Справа № 1-45/2011 р.

В И Р О К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

05 травня 2011 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого –судді Гнипа О. І.,

при секретарі Бородіній В. В.,

за участю:

прокурорів Лисенка Д. Л., Дідович Я. О.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

законного представника неповнолітнього підсудного ОСОБА_4,

представника служби у справах дітей ОСОБА_5,

представника кримінальної міліції у справах дітей ОСОБА_6,

неповнолітнього підсудного ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого, учня ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого 01 жовтня 2010 року Семенівським районним судом Чернігівської області за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік із звільненням від відбування покарання на підставі ст. ст. 75, 104  Кримінального кодексу України з випробуванням  з іспитовим строком на 1 рік з покладенням відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України обов’язку повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, судимість в установленому законом порядку не знята і не погашена,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України,-

В С Т А Н О В И В:

В двадцятих числах січня 2011 року близько 20 години 00 хвилин неповнолітній ОСОБА_8 з корисливих мотивів, шляхом зриву замка, проник до призначеного для житла будинку ОСОБА_1, який розташований в селі Червоний Гай Семенівського району Чернігівської області, звідки викрав дві чавунні плити вартістю по 150 гривень кожна, одні топочні двері вартістю 50 гривень, два колосники вартістю по 25 гривень кожен, два димохідні кружки вартістю по 10 гривень кожен, які являлись складовими частинами пічного опалення указаного будинку, чим спричинив ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 420 гривень 00 копійок.

У судовому засіданні неповнолітній підсудний ОСОБА_8 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся та показав про те, що дійсно в двадцятих числах січня 2011 року він разом із сестрою ОСОБА_7 на коні поїхали до села Червоний Гай Семенівського району Чернігівської області забрати запасні частини до бензопили. Коли поверталися додому близько 20 години 00 хвилин, то він вирішив заїхати до нежилого будинку, в якому раніше проживала потерпіла ОСОБА_1, та викрасти металеві предмети з цього будинку щоб здати їх на металобрухт. Про свої наміри він з сестрою не радився. Приїхавши до будинку, він залишив коня та сестру неподалік будинку, а сам зірвав замок на дверях будинку ОСОБА_1 та зі споруд пічного опалення будинку викрав: дві чавунні плити з грубок; одні топочні двері; два колосники; два кружки димохідні; кришку від каструлі. Згодом плити він розбив, а все інше викрадене конем перевіз до села Прогрес Семенівського району Чернігівської області, де продав як металобрухт продавцю магазину по ціні 80 копійок за кілограм. Виручені гроші витратив на придбання продуктів харчування.

          Крім показань неповнолітнього підсудного, його вина доведена показаннями потерпілої та свідків.

Допитана як потерпіла ОСОБА_1 у судовому засіданні показала про те, що селі Червоний Гай Семенівського району Чернігівської області вона має власний будинок, в якому проживала до листопада 2010 року. В листопаді минулого року на зимовий період у зв’язку з численними хворобами вона перейшла на тимчасове проживання до своєї доньки ОСОБА_2, яка проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6. Будинок знаходився замкненим і більшість її майна зберігалася в ньому. Доступу до її будинку крім дочки та зятя ОСОБА_9 ніхто не мав. За будинком наглядала донька, котра щомісяця зі своїм чоловіком їздили до села Прогрес Семенівського району Чернігівської області для отримання її пенсії та по дорозі заїздили до будинку. 20 лютого 2011 року донька також поїхала до села отримати пенсію, а повернувшись додому, повідомила її про те, що з дверей будинку в селі Червоний Гай Семенівського району Чернігівської області зірваний замок, а з будинку викрадено металеве обладнання пічного опалення.

Допитаний як свідок ОСОБА_9 у судовому засіданні показав, про те, що в селі Червоний Гай Семенівського району Чернігівської області знаходиться будинок матері його дружини ОСОБА_1, яка проживала в цьому будинку до листопада 2010 року. В листопаді минулого року на зимовий період в зв'язку з хворобливим станом здоров'я він з дружиною забрали ОСОБА_1 до свого будинку в місто Семенівка Чернігівської області. Будинок ОСОБА_1 залишився в замкненому стані і більшість її майна зберігалося в будинку в селі Червоний Гай Семенівського району Чернігівської області. За будинком ОСОБА_1 наглядав він та його дружина, так як щомісяця їздили до села Прогрес Семенівського району Чернігівської області отримувати пенсію тещі та відвідували будинок. В двадцятих числах січня 2011 року він та дружина відвідували будинок і все було в цілісному стані. 20 лютого 2011 року при відвідуванні будинку він з дружиною виявили, що з дверей будинку зірваний замок. З будинку було викрадене металеве обладнання пічного опалення.

Допитана як свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні показала про те, що вона працює продавцем в магазині села Прогрес Семенівського району Чернігівської області. Наприкінці січня 2011 року у вечірній час, коли вона знаходилася на роботі в магазині і збиралася закривати магазин, до магазину на коні приїхали неповнолітній підсудний ОСОБА_8 та його сестра ОСОБА_7. ОСОБА_7  запропонував купити у нього металобрухт та пояснив, що це речі з пічного опалення, і що він збирається їх продати за ціною 80 копійок за кілограм як за металобрухт. У мішку знаходились плита з грубки розламана, колосники, двері з грубки, в якій кількості не пам’ятає. Вона погодилася купити у ОСОБА_7 дані речі за запропонованою ціною як металобрухт. Дані речі вона збиралася використовувати для власних потреб удома, тат як вважала, що ринкова вартість указаних речей значно вища, ніж та за яку має намір продати їх ОСОБА_7, а тому не роздивлялася кожну річ. За придбані речі заплатила біля 30 гривень 00 копійок. Про те, що речі викрадені не знала та вважала, що ОСОБА_7 привіз їх з будинку, який має їх сім’я в селі Червоний Гай Семенівського району Чернігівської області. Сестра ОСОБА_7 допомоги ОСОБА_7 під час продажу речей пічного опалення не надавала, а стояла біля коня.

Допитана як свідок законний представник неповнолітнього підсудного ОСОБА_4 у судовому засіданні показала про те, що вона мешкає разом з неповнолітнім сином ОСОБА_8. Син ОСОБА_11 завжди допомагає їй по господарству, з сусідами та однолітками у нього добрі відносини, удома він поводить себе задовільно. Що призвело його до вчинення кримінально-караного діяння вона пояснити не може.

Допитана як свідок ОСОБА_12 у судовому засіданні показала про те, що ОСОБА_8 навчається у школі, де вона працює вчителем. Вона є класним керівником класу, де навчається неповнолітній підсудний. На уроках ОСОБА_7 поводить себе спокійно, з однолітками підтримує дружні стосунки, але друзів не має, конфліктів з дітьми також не має, громадські доручення виконує. ОСОБА_7 часто пропускає заняття, сім’я, в якій він виховується, є багатодітною і батьки не приділяють належної уваги сину, не відслідковують його поведінку.

Допитана як свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні показала, що вона працює психологом в Семенівській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів № 1, де навчається неповнолітній підсудний ОСОБА_8. На відміну від інших дітей ОСОБА_7 є замкнутим, але ніяких відхилень у нього не спостерігається. Поведінка підсудного піддається корекції і з ним постійно слід працювати, в тому числі шляхом бесід із батьками та його найближчим оточенням.

Допитана як свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні показала, про те, що вона працює начальником служби у справах дітей Семенівської районної державної адміністрації Чернігівської області. Неповнолітнього підсудного ОСОБА_8 вона може охарактеризувати як замкнуту, схильну до протиправної діяльності особистість. Основними причинами вчинення протизаконного діяння неповнолітнім підсудним вона вважає те, що ОСОБА_7 виховується у багатодітній родині, де батько постійно перебуває на заробітках, та те, що його виховує лише одна мати, відсутність матеріального достатку в сім’ї.

Допитаний як свідок ОСОБА_6 у судовому засіданні показав про те, що він працює оперуповноваженим Семенівського РВ УМВС України в Чернігівській області. Як представник кримінальної міліції у справах дітей він може охарактеризувати підсудного як людину, що тяжіє до девіантної поведінки.

Крім показань потерпілої та свідків, вина неповнолітнього підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину доводиться:

даними протоколу огляду домоволодіння ОСОБА_1, котре  розташоване в селі Червоний Гай Семенівського району Чернігівської області (а.с.8);

даними протоколу добровільної видачі, згідно якого ОСОБА_10 в селі Прогрес Семенівського району Чернігівської області добровільно видала двоє колосників, одні топочні двері, двоє димохідних кружків, чавунну плиту поламану, кришку від каструлі (а.с. 16);

речовими доказами, якими у справі визнані: частини чавунної плити з кружками; топочні двері; два колосники; два димохідні кружки; кришка з каструлі (а.с. 29);

Аналізуючи зібрані та досліджені у справі докази, суд вважає, що вина  неповнолітнього підсудного ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена і його діяння правильно кваліфіковане органом досудового слідства за ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.

          Призначаючи вид та міру покарання неповнолітньому підсудному ОСОБА_8, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, який за місцем проживання характеризується позитивно, а за місцем навчання посередньо, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працює, проживає в багатодітній сім’ї, його стан здоров’я та загального розвитку, умови життя і виховання, які є задовільними, відсутність дорослих підмовників, які втягнули його у злочинну діяльність, його роль у вчиненні злочину. Суд ураховує також наявність відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 66 Кримінального кодексу України двох пом’якшуючих покарання підсудного обставин, зокрема, щирого каяття та вчинення злочину неповнолітнім, відсутність передбачених у ч. 1 ст. 67 Кримінального кодексу України обтяжуючих покарання підсудного обставин. За таких обставин суд вважає, що неповнолітньому підсудному має бути призначене основне покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, що передбачений санкцією інкримінованої частини статті кримінального закону.

          Оскільки неповнолітній підсудний після постановлення вироку 01 жовтня 2010 року Семенівським районним судом Чернігівської області, згідно з яким він був засуджений за ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік із звільненням від відбування покарання на підставі ст. ст. 75, 104  Кримінального кодексу України з випробуванням  з іспитовим строком на 1 рік з покладенням відповідно до ст. 76 Кримінального кодексу України обов’язку, вчинив новий злочин протягом іспитового строку, суд убачає за необхідне за правилами ст. 71 Кримінального кодексу України, за сукупністю вироків, до покарання, що призначається за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі за попереднім вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 01 жовтня 2010 року, яка складає 1 рік позбавлення волі, та призначити підсудному остаточне покарання у виді позбавлення волі, строк якого має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Початок строку відбування призначеного остаточно покарання у виді позбавлення волі неповнолітньому підсудному слід рахувати з 05 травня 2011 року.

Запобіжний захід неповнолітньому підсудному слід змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою до набрання вироком суду законної сили в Новгород-Сіверській установі виконання покарань (№31) Управління ДДУПВП у Чернігівській області, взявши його під варту в залі суду.

          У відповідності до вимог ст. ст. 445, 446 Кримінально-процесуального кодексу України суд не вбачає за необхідне призначати неповнолітньому підсудному громадського вихователя, оскільки ОСОБА_7 вже виповнилося 17 років і він у вчиненому щиро розкаявся.

Визнані у справі речові докази, які передані ОСОБА_2 під зберігальну розписку, а саме частини чавунної плити з кружками, топочні двері, два колосники, два димохідні кружки, кришку з каструлі, за правилами ст. 81 Кримінально-процесуального кодексу України необхідно повернути їх законному володільцеві, яким є  потерпіла ОСОБА_1.

Цивільний позов у кримінальній справі не пред’явлений, судові витрати відсутні.

          На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 Кримінально-процесуального кодексу України,-

З А С У Д И В :

          ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 Кримінального кодексу України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 71 Кримінального кодексу України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати не відбуте покарання за вироком Семенівського районного суду Чернігівської області від 01 жовтня 2010 року і за сукупністю вироків призначити остаточне покарання ОСОБА_8 у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць.

Початок строку відбування призначеного остаточно покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_8 рахувати з 05 травня 2011 року.

Запобіжний захід ОСОБА_8 –змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою до набрання вироком суду законної сили в Новгород-Сіверській установі виконання покарань (№31) Управління ДДУПВП у Чернігівській області, взявши його під варту в залі суду.

Громадського вихователя ОСОБА_8 –не призначати.

Речові докази у справі: частини чавунної плити з кружками; топочні двері; два колосники; два димохідні кружки; кришку з каструлі, які передані ОСОБА_2 під зберігальну розписку, –повернути законному володільцеві ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржений протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, –в той же строк з моменту вручення йому копії вироку, до Апеляційного суду Чернігівської області шляхом подання апеляції через Семенівський районний суд Чернігівської області.

Суддя:                                  О. І. Гнип