РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19.04.2011 р.                                                                                                                  № 2-3593/11

суддя Солом’янського районного суду м. Києва

при секретаряхБобровник О.В.

Славовій Н.Ю.

розглянувши позовну заяву  Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в місті Києві

доОСОБА_1

простягнення грошових коштів

В С Т А Н О В И В:

У вересні 2010 року, Головне управління Міністерства Внутрішніх справ України в місті Києві звернулось до суду з позовом про стягнення грошових коштів.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначав, що 28.12.2004 року в м. Києві по Парковій алеї мала місце дорожньо-транспортна пригода, яка сталась внаслідок порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху України при керуванні автомобілем «ВАЗ-2107»реєстраційний НОМЕР_1, в результаті якого було пошкоджено автомобіль «Фольцваген-Гольф»державний НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажири автомобіля «Фольцваген-Гольф»державний НОМЕР_2 ОСОБА_3,ОСОБА_4 та ОСОБА_5 отримали ушкодження різного ступеня тяжкості, а сам автомобіль отримав механічні пошкодження.

Прокуратурою Печерського району м. Києва відносно ОСОБА_1 була порушена кримінальна справа  за ознаками злочину передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2006 року ОСОБА_1 був звільнений від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України на підставі п. 6 ч. 1 Закону України «Про амністію».

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.06.2007 року з Головного управління МВС України в м. Києві на користь ОСОБА_3 було стягнуто 1983,74 грн. матеріальної шкоди та 20000 моральної шкоди.

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17.10.2007 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22.06.2007 року  розмір моральної шкоди було зменшено до 10000 грн.

Рішенням  Шевченківського районного суду м. Києва від 27.11.2007 року з Головного управління МВС України в м. Києві на користь ОСОБА_4 було стягнуто 5000 грн. моральної шкоди. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18.02.2008 року рішення  Шевченківського районного суду м. Києва від 27.11.2007 року було залишено без змін.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01.03.2007 року з Головного управління МВС України в м. Києві на користь ОСОБА_2 було стягнуто 85641,44 грн. матеріальної шкоди.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 01.11.2007 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01.03.2007 року було скасовано та постановлено нове, яким стягнуто з Головного управління МВС України в м. Києві на користь ОСОБА_2 75381,44 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди.

Головне управління МВС України в м. Києві виплатило ОСОБА_3 11983,74 грн., ОСОБА_4 5000 грн. та ОСОБА_2 85381,44 грн., що підтверджується платіжною вимогою № 329-10/1 від 14.12.2009 року, платіжною вимогою № 162/1 від 13.07.2009 року та платіжним дорученням № 658 від 06.03.2009 року, а тому на думку позивача, до Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в місті Києві перейшло право вимоги від осіб, яким виплачено завдані збитки, до ОСОБА_1

Представник позивача в судовому засіданні уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача 102365,18 грн. сплачених позивачем постраждалим в дорожньо-транспортній пригоді особам та 420 грн. за розміщення оголошення в газеті «Урядовий кур?єр»№ 197 від 22.10.2010 року.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду  справи повідомлявся належним чином.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Представник відповідач проти задоволення позову заперечував в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 28.12.2004 року в м. Києві по Парковій алеї мала місце дорожньо-транспортна пригода, яка сталась внаслідок порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху України при керуванні автомобілем «ВАЗ-2107»реєстраційний НОМЕР_1, в результаті якого було пошкоджено автомобіль «Фольцваген-Гольф»державний НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2006 року ОСОБА_1 було звільнено від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 286 КК України, в зв’язку з застосуванням до нього п. 6 ст. 1 Закону України «Про амністію»від 31.05.2005 року, а кримінальну справу закрито.

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 22.06.2007 року з Головного управління МВС України в м. Києві на користь ОСОБА_3 було стягнуто 1983,74 грн. матеріальної шкоди та 20000 моральної шкоди.(а.с. 4-6)

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 17.10.2007 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 22.06.2007 року  розмір моральної шкоди було зменшено до 10000 грн. (а.с. 7-8)

Рішенням  Шевченківського районного суду м. Києва від 27.11.2007 року з Головного управління МВС України в м. Києві на користь ОСОБА_4 було стягнуто 5000 грн. моральної шкоди. (а.с. 12-13) Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 18.02.2008 року рішення  Шевченківського районного суду м. Києва від 27.11.2007 року було залишено без змін. (а.с. 14-15)

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01.03.2007 року з Головного управління МВС України в м. Києві на користь ОСОБА_2 було стягнуто 85641,44 грн. матеріальної шкоди.

Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 01.11.2007 року рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 01.03.2007 року було скасовано та постановлено нове, яким стягнуто з Головного управління МВС України в м. Києві на користь ОСОБА_2 75381,44 грн. матеріальної шкоди та 10000 грн. моральної шкоди. (а.с. 9-11)

14.12.2009 року ОСОБА_3 було виплачено 11983,74 грн., що підтверджується платіжною вимогою № 329-10/1 від 14.12.2009 року (а.с. 16).

14.12.2009 року ОСОБА_4 було виплачено 5000 грн., що підтверджується платіжною вимогою № 329-10/1 від 14.12.2009 року (а.с. 16).

13.07.2009 року ОСОБА_2 було виплачено 10000 грн., що підтверджується платіжною вимогою № 162/1 від 13.07.2009 року (а.с. 17).

06.03.2009 року ОСОБА_2 було виплачено 75381,44 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 658 від 06.03.2009 року (а.с. 17).

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим  немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно положень ст.. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є  діяльність,  пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів,
механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів,  службових  собак  та  собак  бійцівських порід  тощо,  що  створює  підвищену  небезпеку для особи,  яка цю
діяльність здійснює, та інших осіб.

 Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз’яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно ч. 1 ст.. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

За таких обставин та враховуючи, що вина ОСОБА_1 у скоєнні ДТП встановлена постановою Печерського районного суду м. Києва від 09.02.2006 року, керуючись ст. 1191 ЦК України, суд вважає за можливе позов задовольнити у повному обсязі.

Крім того, обґрунтованою є вимога позивача про стягнення витрат понесених позивачем за публікацію оголошення в газеті «Урядовий кур?єр»№ 197 від 22.10.2010 року в сумі 420 грн., сплаченої представником позивачем за платіжним дорученням № 4586 від 28.10.2010 року.

З урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати в сумі 120 гривень на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  та на користь держави судові витрати в сумі 1023,65 грн. судового збору відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 1 ст. 1166, ст.. 1187, ст.. 1191 ЦК України, ст.ст. 10,11, 60, 88, 212-215, 209-215 ЦПК України суд, -     

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Головного управління Міністерства Внутрішніх справ України в місті Києві 102365 гривень 18 копійок матеріальних збитків, 420 за публікацію оголошення в газеті «Урядовий кур?єр» № 197 від 22.10.2010 року, 120 гривень витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 102905 гривень 18 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 1023,65 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: