Справа № 2-1821/09
РІШЕННЯ
ІМ*ЯМ УКРАЇНИ
27 квітня 2009 року, Приморський районний суд міста Одеси, в складі: головуючого - судді Терьохіна С.Є., при секретарі - Лапшинської Н.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом громадянки ОСОБА_1 до громадянина ОСОБА_2, про зобов’язання відновити водопостачання, стягнення моральної шкоди, зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про стягнення матеріальних збитків,
ВСТАНОВИВ:
Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом в якому просила зобов’язати відповідача ОСОБА_2, демонтувати вентиль стояка водопостачання та відновити водопостачання її квартири АДРЕСА_1, а також стягнути з відповідача на свою користь моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.
Свої вимоги позивачка мотивувала тим, що відповідач, який мешкає на поверх нижче, з 25.07.2008 року, незаконно перекрив вентиль стояка холодного водопостачання її квартири у зв’язку із чим вона та члени її родини, до цього часу позбавлені можливості користуватися холодною водою в своєї квартирі.
Вимоги щодо стягнення моральної шкоди, позивачка мотивувала тим, що відсутність тривалий час можливості мати елементарні побутові умови, через відсутність холодної води в квартирі постійно завдає її (позивачки) суттєвих душевних страждань та переживань. У віці 75 років, вона (позивачка), змушена щоденно носити воду на п’ятий поверх, що додатково ускладнює її щоденне життя, прямо відбивається на стані її здоров*я.
В суді позивачка свої вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідач в суді позов - не визнав, пред’явив зустрічний позов в якому просив стягнути на свою користь з позивачки ОСОБА_1 матеріальні збитки в сумі 15000 гривень.
Свої вимоги зустрічного позову ОСОБА_2 мотивував тим, що позивачка, родина якої постійно влаштовує вечори розваг із вживанням спиртних напоїв, неодноразово, починаючи з 2001 року заливала його квартиру, що розташована поверхом нижче, що в свою чергу підтверджується відомостями комунального підприємства (КП) „ДЕЗ „Фонтанський". За вказаних обставин, його (відповідача) квартирі було завдано суттєвої шкоди, через що він був змушений за власні кошти проводити ремонт, не зважаючи, що позивачка видала йому розписку в якої брала на себе обов’язок по відновлення його (ОСОБА_2Є.) квартири.
Перекриття холодної води в квартирі позивачки відповідач мотивував тим, що позивачка не зважаючи на численні зауваження, протягом тривалого часу заливала його квартиру і він не має змоги в інший засіб припинити такі дії.
Суд, заслухавши пояснення та оцінивши доводи сторін, дослідивши наявні в справі та надані сторонами докази, дійшов висновку про можливість часткового задоволення позовних вимог гром. ОСОБА_1 та про відсутність підстав для задоволення зустрічного позову.
Так, судом було встановлено, що позивачка ОСОБА_1, мешкає на п’ятому поверсі п’яти поверхового будинку № 51-а по вул. Фонтанська дорога в м. Одесі в кв. № 37. Поверхом нижче, в квартирі під № 33 того ж будинку, мешкає відповідач ОСОБА_2, складом родини - три особи.
Як вбачається із комісійного акту дільниці № 9, КП „ДЕЗ"Фонтанський", від 31.07.2008 року, власник квартири АДРЕСА_2 -самочинно перекрив вентиль холодного постачання в квартирі № 37 того ж будинку, через що в даної квартирі відсутня холодна вода. Крім того, факт перекриття холодної води в квартирі позивачки підтвердив і сам відповідач в своїх поясненнях даних в суді.
Відповідно до ч. 7, ст. 41 Конституції України - використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.
Стаття 319, ч. 2, абз. 2 визначає, що при здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватися моральних засад суспільства. Частина 5 тієї ж статті передбачає, що власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.
Відповідно до ст. 179 Житлового Кодексу (ЖК) України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов’язковим додержанням вимог Правил користування приміщеннями жилих будинків і при будинкової території, які затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 21 „Правил користування приміщеннями житлових будинків та при будинковими територіями", зазначено про недопущення виконання робіт та інших дії, що викликають порчу приміщень, підвищення шуму чи вібрацій, порушують умови проживання громадян.
Відповідно до нотаріального договору купівлі-продажу від 17.08.1999 року, укладеного між громадянами ОСОБА_3 та гром. ОСОБА_2, останній є власником кв. № 33 в будинку № 5.1-а по вул. Фонтанська дорога в м. Одесі.
За зазначених умов, відповідач з огляду на вище наведені нормативні та законодавчі акти, як власник житлового приміщення, не має права використовувати своє право власності на шкоду іншим особам. Разом із тим, як вбачається із обставин справи, гром. ОСОБА_2 використовуючи розташування своєї квартири, під квартирою позивачки, вдався на думку суду до протиправних дії, самочинно перекривши водопостачання до квартири гром. ОСОБА_1, позбавивши її можливості мати належні побутові умови проживання. Права на самостійне вирішення конфліктної ситуації, шляхом самочинного перекриття водопостачання до іншої квартири, відповідачу будь-яким законодавчим актом - не надано. Крім того, а ні в цивільному, а ні в адміністративному законодавстві -не передбачено такого заходу примусу, як перекриття цивільної особі водопостачання до її житлового приміщення.
Статтею 191 ЖК України, передбачається вирішення житлових спорів відповідно до закону.
Відповідно до наведеної норми житлового законодавства, навіть в разі виникнення конфліктної ситуації у відносинах із позивачкою, відповідач був зобов’язаний вирішувати такі суперечки лише на підставі і в засіб передбачений конституцією, законами та іншими діючими в Україні нормативними актами.
Відносно вимоги позивачки, щодо стягнення на її користь моральної шкоди, суд з огляду на неправомірність дій відповідача, щодо перекриття водопостачання в квартиру позивачки, вважає за можливе на підставі ст. 1167 ЦК України - задовольнити таки вимоги по суті. Задовольняючи частково вимоги по стягненню моральної шкоди, суд в першу чергу виходив із того, що відсутність холодної води в квартирі позивачки, через дії відповідача понад пів року, дійсно може бути тим чинником, який здатний викликати в людини певні хвилювання та переживання, а також страждання через незручності, пов’язані із неможливістю нормального користування сан. технічними приладами, необхідністю майже щоденного підняття води на п’ятий поверх, не оздобленого ліфтом будинку. Крім того, судом враховано і вік позивачки (75 років), що додатково підсилює негативний вплив дій відповідача на душевний стан особи позивачки.
Проте, загальну суму моральної шкоди, суд вважає за необхідне зменшити до 1000 гривень, не маючи належного обґрунтування суми заявленої позивачкою.
Розглядаючи обгрунтованість вимог зустрічного позову, суд керувався ч.1, ст. 60 ЦПК України, яка визначає обов’язок кожної сторони довести в суді ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків звільнення від доказування (ст. 61 ЦПК України).
При тому, заявивши про відшкодування йому суми в 15000 гривень в якості матеріальних збитків у зв’язку із залиттям ОСОБА_1 його квартири, позивач за зустрічним позовом, в жоден із передбачених ч.2, ст. 58 ЦПК України засобів, не довів перед судом а ні факту завдання збитків його квартирі саме з вини позивачки, а ні розміру таких збитків, а ні належного розрахунку витрат на ремонт, як не довів і самих своїх витрат, враховуючи ствердження відповідача, що він самостійно усував наслідки залиття його квартири.
Позивачка за первісним позовом, категорично заперечувала проти зустрічного позову гром. ОСОБА_2, вказавши що її близькі є інтелігентними та вихованими людьми, будь-яких дебошів не влаштовували на відміну від ОСОБА_2, який на думку позивачки постійно зловживає спиртними напоями. Вона сама є головою профспілки вищого навчального закладу та ніколи через свої дії квартири ОСОБА_2 - не заливала.
З наданих відповідачем актів житлово-комунальної установи вбачається, що залиття квартири гром. ОСОБА_2, відбулося 24.03.2001 року, внаслідок розриву з’єднувальної труби між унітазом та зливним бачком унітазу в квартирі ОСОБА_1 Після цього, 29.03.2001 року, з боку ОСОБА_1, була складена розписка, в якої вона бере на себе зобов’язання у випадку залиття квартири № 33 усунути сліди залиття що станеться з її вини. В подальшому 10.05.2007 року та 20.06.2008 року, були складені акти КП „ДЕЗ"Фонтанський", також про факти залиття квартири гром. ОСОБА_2, які позивачка ОСОБА_1 заперечує. Більше, як було зазначено судом вище, будь-яких доказів розміру спричиненої шкоди, вартості ремонтних робіт або доказів про оплату роботи та будівельних матеріалів з ремонту квартири позивачем за зустрічним позовом надано - не було.
Крім того, враховуючи заперечення позивачки проти фактів залиття квартири ОСОБА_2 в 2007-2008 p.p. свідчить про об’єктивну можливість доведення таких фактів експертним шляхом, так як і доречи фактів суми завданої шкоди, при тому позивач за зустрічним позовом, у відповідності до ч.2, ст. 133 та ч. 1, ст. 143 ЦПК України до суду з такими заявами, клопотаннями - не звертався.
За таких обставин, суд вважає вимоги зустрічного позову - не доведеними.
керуючись ст. ст. 1, 3, 10, 57, 60, 208-213 Цивільно-процесуального кодексу (ЦПК) України, ст. ст. 16, 319 та 1167 Цивільного кодексу України, ст. 179 Житлового кодексу України, суд -
РІШИВ:
Позов громадянки ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Зобов’язати громадянина ОСОБА_2, вчинити належні дії, в т.ч. і по демонтуванню вентилю стояка холодної води по відновленню водопостачання квартири під № 37, будинку № 51-а по вул. Фонтанська дорога в м. Одесі.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 1000 гривень. В задоволенні решти вимог позову та в задоволенні зустрічного позову - відмовити.
Заява про апеляційне оскарження даного рішення суду та апеляційна скарга на нього, можуть бути подані сторонами до Апеляційного суду Одеської області, через Приморський райсуд м. Одеси, відповідно до ст. ст. 294-296 ЦПК України.