РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19.04.2011 р.                                                                                                                  № 2-2292/11

суддя Солом’янського районного суду м. Києва

при секретаряхБобровник О.В.

Славовій Н.Ю.

розглянувши позовну заяву  Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»

доОСОБА_1

простягнення суми страхового відшкодування, в порядку регресу

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2011 року, Приватне акціонерне товариство «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення суми страхового відшкодування, в порядку регресу.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначав, що 26.08.2010 року в м. Києві по вул. Гетьмана мала місце дорожньо-транспортна пригода, яка сталась внаслідок порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху України при керуванні автомобілем «Seat Cordoba»реєстраційний НОМЕР_1, в результаті якого було пошкоджено автомобіль «Audi 100»державний НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

Автомобіль «Seat Cordoba»реєстраційний НОМЕР_1 було застраховано позивачем за полісом ВС № 9037467 обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів від 18.12.2009 року, згідно якого та на підставі страхового акта № 821го, розрахунку суми страхового відшкодування, платіжного доручення № 6442 від 01.12.0210 року, позивач перерахував ОСОБА_2 страхове відшкодування в розмірі 3 987,07 грн., а тому, на думку позивача, до Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»перейшло право вимоги від особи, якій виплачено страхове відшкодування, до ОСОБА_1

Постановою Солом’янського районного суду м. Києва від 09.09.2010 року була встановлена вина ОСОБА_1 та було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Також представник позивача просила стягнути з відповідача  витрати за проведення оцінки вартості матеріального збитку в розмірі 291,66 грн., судовий збір в розмірі 51 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти задоволення позову не заперечував.

Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Заслухавши пояснення сторін присутніх в судовому засіданні, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 26.08.2010 року в м. Києві по вул. Гетьмана мала місце дорожньо-транспортна пригода, яка сталась внаслідок порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху України при керуванні автомобілем «Seat Cordoba»реєстраційний НОМЕР_1, в результаті якого було пошкоджено автомобіль «Audi 100»державний НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що вина ОСОБА_1 в скоєнні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди встановлена, згідно постанови Солом’янського районного суду м. Києва від 09.09.2010 року (а.с. 12).

01.12.2010 року власнику пошкодженого у результаті ДТП автомобіля було виплачено 3 987,07 грн., що підтверджується страховим актом № 821го (а.с. 28-29), розрахунку суми страхового відшкодування (а.с. 30), платіжного доручення № 6442 від 01.12.0210 року. (а.с. 6)

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим  немайновим правам фізичної або юридичної
особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно положень ст.. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є  діяльність,  пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів,
механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів,  службових  собак  та  собак  бійцівських порід  тощо,  що  створює  підвищену  небезпеку для особи,  яка цю
діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз’яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у пункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик зобов’язаний вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо зазначені особи з поважних причин не мали змоги виконати
зазначені дії, вони мають підтвердити це документально.

Згідно ч. 1 ст.. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Також є обґрунтованими вимоги позивача у частині стягнення витрат понесених позивачем за проведення автотоварознавчого дослідження у сумі 291,66 грн., сплачені позивачем за платіжним дорученням № 5452 від 19.10.2010 року (а.с. 7) та .актом № 1775/ДК здачі-прийомки виконаних робіт (послуг). (а.с. 8-9)

З урахуванням задоволення позову, стягненню з відповідачів на користь позивача підлягають судові витрати в сумі 51 гривень судового збору та 120 гривень на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. 993, ч. 1 ст. 1166, ст.. 1187, ст.. 1191  ЦК України, ст.ст. 33, 38 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 10,11, 60, 88, 212-215, 209, 212-215 ЦПК України суд, -     

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Народна фінансово-страхова компанія «Добробут»3 987,07 гривень у відшкодування матеріальної шкоди, 291,66 грн. - за проведення автотоварознавчого дослідження, судовий збір у розмірі 51 гривень та 120 гривень витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 4 403,73 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: