Справа № 2а-877/09

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 травня 2009 року Приморський районний суд міста Одеси в складі: Головуючої судді Кравчук Т.С. при секретарі Лахматовій С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Південного оперативного командування про визнання права та стягнення одноразової грошової допомоги, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління південного оперативного командування про визнання права на отримання одноразової грошової допомоги, згідно ч.2. ст.16 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" та стягнення з відповідача відповідної одноразової грошової допомоги.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він проходив військову службу у Збройних Силах України. Наказом Начальника Штабу Південного оперативного командування по стройовій частині від 13 червня 1994 р. № 0118 виключений зі списків особового складу управління з 17 червня 1994 року. В період проходження військової служби, 02.06.1994р., йому встановлена третя група інвалідності. 26.02.2003 року встановлена друга група інвалідності (безтермінове) з причин травми, пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби. Законодавством України, а саме ст. 41 Закону України „ Про загальний військовий обов’язок і військову службу", ч.2 ст.16 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" військовослужбовцям визначено право на виплату одноразової грошової допомоги в розмірі до п’ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою, у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного під час виконання ним обов’язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяця після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, залежно від ступеня втрати працездатності в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Позивач звернувся до відповідача, з заявою про виплату одноразової грошової допомоги, згідно законодавства, однак в цьому праві було відповідачем відмовлено, посилаючись на то, що відповідно до змісту частини 2 статті 16 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей " зазначена одноразова грошова допомога виплачується в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року №284 визначений порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги тільки для військовослужбовців у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році (надалі Порядок), виходячи з назви та змісту цієї постанови. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня № 499 установлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів)осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд задовольнити позов, пояснів, що позивач проходив військову службу у Збройних Силах України. Наказом Міністра оборони України від 30 травня 1994року № 01228, був звільнений з військової служби у запас за пунктом 65, підпункт „В" (за станом здоров’я), з правом носіння військової форми одягу. Наказом Начальника Штабу Південного оперативного командування по стройовій частині від 13 червня 1994р. № 0118 виключений зі списків особового складу управління з 17 червня 1994року. Згідно довідці виданої Обласним Медико-соціальної експертної комісії № 127475 (МСЄК №1) в м. Одеса від 02.06.94р.йому встановлена третя група інвалідності, а 29 серпня 2000 року згідно довідці МСЄК №025070 - друга група інвалідності з причин травми, пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби (безтерміново). Відповідно до ст. 41 Закону України „ Про загальний військовий обов’язок і військову службу", ст.ст.З; 16 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" має законне право на отримання одноразової грошової допомоги, згідно законодавства. У зв’язку з відсутністю по теперішній час нормативно- правового акту Кабінету Міністрів України який визначає порядок та умови реалізації права на виплату одноразової грошової допомоги, що знаходиться у сфері правового регулювання, для певної категорії військовослужбовців-інвалідів, що сталися до 2006 року, та відсутністю у змісту частини 2 статті 16 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей " визначених конкретизованих кількостей грошових забезпечень для інвалідів 1, 2, 3 груп, а передбачений максимальний розмір - до п’ятирічних грошових забезпечень за останньою посадою в порядку та на умовах визначених Кабінетом Міністрів України, у відповідності з ч.4 ст.8, ч.7.ст.9 КАС України має право застосовувати акт законодавства, що регулює подібні за змістом правовідносини (аналогія закону), тобто відповідно до пп. З п.2 Порядку затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2006 р. №248; пп.2 п. 2 Порядку затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №499, якими встановлені розміри грошових забезпечень для відповідних груп інвалідів.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, посилаючись на те що, відповідно до змісту частини 2 статті 16 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей " зазначена одноразова грошова допомога виплачується в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року №284 визначений порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги тільки для військовослужбовців у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році (надалі Порядок), виходячи з назви та змісту цієї постанови. Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня № 499 установлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів)осіб, що сталися після 1 січня 2007 року, здійснюється згідно з Порядком, затвердженим цією постановою.

Суд, заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач є інвалідом 2-ї групи. В період проходження військової служби, 02.06.1994р., позивачу встановлена третя група інвалідності з причин заподіяної травми під час виконання обов’язків військової служби. 29.08.2000 року встановлена друга група інвалідності (безтермінове) з причин травми заподіяної під час виконання обов’язків військової служби. Пунктом першим статті 92 Конституції України передбачено, що права людини і громадянина, гарантії цих прав визначаються виключно Законами України. Частиною 3 статті 41 Закону України „ Про загальний військовий обов’язок і військову службу " у редакції на 04.04.2006 p., було визначено право військовослужбовцю на виплату одноразової грошової допомоги у разі каліцтва, заподіяного військовослужбовцю під час виконання службових обов’язків, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, в розмірі від трирічного до п’ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Згідно п.8 Прикінцевих положень Закону України від 04.04.2006р., №3597-IV „ Про загальний військовий обов’язок і військову службу», Кабінет Міністрів України, повинен був розробити нормативно-правові акти, передбачені вищезазначеним законом Кабінет Міністрів України, повинен був розробити нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону.

У редакції Закону України № 328-V від 03.11.2006р, стаття 41 визначила реалізацію права на отримання одноразової грошової допомоги у порядку і на умовах, встановлених Законом України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей ". Частина 2 ст. 16 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей " визначила право військовослужбовців на виплату одноразової грошової допомоги у разі поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю під час виконання ним обов’язків військової служби, а також інвалідності, що настала в період проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяця після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби, в розмірі до п’ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою в порядку та на умовах визначених Кабінетом Міністрів України. Пунктом 2. ч.1.ст.3 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей " визначена сфера дії цього Закону, тобто і сфера дії визначеного законом права на виплату одноразової грошової допомоги, яка поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов’язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов’язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісті. Згідно Прикінцевим положенням Закону України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань соціального захисту військовослужбовців, військовозобов’язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, і деяких інших осіб " від 03 листопада 2006 року №328- V, з 1 січня 2007 року Кабінет Міністрів України у шестимісячний термін повинен був розробити нормативно-правові акти, що випливають із цього Закону. 21 лютого 2007 року Постановою Кабінету Міністрів України №248 був затверджений порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги, що стосуються тільки для військовослужбовці у разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, що сталися у 2006 році. 28 травня 2008 року Постановою Кабінету Міністрів України №499 був затверджений порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов’язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів)осіб, що сталися після 1 січня 2007 року. Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України які визначають порядок та умови реалізації права на виплату одноразової грошової допомоги, яке знаходиться у сфері правового регулювання, для певної категорії військовослужбовців, що сталися до 2006 року, відсутні.

У відповідності з ч.4 ст.8 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. У відповідності з ч.7 ст.9 КАС України в разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону).

У зв’язку з тим, що у змісту частини 2 статті 16 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей " відсутні конкретизовані кількості грошових забезпечень для інвалідів 1, 2, 3 груп, а передбачений максимальний розмір - до п’ятирічних грошових забезпечень за останньою посадою в порядку та на умовах визначених Кабінетом Міністрів України, існує передбачена ч.4 ст.8, ч.7.ст.9 КАС України можливість регулювання цієї прогалини в праві шляхом застосування акту законодавства, що регулює подібні за змістом правовідносини (аналогія закону), тобто відповідно до пп. 3 п.2 Порядку затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2006 р. №248; пп.2 п. 2 Порядку затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №499, що регулюють відповідні правовідносини, якими встановлені розміри грошових забезпечень для відповідних груп інвалідів.

У відповідності з частиною 2 статті 16 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей ", Кабінету Міністрів України надані повноваження визначати порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, а не визначати склад грошового забезпечення, який визначений частиною 2 статті 9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей ", який має вищу юридичну силу. Але у затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року №284 та Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499 Порядку, визначений розмір грошової допомоги відповідно до грошового забезпечення, зменшує склад грошового забезпечення, а саме і розмір грошової допомоги, тобто обмежує мої права, і порушує ч. 2 ст.16 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей».

До складу грошового забезпечення, відповідно до ч.2.ст.9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", входять посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення, відповідно п.1.11 Положення „Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України" (затвердженого наказом Міністра оборони України за №75 від 05.03.2001 p., зареєстрованого в МЮ України 20.03.2001р. № 251/5442) складається з окладів грошового утримання, до яких належать оклади за військовим званням та посадові оклади та додаткових видів грошового забезпечення, які включають підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, одноразові й щомісячні винагороди, морське грошове забезпечення, матеріальні та грошові допомоги і премію.

Виходячи з довідки Головного управління Пенсійного фонду України у Одеській області від 24 червня 2008р.. грошове забезпечення позивача, з якого призначена пенсія на день звільнення, складається з сум:

•   -     посадовий оклад - 1325 грн.00 коп.

•   -     оклад за військове звання - 135 грн. 00 коп.

•   -     процентна надбавка за вислугу років 40 % - 584 грн.00 коп.

•   -     робота з таємн. виробами, носіями, док.20 % - 265 грн.40 коп.

•   -     надбавка за особливо важливі завдання - 50 % - 1022 грн.00 коп.

•   -     премія 10 %) - 132 грн.50 коп.

Всього місячне грошове забезпечення на день звільнення складає 3463 грн.50 коп., а 54-місячне грошове забезпечення складає - 187029 грн.00 коп.

У відповідності з ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Таким чином, позивач, інвалідність 3 групи якого настала в період проходження військової служби, 02.06.1994р., . 29.08.2000 року встановлена друга група інвалідності (безтермінове) з причин травми пов’язаної з виконанням обов’язків військової служби, починаючи з 04.04.2006 року, має право на виплату одноразової грошової допомоги на підставі ст. 41 Закону України „ Про загальний військовий обов’язок і військову службу ", з 01.01.2007 року на підставі п.2 ч.1 ст.3; ч.2. ст.16 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", у кількості грошових забезпечень, передбачених пп. 3 п.2 Порядку затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2006 р. №248; пп.2 п. 2 Порядку затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №499, у відповідності з ч.4 ст.8, ч.7.ст.9 КАС України, у складі грошового забезпечення визначеного ч.2.ст.9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей". У разі встановлення групи інвалідності, яка дає право на отримання грошової допомоги у більшому розмірі, її виплата проводиться з урахуванням раніше виплаченої суми, передбачено пп. 3 п.2 Порядку затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2006 р. №248; пп.4 п. 2 Порядку затвердженому Постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. №499.

Оскільки, відповідачем порушено право позивача на виплату одноразової грошової допомоги, передбаченого ст. 41 Закону України „ Про загальний військовий обов’язок і військову службу", п.2

ч.1 ст.3; ч.2. ст.16 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", що також є порушенням ст.2 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей", яка забороняє обмеження прав військовослужбовців, визначених законодавством, ст.ст. 17; 22; 64 Конституції України - позов підлягає задоволенню і права позивача мають бути поновлені шляхом стягнення з відповідача відповідної одноразової грошової допомоги.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 17; 64; п.1.ст.92 Конституції України, ст.ст.1; 1-2; 2;

ч.2 ст.9; ч.2.ст.16 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей"; ст.ст.40; 41 Закону України „ Про загальний військовий обов’язок і військову службу", п. 1.11 Положення „Про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України" (затвердженого наказом Міністра оборони України за №75 від 05.03.2001 p., зареєстрованого в МЮ України 20.03.2001р. № 251/5442), Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2007 року №284; Постановою Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року №499; ст.ст.6; 8; ч.4 ст.9, ч.7 ст.9; ст.ст. 11; 69; 104; 159-163 КАС України, СУД-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління південного оперативного командування про визнання права та стягнення одноразової грошової допомоги -задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі до п’ятирічного грошового забезпечення за останньою посадою, як військовослужбовця інвалідність 2-ої групи якого настала внаслідок виконання зобов’язань військової служби, згідно ст. 41 Закону України „ Про загальний військовий обов’язок і військову службу", ч.2.ст.16 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" у складі грошового забезпечення, визначеного ч.2.ст.9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей".

Стягнути з Управління південного оперативного командування через фінансово-економічну службу (відділ) штабу Південного оперативного командування на користь ОСОБА_1 одноразову грошову виплату, у розмірі 54- місячного грошового забезпечення за останньою посадою на день звільнення з військової служби, у складі грошового забезпечення, визначеного ч.2.ст.9 Закону України „Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» з урахуванням раніше виплаченої суми, що складає 187029 грн.00 коп.

На постанову суду може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.