Справа № 1-35/2011 року

В    И    Р    О    К

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

22.04.2011 року Солом’янський районний суд м. Києва

в складі:головуючого - судді: Захарової А.С.

               при секретарях: Соловіцької І.М.

                            Садченка О.О.

                               Поповіченко Т.А.

                           Циганок Н.Б.

       з участю прокурорів:  Коваленка М.М.

                                Білошицького М.В.

                            Поливача О.І.

                           Дяченко О.О.

                           Рибалка І.А.

                    захисників: ОСОБА_2

                            ОСОБА_3

                    потерпілої: ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва  кримінальну справу  по обвинуваченню: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця Донецької області, м. Дзержинськ, пос. Новгородське, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, має на утриманні неповнолітню дитину, працюючого складальником меблів ПП «ГРАНДТ», зареєстрованого в АДРЕСА_1, фактично проживаючого  в АДРЕСА_2, раніше не судимого,- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України,-  

В С Т А Н О В И В:

24.05.2004 року, приблизно о 23 годині 55 хвилин підсудний ОСОБА_1 з метою заволодіння чужим майном, за попередньою змовою з ОСОБА_5 та ОСОБА_6  (засуджені вироком Апеляційного суду м. Києва від 30.12.2004 року за ст.ст. 187 ч. 4, 115 ч. 2 п.п. 6,12 КК України до 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є їх особистою власністю, кожний),  діючи спільно та узгоджено  по заздалегідь розробленому плану з розподіленням ролей, згідно відведеної йому ролі залишився у дворі будинку АДРЕСА_3, спостерігаючи за навколишньою обстановкою та чекаючи дзвінка від ОСОБА_5  та ОСОБА_6, які  піднялись до квартири АДРЕСА_3, де мешкав ОСОБА_7 та проникли всередину під приводом провести вільний час та попити пива.

Знаходячись у вищевказаній квартирі, ОСОБА_5 за попередньою змовою групою осіб, діючи за заздалегідь розробленим планом з розподіленням ролей, з метою заволодіння майном ОСОБА_7 шляхом розбійного нападу,  підійшов  ззаду до ОСОБА_7, який сидів на дивані, та почав душити його мотузкою, а ОСОБА_6 в цей час, діючи згідно відведеної йому ролі, сидячи зверху на колінах потерпілого ОСОБА_7, з метою подолання опору з його боку, почав тримати останнього своїми ногами та руками, у зв'язку з чим під час спільних та скоординованих дій ОСОБА_5 та ОСОБА_6 наступила смерть ОСОБА_7.

Після цього, продовжуючи діяти згідно розробленого плану та розподілу ролей, ОСОБА_5 за вказівкою ОСОБА_6  зателефонував  по мобільному телефону підсудному ОСОБА_1, який, згідно відведеної йому ролі, весь цей час чекав у дворі вищевказаного будинку, покликав до квартири.

Підсудний ОСОБА_1, діючи згідно розробленого плану та розподілу ролей, піднявшись до квартири АДРЕСА_3, проник в квартиру та разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6  заволоділи шляхом розбійного нападу майном потерпілого ОСОБА_7, а саме: аудіо-підсилювачем до домашнього кінотеатру фірми «Денон», вартістю  3200  гривень; ДВД-програвачем  фірми «Піонер», вартістю 2000  гривень; цифровим тюнером до супутникової антени «Хумакс», вартістю 810  гривень; 30 ДВД-дисками,  вартістю  1500  гривень; 50  СД –дисками,  вартістю 2000  гривень; пультами дистанційного керування до телевізора, супутникової антени, аудіо- підсилювача, ДВД- програвача, загальною  вартістю  60 гривень; радіотелефоном «Панасонік»з автовідповідачем, модель КХ-А11 ВСІ,  вартістю 200  гривень; мобільним телефоном «Нокіа 6110»,  вартістю 1700  гривень; піджаком зеленого кольору, вартістю  600  гривень; дублянкою темного кольору, вартістю 1350  гривень; барсеткою, вартістю 170 гривень; вібромасажером, вартістю  1050 гривень; грошима в сумі 102  гривні; двома парами чорних шкіряних черевиків та парою коричневих черевиків, загальною вартістю 500  гривень; туалетною водою, вартістю  40 гривень; годинником в металевій оправі, вартістю 40 гривень; флягою, вартістю 20 гривень; металевою вазою чорного кольору з візерунком золотого кольору, вартістю 30 гривень, а всього заволоділи майном на суму 15372 гривень.

З майном, яким підсудний ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 заволоділи в ході розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_7, з місця вчинення злочину зникли та в подальшому розпорядились  ним за власним розсудом.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1   свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав та пояснив, що 25.05.2004 року вночі він допомогав ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перевозити речі, які були в пакетах до квартири дівчини ОСОБА_5, ОСОБА_8, але про злочин, скоєний ОСОБА_5 та ОСОБА_6, він нічого не знав. У будинка АДРЕСА_3 та у квартирі ОСОБА_7 він не був.

Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_1 не  визнав себе винними у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України, його вина у заволодінні чужим майном в ході розбійного нападу при обставинах, що викладені у фабулі вироку, підтверджується зібраними по справі доказами.

Поясненнями потерпілої ОСОБА_4, яка на досудовому слідстві (а.с. 62 т. 1) та в ході судового розгляду справи стверджувала, що потерпілий ОСОБА_7, який проживав в квартирі АДРЕСА_3, був її рідним братом. При відвіданні квартири брата, після вбивства, вона виявила відсутність майна (перераховано у фабулі вироку) на загальну суму 15372 гривень.

Перевіреними в ході судового розгляду справи поясненнями свідка ОСОБА_9, яка на досудовому слідстві стверджувала, що в ніч з 24 на 25.05.2004 року, приблизно в період часу з 01 до 02 год. ночі у квартиру, де вона разом з донькою ОСОБА_10 проживала, приїхали ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_1, які принесли якісь речі в пакетах для сміття. Серед цих речей були  піджак зеленого кольору, дублянка темного кольору, мобільний телефон, три пари чоловічих черевиків, радіотелефон (а.с. 78-81 т. 1).

Свідок ОСОБА_9 давала аналогічні пояснення в ході судового розгляду справи Апеляційним судом м. Києва відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_5 (а.с. 100-105 т. 4).

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 02.02.2010 року, згідно якого ОСОБА_9 впізнала ОСОБА_1 та пояснила, що саме він разом з ОСОБА_6  та ОСОБА_5 о 02-гій годині ночі 25.05.2004 року принесли пакети з речами (а.с. 82 т. 1).

Перевіреними в ході судового розгляду справи поясненнями свідка ОСОБА_10, який на досудовому слідстві, а також в ході судового розгляду справи Апеляційним судом м. Києва відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_5, пояснив, що у 2004 році ОСОБА_1 разом з ОСОБА_5 деякий час проживали у квартирі АДРЕСА_4, яку він знімав. ОСОБА_1 та  ОСОБА_5 на роботу не ходили, сиділи дома. До ОСОБА_1 часто приходив знайомий, у якого була кличка «ОСОБА_11»(а.с. 52-54 т. 1, 81-83 т. 4).

Показами свідка ОСОБА_6, які він давав на досудовому слідстві в рамках кримінальної справи відносно нього та ОСОБА_5, а також  на досудовому слідстві по даній справі, з яких вбачається, що  24.05.2004 року він прийшов ранком в квартиру, яку знімав по вул. Чапаєва, ліг спати, вдома були ОСОБА_1 та ОСОБА_12, він поспав до обіду проснувся, зустрівся з ОСОБА_5 та запропонував познайомитись з його знайомим ОСОБА_7, який мешкав по пр-кту Комарова та попити пива, на що ОСОБА_5 погодився. Запропонували поїхати і ОСОБА_1, на що він погодився. Вони зупинили автомобіль та доїхали до будинку, в якому мешкав ОСОБА_7, ОСОБА_1 залишився внизу, а він та ОСОБА_5 піднялись до ОСОБА_7, де пили пиво, а через деякий  час ОСОБА_5 почав душити ОСОБА_7 мотузкою за шию.  Після чого ОСОБА_5 подзвонив ОСОБА_1, щоб той піднявся в квартиру. Коли ОСОБА_1 прийшов до квартири, то вони втрьох зібрали цінні речі в пакети чорного кольору для сміття та, зупинивши автомашину, перевезли все на квартиру знайомої ОСОБА_8 (а.с. 40-45, 84-85 т. 1).

Протоколом пред'явлення фотознімків для впізнання від 05.02.2010 року, згідно якого ОСОБА_6 впізнав ОСОБА_1 та пояснив, що саме ОСОБА_1  разом з ним та ОСОБА_5 24.05.2004 року, знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 по АДРЕСА_3 заволоділи майном ОСОБА_7 при обставинах, що викладені у фабулі вироку (а.с. 90 т. 1).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 10.06.2004 року, відповідно до якого ОСОБА_6 відтворив обставини при яких він разом з ОСОБА_5 та  ОСОБА_1 в ході розбійного нападу заволоділи майном ОСОБА_7 (а.с. 24-52 т. 4).

Явкою з повинною від 06.06.2004 року, де ОСОБА_6 власноручно виклав обставини  при яких він разом з ОСОБА_5 та  ОСОБА_1 в ході розбійного нападу заволоділи майном ОСОБА_7 (а.с. 19-23 т. 4).

Показами ОСОБА_5 (помер в місцях позбавлення волі), які він давав на досудовому слідстві в рамках кримінальної справи відносно нього та ОСОБА_6, (показання оголошені в судовому засіданні), з яких вбачається, що  в м. Київ він приїхав в січні 2004 року на роботу, знімав кімнату в комунальній квартирі по АДРЕСА_4.

В кінці березня познайомився з ОСОБА_1 та ОСОБА_6, які почали з ним мешкати в вищевказаній квартирі, а в подальшому він почав проживати в своєї знайомої дівчини ОСОБА_8 по вул. Волинській.

В кінці травня ОСОБА_6 повідомив, що є один чоловік, якого можна пограбувати. Вони втрьох (він, ОСОБА_6 та ОСОБА_1) на автомобілі, який зупинили, приїхали до місця призначення, ОСОБА_1 залишився на вулиці, а він та ОСОБА_6 піднялись в квартиру, попили пива з власником квартири, а потім задушили його. Потім він подзвонив ОСОБА_1 щоб той піднявся в квартиру, де вони втрьох зібрали цінні речі в пакети для сміття чорного кольору, вийшли з квартири,зупинили автомобіль та перевезли речі на квартиру його знайомої ОСОБА_8 (а.с. 33-39 т. 1, ).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 09.06.2004 року, відповідно до якого ОСОБА_5 відтворив обставини при яких він разом з ОСОБА_6 та  ОСОБА_1 в ході розбійного нападу заволоділи майном ОСОБА_7 (а.с. 14-17 т. 4).

Явкою з повинною, де ОСОБА_5 власноручно виклав обставини  при яких він разом з ОСОБА_6 та  ОСОБА_1 в ході розбійного нападу заволоділи майном ОСОБА_7 (а.с. 13 т. 4) та іншими матеріалами справи.

Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає їх допустимими та достовірними, оскільки у суду не має підстав піддавати їх сумніву.

Дії підсудного ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 3 ст. 187 КК України, оскільки він своїми умисними діями здійснив напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням у житло.

Доводи підсудного ОСОБА_1 про те, що він не приймав разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 участі у заволодінні майном ОСОБА_7 в ході розбійного нападу при обставинах, що викладені у фабулі вироку, суд до уваги не приймає, оскільки вони спростовуються вище приведеними доказами, достовірність яких у суду не викликає сумнівів, а тому його позицію суд розцінює як бажання уникнути покарання за скоєне.

Суд критично оцінює показання свідка ОСОБА_6 в судовому засіданні та не приймає їх до уваги про те, що підсудний ОСОБА_1 не приймав участі у заволодінні майном ОСОБА_7 в ході розбійного нападу при обставинах, що викладені у фабулі вироку, оскільки вони спростовуються поясненнями ОСОБА_5 та його ж поясненнями, які вони давали на досудовому слідстві по справі відносно них, в т.ч. і при проведенні відтворення обстановки та обставин події,  а також як свідок по даній  справі, де стверджували, що вони разом з ОСОБА_1 в ході розбійного нападу заволоділи майном ОСОБА_7 і він у присутності двох понятих ОСОБА_20 та ОСОБА_21 по  фотознімкам, пред'явлених йому для впізнання 05.02.2010 року, впізнав ОСОБА_1 та пояснив, що саме він  разом з ним та ОСОБА_5 24.05.2004 року, знаходячись в квартирі АДРЕСА_3 по АДРЕСА_3 заволоділи майном ОСОБА_7 при обставинах, що викладені у фабулі вироку, на що посилались і  свідки ОСОБА_20 та ОСОБА_21, при цьому також стверджували, що в протоколі пред'явлення фотознімків для впізнання від 05.02.2010 року все відображалось виключно зі слів самого ОСОБА_6.

Більш того, від ОСОБА_6, після його допиту у суді по даній справі,  17.01.2011 року до суду надійшла заява про відмову від своїх показань, даних ним в ході його допиту в судовому засіданні  11.11.2010 року у якості свідка по даній справі  (а.с. 90 т. 3).

При призначенні покарання підсудному ОСОБА_1, суд відповідно до  вимог  ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, його особу: раніше не судимий, на обліку лікарів психіатра і нарколога не перебуває, за місцем роботи  характеризуються позитивно, має на утриманні неповнолітню дитину.

Обтяжуючих та пом'якшуючих покарання  підсудного ОСОБА_1 обставин, судом не встановлено.

З огляду на викладене, враховуючи фактичні обставини справи, особу підсудного ОСОБА_1, його відношення до вчиненого, що віднесено до особливо тяжких злочинів згідно ст. 12 КК України, його роль у вчиненні злочину, на момент вчинення злочину не працював, вів пустий спосіб життя, прагнучи злочинним шляхом заволодіти чужим майном, а також думку потерпілої, яка наполягає на призначенні підсудному суворого покарання, суд дійшов висновку  про призначення йому покарання у виді позбавлення волі, оскільки його виправлення і перевиховання можливо лише в ізоляції від суспільства і таке покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Потерпілою ОСОБА_4 заявлено до підсудного ОСОБА_1,  цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 1700 гривень та моральної шкоди у розмірі 300000 гривень, посилаючись на те, що діями підсудного їй  завдано матеріальну шкоду у зв»язку з тим, що ОСОБА_1 заволодів мобільним телефоном 6111», вартістю 1700 грн., що належав її брату ОСОБА_7, а також завдані моральні страждання у зв"язку з втратою брата, а тому просить стягнути з підсудного моральну шкоду в розмірі 300000 гривень.

Суд приходить до висновку про те, що цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 в частині стягнення матеріальної шкоди підлягає задоволенню, т.я. діями підсудного ОСОБА_1 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 їй завдано матеріальну шкоду, а тому з останнього необхідно стягнути на користь потерпілої 1700 гривень.

Щодо стягнення з підсудного ОСОБА_1 моральної шкоди, то суд вважає, що діями підсудного ОСОБА_1 разом з ОСОБА_6 та ОСОБА_5 потерпілій завдано моральних страждань у зв»язку з втратою брата, але в той же час  суд з урахуванням ролі підсудного ОСОБА_1 у заволодінні майном ОСОБА_7 в ході розбійного нападу, вказану потерпілою суму моральної шкоди 300000 гривень за великою і приходить до висновку про задоволення вимог потерпілої в частині стягнення моральної шкоди в розмірі 25000 грн., з урахуванням роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року з наступними змінами "Про судову практику в справах відшкодування моральної (немайнової) шкоди", враховуючи характер та обсяг душевних страждань, перенесених потерпілою у зв"язку з втратою брата, тяжкість вимушених змін у їх житті, виходячи із засад розумності, виваженості і справедливості, а також конкретних обставин справи.

Керуючись ст. ст. 323-324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В:

Визнати винним ОСОБА_1  по ч. 3 ст. 187 КК України і призначити йому покарання у виді 10 (десяти) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю, відраховуючи строк відбування покарання з 16.11.2009 року.

Запобіжний захід до набрання вироком чинності ОСОБА_1  залишити без змін –утримання під вартою у СІЗО № 13 державного Департаменту України з питань  виконання  покарань в м. Києві та Київській області.

Цивільний позов задовольнити частково: стягнути з ОСОБА_1  на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 1700 гривень  та моральну шкоду в розмірі 25000 гривень.

В решті цивільний позов залишити без задоволення.

Речові докази, які потерпілій ОСОБА_4 у 2004 році повернуті (а.с. 66 т. 1), залишити у її користуванні.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим у той же термін з моменту одержання ним копії вироку.

     С У Д Д Я: