Справа № 2-2942/11

З А О Ч Н Е   Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

15 квітня 2011 року                                                                                              м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого                судді Шевченко Л. В.,

при секретареві          Прохоровій К. Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»до ОСОБА_1 про звернення стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в:

У березні 2011 року ПАТ КБ «Надра»звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 24.06.2008 року між позивачем і відповідачем  укладено кредитний договір № 260/П/23/2008-980, згідно з яким позивач надав відповідачеві кредит  на споживчі цілі у сумі 18 500, 00 гривень із розрахунку 3.20% на місяць, строком з 24.06.2008 по 24.06.2011, а відповідач зобов’язався його прийняти, використати за цільовим призначенням і повернути позивачеві у строк та на умовах, що передбачені договором.

Відповідач не виконує зобов’язання за кредитним договором, не здійснює щомісячне погашення кредиту та відсотків, внаслідок чого станом на 05.11.2010 року утворилася заборгованість у сумі 41 653, 19 гривень.

У зв’язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість по кредиту у сумі 41 653, 19 гривень та понесені ним судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позов та просив його задовольнити у повному обсязі з підстав, наведених у ньому.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України він вважається повідомленим належним чином.

За цих обставин, та на підставі ч. 1 ст. 224 ЦПК України, враховуючи думку представника позивача, який не заперечував проти розгляду справи у відсутність відповідача,  суд визнав можливим провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.   

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, суд приходить до наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 24.06.2008 року між Відкритим акціонерним товариством Комерційний банк «Надра»та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 260/П/23/2008-980, згідно з яким кредитор надав позичальнику кредит на споживчі цілі у розмірі 18 500, 00 гривень, а останній зобов’язався отримати кредит, повернути кредитору основну суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом та комісії, а також виконати інші зобов’язання, визначені цим договором  (а.с. 7-9).

Сторони домовилися, що відповідно до п.1.3.1 кредитного договору № 260/П/23/2008-980 від 24.06.2008 року,  процентна ставка складає 3.20% на місяць, відповідно до п. 2.3.1. щомісячний платіж повинен складати суму не меншу 859, 94 грн.

Згідно з ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Свої зобов’язання за договором позивач виконав належним чином, а саме, видав відповідачеві кредит у сумі 18 500, 00 гривень, що підтверджується меморіальним ордером № 819 від 24.06.2008 (а.с. 14).

Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 1050 ЦК України, положення якої згідно з ч. 2 ст. 1054 цього Кодексу застосовуються до відносин за кредитним договором, якщо договором позики встановлений обов’язок позичальника  повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася, та сплати процентів.

  Відповідно до п. 3.2.3. кредитного договору позивач має право вимагати від відповідача дострокового виконання зобов’язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих відсотків та інших платежів, передбачених кредитним договором, якщо відповідач не вніс черговий платіж у термін, визначений п.2.3.2.  кредитного договору.

Відповідно до п.4.1 кредитного договору у разі прострочення відповідачем строку сплати мінімального необхідного платежу  по погашенню кредиту, визначеного у п.2.3.2. кредитного договору, а також у випадку прострочення строку виконання зобов’язань відповідача щодо повернення кредиту, сплати всіх нарахованих відсотків, комісій  та можливих штрафних санкцій у строк, визначений у п.3.3.5  договору відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла на час виникнення заборгованості, від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 4.2 кредитного договору у разі прострочення відповідачем строку сплати мінімального необхідного платежу по погашенню кредиту, визначеного у п.2.3.2. кредитного договору більш ніж на два дні, відповідач сплачує позивачу фіксований штраф у розмірі 30 (тридцять) грн.

Відповідач систематично порушував свої зобов’язання, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем (а.с. 10-11), згідно з яким станом на 05.11.2010 заборгованість відповідача за кредитним договором складає 41 653, 19 з яких:

- 18 500, 00 грн. –заборгованість по кредиту;

- 17 069, 32 грн. –заборгованість по відсоткам;

- 5 723,87 грн. –несплачена пеня за прострочення строків виконання зобов’язань,

- 360, 00 грн. –несплачений штраф за прострочення строків сплати мінімального необхідного платежу.

Наданий позивачем розрахунок заборгованості складений та завірений відповідно до вимог чинного законодавства.

Повно та всебічно з’ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на  вимогах закону, тому підлягають задоволенню.

З урахуванням задоволення позовних вимог відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача  на користь позивача підлягають стягненню судові витрати в розмірі 416, 53 грн. судового збору, 120,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 526, 527, 599, 610, 612, 625, 1050, 1054 ЦК України,  статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 74, 88, 209, 212-215, 218, 223, 224-226 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов Публічного акціонерного товариства  Комерційний банк «Надра»задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного Акціонерного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»заборгованість за кредитним договором № 260/П/23/2008-980 від 24 червня 2008 року, що становить 41 653 гривні 19 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Надра»судовий збір у сумі 416 гривень 53 копійки та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження –після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий