таким чином, немає підстав вважати, що саме органи Пенсійного фонду України повинні виплачувати таке підвищення із бюджету Пенсійного фонду.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" внесені зміни до Закону України „Про соціальний захист дітей війни", а саме, текст статті 6 викладений в такій редакції: „Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни".

Відповідно до ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" учасникам війни, нагородженим орденами і медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і бездоганну військову службу в тилу в роки Великої Вітчизняної війни, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 15 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, іншим учасникам війни - на 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення, зокрема, п. 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до принципу дії нормативно-правового акту у часі, у зв’язку з прийняттям нової редакції ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" (пп. 2 п. 41 розділу II Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України"), редакція зазначеної статті до 01 січня 2008 р. втратила свою чинність. На підставі Рішення Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 р. втратила чинність нова редакція ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Законодавством України не передбачено автоматичного відновлення дії норми, яка втратила чинність на підставі нормативно-правового акту, який було визнано у подальшому неконституційним. Натомість, старий закон, що втратив юридичну чинність, тільки за спеціальною вказівкою нового нормативного акту, може поширювати свою дію на відповідні правовідносини. А ні Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22 травня 2008 p., а ні іншим нормативно-правовим актом не передбачено відновлення дії статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" в редакції до 01 січня 2008 р.

Для врегулювання ситуації, 28 травня 2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 „Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", відповідно до п. 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах: з 22 травня - 48, 10 грн., з 1 липня - 48, 20 грн. та з 1 жовтня - 49, 80 грн.

Таким чином, підвищення дітям війни виплачується органами Пенсійного фонду відповідно до чинного на певний час законодавства.

Статтею 99 КАС України встановлено річний строк звернення до суду. Позивачка зазначає, що про факт порушення її прав їй стало відомо лише після висвітлення зазначених подій у пресі, у зв’язку з ухваленням відповідного рішення Конституційним Судом України 09 липня 2007 року, тобто, ще у липні 2007 року. З позовом позивачка звернулась лише 31 березня 2009 року, тому для захисту порушеного права позивачем пропущено строк звернення до суду. Згідно ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін. Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області наполягає на пропущенні позивачем строку для звернення для суду.

Враховуючи вищевикладене, положення ст. 95 Конституції України, Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" від 09 липня 2003 року № 1058-1V, ст. 6, 7 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни" не визнає в повному обсязі і просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Суд, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську Донецької області про поновлення пропущеного строку для звернення до суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги „Дітям війни" підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 народилася 10 квітня 1938 року. Згідно із статтею 1 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років. Відповідно, позивачка є дитиною війни в розумінні Закону України „Про соціальний захист дітей війни". Відповідач не заперечує того факту, що ОСОБА_2 є дитиною війни в розумінні Закону України „Про соціальний захист дітей війни".

Виходячи із того, що позивачка ОСОБА_1 є дитиною війни в розумінні Закону України „Про соціальний захист дітей війни", суд вважає, що на неї повністю розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України „Про соціальний захист дітей війни", в тому числі Й право на підвищення пенсії на 30 % мінімальної пенсії за віком, як передбачено статтею 6 зазначеного Закону.

Дію ст. 6 зупинено на 2006 рік згідно з Законом України від 20 грудня 2005 року № 3235-ІV „Про Державний бюджет України на 2006 рік". Зупинення дії нормативного акту не дає права на його застосування, а тому у позивачки не було права на отримання зазначеної в позові доплати до пенсії в 2006 році, таким чином позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині задоволенню не підлягають.

Статтею 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" зупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 положення статті 71 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", якими була зупинена дія статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни", визнані такими, що не відповідають Конституції.

Таким чином, за період з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року включно, за який заявлено позовні вимоги, положення статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" стосовно того, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком були чинними лише з 9 липня 2007 року (день ухвалення рішення Конституційним Судом України) до 31 грудня 2007 року включно.

Відповідно до ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік" та абзацу першого ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" у 2007 році діяли наступні розміри мінімальної пенсії за віком: з 1 квітня - 410, 06 грн., з 1 жовтня-415, 11 грн.

Тобто, за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року позивач має право на отримання підвищення до пенсії на підставі ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей

війни" у розмірі 710, 91 грн. (410, 06 грн. х 30 %: 31 х 23 дні + 410, 06 грн. х 2 х 30 %+ 415, 11 грн. х 3 х 30 %).

Конституційний Суд України дійшов висновку, що Законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об’єктивних причин це створює противоріччя у законодавстві і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини та громадянина.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та Законами України.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що органи Пенсійного фонду України не повинні виплачувати зазначене підвищення, оскільки це спростовується їх функціями та повноваженнями, а також тим, що виплата підвищення здійснюється саме до пенсії позивача, а не є окремим видом виплат.

Визначення мінімального розміру пенсії за віком встановлено статтею 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування". Суд не приймає посилання відповідача на те, що на законодавчому рівні не визначено яким чином обчислюється розмір ЗО % виплати дітям війни, а мінімальний розмір пенсії за віком визначений Законом України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" застосовується лише при визначенні розмірів пенсії, призначених Законом, з огляду на принцип законності, закріплений статтею 9 КАС України, відповідно до частини 7 якої, у разі відсутності закону, який регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини.

Стосовно конкретного визначення позивачем суми нарахування, суд зазначає, що предмет спору є зобов’язання відповідача вчинити певні дії, а саме здійснити нарахування, а не стягнення певної суми. Визначення розміру нарахування у спірних правовідносинах є функцією суб’єкта владних повноважень (відповідача у справі), внаслідок чого у цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Стосовно строку звернення до суду з адміністративним позовом суд зазначає, що він не с пропущеним з урахуванням того, що виплата підвищення до пенсії є однією зі складових пенсії в цілому. Відповідно до ст. 87 Закону України „Про пенсійне забезпечення" від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ суми пенсії, не одержані своєчасно з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог позивача частково.

На підставі зазначеного та керуючись ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", Законом України „Про Державний бюджет України на 2006 рік", ст. 71 п. 12 Закону України від 19.12.2006 року „Про Державний бюджет України на 2007 рік", Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, ст. 62 Закону України „Про Державний бюджет України на 2007 рік", ч.1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", ст. ст. 2, 3. 6, 10, 11, 18, 76, 79, 99, 100, 158, 159 -163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Слов’янск про поновлення пропущеного строку для звернення до міськрайонного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги „Дітям війни" за 2006-2007 роки в сумі 2733 грн. ЗО коп. задовольнити частково.

Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Слов’янську здійснити ОСОБА_1 з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року включно нарахування та виплату підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням фактично виплачених сум підвищення.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького Апеляційного Адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова складена в одному екземплярі в нарадчий кімнаті.