ЗАОЧНЕ  РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

14.04.2011 р.                                                                                                                  № 2-2191/11

суддя Солом’янського районного суду м. Києва

при секретаряхБобровник О.В.

Славовій Н.Ю.

розглянувши позовну заяву  Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Рідна»

доОСОБА_1

провідшкодування шкоди в порядку регресу

В С Т А Н О В И В:

У січні 2011 року, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Рідна»звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначав, що 23.01.2010 року в м. Києві на вул. Вереснева, 3 мала місце дорожньо-транспортна пригода, яка сталась внаслідок порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху України при керуванні автомобілем «Фольцваген»реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті якого було пошкоджено автомобіль «Хюндай»державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

Автомобіль ««Хюндай»державний номер НОМЕР_2 було застраховано позивачем за договором № АТР 510/09 добровільного страхування автотранспортних засобів від 10.09.2009 року, згідно якого та на підставі страхового акта № 324 від 24.02.2010 року за договором страхування АТР № 510/09 від 10.09.2009 року та страховим свідоцтвом АТР № 510/09 від 12.09.2009 року, платіжного доручення № 1853 від 24.02.2010 року, рахунку-фактури № СЧ-0000331 від 23.02.2010 року, позивач перерахував Акціонерному товариству «Українська автомобільна корпорація»в особі філії «Петрівка «АВТО»страхове відшкодування в розмірі 6 991,20 грн. для проведення ремонтних робіт застрахованого автомобіля, а тому, на думку позивача, до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Рідна»перейшло право вимоги від особи, якій виплачено страхове відшкодування, до ОСОБА_1

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 19.02.2010 року була встановлена вина ОСОБА_1 та було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП.

Також представник позивача просила стягнути з відповідача витрати на оплату автотоварознавчого дослідження в розмірі 350 грн., судовий збір в розмірі 73,41 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі та проти постановлення по справі заочного рішення не заперечував.

Відповідач в судове засідання не з’явився, свого представника не направив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Згідно ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, суд вважає позов обґрунтованим, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 23.01.2010 року в м. Києві на вул. Вереснева, 3 мала місце дорожньо-транспортна пригода, яка сталась внаслідок порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху України при керуванні автомобілем «Фольцваген»реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті якого було пошкоджено автомобіль «Хюндай»державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що вина ОСОБА_1 в скоєнні вищезазначеної дорожньо-транспортної пригоди встановлена, згідно постанови Дарницького районного суду м. Києва від 19.02.2010 року (а.с. 13).

24.02.2010 року власнику пошкодженого у результаті ДТП автомобіля було виплачено 6 991,20 грн., які були перераховані на рахунок Акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація» в особі філії «Петрівка «АВТО»для проведення ремонтних робіт, що підтверджується страховим актом № 324 від 24.02.2010 року за договором страхування АТР № 510/09 від 10.09.2009 року та страховим свідоцтвом АТР № 510/09 від 12.09.2009 року (а.с. 43-44), платіжного доручення № 1853 від 24.02.2010 року (а.с. 45), рахунку-фактури № СЧ-0000331 від 23.02.2010 року. (а.с. 41)

Статтею 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим  немайновим правам фізичної або юридичної
особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно положень ст.. 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є  діяльність,  пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів,
механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів,  службових  собак  та  собак  бійцівських порід  тощо,  що  створює  підвищену  небезпеку для особи,  яка цю
діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.

Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” № 6 від 27.03.1992 року (із змінами та доповненнями) роз’яснено, що розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода, заподіяна особі і майну громадянина, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Згідно ч. 1 ст.. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Крім того, обґрунтованою є вимога позивача про стягнення витрат понесених позивачем на оплату автотоварознавчого дослідження в сумі 350 грн., сплаченого позивача за платіжним дорученням № 1773 від 16.02.2010 року. (а.с. 40)

За таких обставин та враховуючи, що позивачем доведено факт сплати відшкодування страхувальнику у сумі заявленій до стягнення, вина правопорушника встановлена постановою Дарницького районного суду м. Києва від 19.02.2010 року, суд вважає за можливе позов задовольнити у повному обсязі, а тому, на підставі вищевикладеного та керуючись ст. 993, ч. 1 ст. 1166, ст.. 1187, ст.. 1191  ЦК України, ст.ст. 10,11, 60, 88, 212-215, 209, 224, 228, 232 ЦПК України суд, -     

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Рідна»6 991,20 гривень у відшкодування матеріальної шкоди, 350 грн. оплати за проведення автотоварознавчого дослідження, судовий збір у розмірі 73,41 гривень та 120 гривень витрат на інформаційне-технічне забезпечення розгляду справи, а всього 7 534,61 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення може бути переглянуто судом, який його постановив, за письмовою заявою відповідача, яка має бути подана протягом десяти днів з дня отримання його копії

Суддя: