Справа 1-119/2011 року

В    И    Р    О    К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

12.04.2011 року Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Захарової А.С.

      при секретарях: Поповіченко Т.А.

                  Циганок Н.Б.

                   Садченка О.О.

                  Подобєд О.В.

                         з участю прокурорів: Шулякової В.Ф.

                                              Дяченко О.О.

                                              Гошовської Ю.М.

                                              Поливача О.І.

                                   захисника: ОСОБА_2

                                  потерпілої: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва  кримінальну справу по обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уро дженця м. Мінська (Республіка Білорусь), білоруса, громадянина України, освіта середня, неодруженого, непрацюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого:

21.08.1998 року Ватутінським районним судом м. Києва за ст. 140 ч. З КК України (в редакції 1960 року) до 3 років позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі  13.09.199 року  на підставі ст.. 5 Закону України  «Про  амністію»від 16.07.1999 року;

14.06.2002 року Дніпровським районним судом м. Ки єва за ст. 15, 185 ч. З, 186 ч. З, 70 КК України до 4-х ро ків 1-го місяця позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі  11.02.2006 року по відбуттю строку покарання,- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст.15, ч. І ст. 115 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

26.06.2010 року, приблизно о 11 год. підсудний ОСОБА_1, будучи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в кухні квартири АДРЕСА_1, після раптово виниклих неприязних відносин з ОСОБА_3, скориставшись тим, що остання сіла на підвіконня вікна вказаної квартири, розташованої на четвертому поверсі будинку, з метою вбивства, тобто протиправного заподіяння смерті ОСОБА_3, умисно штовхнув її рукою, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_3 випала з вікна вказаної квартири та отримала тілесні ушкодження від падіння з висоти  приблизно 15 метрів.

Вчинивши замах на вбивство потерпілої ОСОБА_3, виконавши при цьому усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, підсудний ОСОБА_1 не закінчив свій злочинний намір з причин, що не залежали від його волі, оскільки потерпіла після падіння з висоти  приблизно 15 метрів, отримала тілесні ушкодження легкого та середнього ступеню тяжкості і їй своєчасно було надано медичну допомогу.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 1323/Е від 22.09.2010 року у потерпілої ОСОБА_3 на момент звернення за медичною допомогою 26.06:2010 року о 11 год. 44 хв. мали місце тілесні ушкодження, а саме: забійна рана лобної ділянки, яка відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я);  закрита травма кісток таза - перелом бокової маси крижа справа, перелом крила правої здухвинної кістки, яка відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Характер та локалізація виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворились від дії тупого (тупих) предмета (ів), що могло бути при падінні з висоти (не виключається з висоти приблизно 15 метрів та удару об тверду поверхню), за давністю можуть відповідати вказаному терміну 26.06.2010 року (а.с. 62-68).

          Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні замаху на вбивство потерпілої ОСОБА_3, не визнав та пояснив, що він потерпілу не виштовхував з вікна, вона  сама випала з вікна, на підвіконне яке вона сіла, а ноги звісила за вікно, погрожуючи, що покінчить життя самогубством.

Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_1 не визнав свою вину у пред'явленому йому обвинуваченні, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, підтверджується зібраними по справі доказами.

Показами потерпілої ОСОБА_3, яка  на досудовому слідстві  (а.с. 44,-45, 46) та в судовому засіданні пояснила, що ввечері 25.06. 2010 року вона прийшла в гості до своєї матері ОСОБА_4, яка проживає в квартирі АДРЕСА_1. З собою вона взяла горілку. Разом з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 вона вжила спиртні напої.

Приблизно о 06 год. 26.06.2010 року вона стояла на кухні біля вікна та курила і співмешканець її матері ОСОБА_1 схопив її за голову та виштовхнув у відчинене вікно. В наслідок цього вона впала на дах кафе, яке розташоване біля будинку та знепритомніла. Від падіння вона отримала тілесні ушкодження.

Показами свідка ОСОБА_4, яка  на досудовому слідстві (а.с.71-72) та в судовому засіданні пояснила, що ввечері 25-го червня 2010 року до неї в квартиру АДРЕСА_1 прийшла її дочка ОСОБА_3, яка не проживає за цією адресою, і  принесла з собою горілку, яку вони випили.

Зранку ОСОБА_3 почала лаятися на неї та ОСОБА_1, бити посуду, а приблизно о 11 годині сіла на підвіконня кухні на висоті четвертого поверху та почала ображати її та ОСОБА_1 і при цьому погрожувати, що покінчить життя самогубством.

ОСОБА_1, який знаходився біля ОСОБА_3,  не витримав її поведінки та штовхнув її в спину рукою, внаслідок чого остання випала з вікна з висоти приблизно 15 метрів та впала на дах кафе, яке розташовано біля будинку, отримавши тілесні ушкодження. Потерпілу потім забрала карета швидкої допомоги. Вона та ОСОБА_1 спочатку злякались того, що трапилось і коли приїхали працівники міліції сказали, що ОСОБА_3 випала з вікна сама, а потім вона та ОСОБА_1 розповіли все так як воно було справді.

Протоколом очної ставки між  потерпілою ОСОБА_3 та свідком ОСОБА_4, в ході якої  свідок підтвердила, що підсудний ОСОБА_1, який знаходився біля ОСОБА_3, яка ображала підсудного та свідка ОСОБА_4,  штовхнув потерпілу в спину рукою, внаслідок чого остання випала з вікна з висоти приблизно 15 метрів та впала на дах кафе, яке розташовано біля будинку, отримавши тілесні ушкодження (48-49).

Протоколами відтворенням обстановки та обставин події, під час яких свідок ОСОБА_4 та підсудний ОСОБА_1, розповіли про обставини подій, які відбулись 26.06.2010 року в квартирі АДРЕСА_1, а саме: ОСОБА_1, який знаходився біля ОСОБА_3,  яка ображала їх, штовхнув потерпілу в спину рукою, внаслідок чого остання випала з вікна з висоти приблизно 15 метрів та впала на дах кафе, яке розташовано біля будинку, отримавши тілесні ушкодження ( а.с. 73-76, 96-101 );

Показами свідка ОСОБА_5, оголошеними в судовому засіданні, наданими під час досудового слідства, який пояснив, що останнім часом він проживає в квартирі АДРЕСА_1, де допомагає ОСОБА_4 робити ремонт квартири.

Ввечері 25-го червня 2010 року до ОСОБА_4 та ОСОБА_1 прийшла ОСОБА_3 і вони втрьох на кухні почали вживати спиртні напої. Він знаходився в кімнаті та на кухню не виходив.

В ранці 26.06.2010 року він почув як ОСОБА_3 на кухні почала лаятися з ОСОБА_4 та ОСОБА_1, при цьому вона била посуд. А потім раптом все стихло і він почув від ОСОБА_4, що її дочка випала з вікна кухні, яка розташована не четвертому поверсі. Після цього було викликано карсту швидкої допомоги та ОСОБА_3 забрали в лікарню. В подальшому від ОСОБА_4 він дізнався, що під час конфлікту ОСОБА_3 сіла на підвіконня та погрожувала покінчити життя самогубством і ОСОБА_1 штовхнув її в спину, внаслідок чого вона впала  (а.с.79-80).

Висновком судово-медичної експертизи № 1323/Е від 22.09.2010 року у потерпілої ОСОБА_3 на момент звернення за медичною допомогою 26.06:2010 року о 11 год. 44 хв. мали місце тілесні ушкодження, а саме: забійна рана лобної ділянки, яка відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я (за критерієм тривалості розладу здоров'я);  закрита травма кісток таза - перелом бокової маси крижа справа, перелом крила правої здухвинної кістки, яка відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості (за критерієм тривалості розладу здоров'я).

Характер та локалізація виявлених ушкоджень свідчать про те, що вони утворились від дії тупого (тупих) предмета (ів), що могло бути при падінні з висоти (не виключається з висоти приблизно 15 метрів та удару об тверду поверхню), за давністю можуть відповідати вказаному терміну 26.06.2010 року (а.с. 62-68)  та іншими матеріалами справи.

Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності, суд вважає їх допустимими та достовірними, а підсудного ОСОБА_1 винним  в тому, що він  своїми умисними діями вчинив закінчений замах на вчинення умисного вбивства, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, виконавши при цьому усі дії, які вважав необхідними для доведення злочину до кінця, але не закінчивши злочин з причин, що не залежали від його волі, а тому його дії підлягають кваліфікації за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України.

Посилання підсудного ОСОБА_1 на те, що у нього не було умислу на вчинення умисного вбивства потерпілої ОСОБА_3, а також він її не штовхав, а вона сама випала з вікна, суд оцінює критично і до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються доказами, що досліджені у даному вироку, в т.ч. і явкою з повинною, поясненнями, показаннями самого підсудного ОСОБА_1, в т.ч. і на відтворенні обстановки та обставин події, показаннями потерпілої ОСОБА_3, свідка ОСОБА_4, з яких вбачається, що підсудний виштовхнув потерпілу з вікна квартири, яка розташована на четвертому поверсі будинку, і вона впала з висоти приблизно 15 метрів, отримавши тілесні ушкодження, а тому, виходячи із сукупності всіх обставин справи, характер та локалізацію виявлених ушкоджень, які утворились від дії тупого (тупих) предмета (ів), що могло бути при падінні з висоти, не виключається з висоти приблизно 15 метрів та удару об тверду поверхню, суд приходить до висновку про те, що умисел підсудного ОСОБА_1 був спрямований на позбавлення життя потерпілої ОСОБА_3, оскільки він передбачав і бажав настання такого наслідку, але не довів до кінця з причин, які не залежали від його волі.

Доводи підсудного ОСОБА_1  на те, що оперативні працівники порадили написати явку з повинною і той, хто відбирав явку з повинною, він диктував йому обставини,  а також  слідчий ОСОБА_7 порадив йому  взяти вину у вчиненні злочину на себе, суд оцінює критично та до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються вищенаведеними доказами, які судом визнані достовірними та допустимими, оскільки не викликають сумнівів, а також поясненнями свідка ОСОБА_6, оперуповноваженого, який стверджував, що підсудний добровільно написав явку з повинною, а також добровільно дав пояснення щодо обставин вчинення ним закінченого замаху на вбивство потерпілої ОСОБА_3, ніякого психологічного або фізичного впливу на підсудного здійснення не було. Свідок ОСОБА_7, слідчий, в провадженні якого знаходилась вказана кримінальна справа, також пояснив, що на досудовому слідстві підсудний ОСОБА_1 добровільно давав пояснення по обставинам справи без будь-якого примусу і він йому не радив брати вину на себе. Показання підсудного він вносив до протоколів допиту, з якими підсудний знайомився і посвідчував своїм підписом, при цьому не висловлював будь-яких зауважень.

Питання осудності ОСОБА_1 досліджувалось на досудовому слідстві та в судовому засіданні і як слідує з висновку стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи № 338 від 21.09.2010 року він будь якими психічними захворюваннями (в момент вчинення злочину) не страждав і не страждає на даний час і по своєму психічному стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними, а тому не потребує в застосуванні відносно нього примусових заходів медичного характеру (а.с.  195-197).

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд відповідно до ст. 65 КК України враховує ступінь і характер суспільної небезпеки їм вчиненого, його особу: раніше судимий, має не зняті та не погашені судимості, на обліку лікаря психіатра не перебуває, але з липня 2010 року перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: розлади психіки і поведінки внаслідок вживання алкоголю, стан відміни алкоголю з делірієм, за місцем тимчасового утримання характеризується позитивно.

Обставин, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1, судом не виявлено.

Обставинами, що обтяжують покарання підсудного ОСОБА_1, суд визнає: вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння та рецидив злочинів.

Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу підсудного ОСОБА_1, його відношення до вчиненого, що віднесено до особливо тяжких злочинів відповідно до ст. 12 КК України, суд дійшов висновку  про призначення йому покарання у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення і перевиховання можливі лише в ізоляції від суспільства і таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Згідно акту стаціонарної судово-наркологічної експертизи № 62 від 21.09.2010 року підсудний ОСОБА_1  на теперішній час виявляє ознаки психічних та поведінкових розладів в результаті вживання алкоголю, синдром залежності (F 10.2 згідно МКХ-10) і йому рекомендовано лікування від хронічного алкоголізму (а.с. 198-199), але суд вважає недоцільним застосовувати до підсудного примусове лікування відповідно до вимог ст. 96 КК України, оскільки хвороба, якою страждає підсудний не становить безпеку для здоров»я інших осіб.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1 по ч. 2 ст. 15,ч.1 от. 115 КК України і призначити йому покарання у виді 8 (восьми) років позбавлення волі, рахуючи відбування покарання з 30.06.2010 року.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності ОСОБА_1 залишити без змін –утримання під вартою у СІЗО № 13  державного Департаменту України з питань  виконання  покарань в м. Києві та Київській області.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим у той же строк з моменту одержання ним копії вироку.

 С У Д Д Я: