Справа № 2-46 / 11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

15 квітня 2011 року   Солом’янський районний суд м.Києва

у складі головуючого судді           Коробенка С.В.

при секретарі                                Бусленко А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа –Головне управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації, про встановлення порядку користування земельною ділянкою шляхом усунення перешкод, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (Позивач) звернувся до суду з вказаним позовом у березні 2009 року з позовними вимогами про визначення порядку користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що він разом з ОСОБА_2 є співвласниками в рівних частинах (по Ѕ) домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1.

Між співвласниками склався порядок користування будинком, і спір з цього приводу не виникає. Зокрема, як вказує Позивач, на даний час він користується наступними приміщеннями:

1.          коридор - 2.8 кв. м;

2.          вбиральня - 1,0 кв. м;

3.          кухня - 5,6 кв. м:

4.          коридор - 9.4 кв. м;

5.          кухня-9.5 кв. м;

6.          жила кімната - 17.5 кв. м;

7.          жила кімната - 18,2 кв. м.

А у користуванні Відповідача на даний час перебувають наступні приміщення:

1.          веранда - 12,3 кв. м;

2.          жила кімната --13,5 кв. м:

3.          коридор-3.8 кв. м:

4.          кухня- 9.7 кв. м:

5.          вбиральня - 1,0 кв. м:

6.          коридор - 3.8 кв. м:

7.          ванна-4,9 кв. м;

8.          жила кімната - 17,6 кв. м;

9.          жила кімната - 17,5 кв. м;

Позивач зазначає, що частина земельної ділянки по АДРЕСА_1, в розмірі 0,10 га належить на праві спільної власності йому та ОСОБА_2 в рівних частинах, проте згідно з технічним паспортом на садибний (індивідуальний) житловий будинок, Позивач користується частиною земельної ділянки 0,0412 га, а Відповідач ОСОБА_2 користується частиною земельної ділянки 0,057 га.

Звертаючи увагу суду на те, що Відповідач не погоджується на зміну порядку користування приватизованою ділянкою з метою визначення кожному з співвласників рівних за площею земельних ділянок, Позивач просить постановити відповідне судове рішення.

Під час розгляду справи у суді за клопотання позивача до розгляду справи в якості співвідповідачів були залучені ОСОБА_3 (дочка Відповідача) та ОСОБА_4., які також постійно проживають у домоволодінні АДРЕСА_1 і чинять перешкоди Позивачу у користуванні земельною ділянкою та будинком, разом з тим, конкретних вимог до вказаних Відповідачів Позивачем не заявлено.

У судовому засіданні Позивач та його представники зазначили, що позовні вимоги стосуються всієї земельної ділянки, а не тільки тієї частини, яка є приватизованою. Зокрема, враховуючи, що загальна площа земельної ділянки по АДРЕСА_1, як показала проведена по справі судова будівельно-технічна експертиза, становить 1775 кв.м, Позивач наполягає на тому, що кожному з співвласників приватизованої земельної ділянки повинно бути виділено половину приватизованої земельної ділянки (500 кв.м) та половину земельної ділянки, що фактично перебуває у користуванні співвласників домоволодіння (по 387,5 кв.м), при цьому найбільш доцільним, на думку Позивача, є варіант розподілу ділянки за Варіантом 1, викладеним у Висновку експерта №11913 від 01.10.2010р.

Представник Відповідача ОСОБА_2 у судовому засіванні проти позову заперечувала, наполягаючи на тому, що порядок користування земельною ділянкою склався між співвласниками ще до того, як Позивач у 2008 році здобув частку у праві власності на домоволодіння, що підтверджується фактичним розташуванням на території домоволодіння паркану. А тому цей усталений порядок є обов'язковим для Позивача як для особи, що пізніше придбала частку у власності. Саме цей порядок, на думку сторони Відповідача, повинен бути взятий до уваги судом як підстава для відмови у позові. Крім того, що стосується тієї частини земельної ділянки, яка фактично знаходиться на території домоволодіння, проте щодо якої відсутні будь-які правовстановлюючі документи, то підстав для визначення порядку користування нею немає, оскільки саме право Сторін користування нею не підтверджене.

Відповідач ОСОБА_4. проти позову також заперечував, наполягаючи на збереженні того порядку користування ділянкою, що вже склався. Крім того, звернув увагу суду на те, що Позивач не надав суду жодного доказу про те, що будь-хто з Відповідачів чинить йому перешкоди у користуванні земельною ділянкою чи будинком.

Відповідач ОСОБА_3 подала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Така ж заява надійшла від третьої особи по справі Головного управління земельних ресурсів Київської міської державної адміністрації.

З згоди усіх учасників процесу суд ухвалив розглядати справу у відсутність Відповідача ОСОБА_3 та представника третьої особи.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є власником 1/2 частини будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, на підставі свідоцтва про право на спадщину від 13.03.2008р. після померлої ОСОБА_5. (а.с.87) Інша Ѕ частина у праві власності на будинок належить ОСОБА_2

На підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 13.03.2008 р. ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею 1/2 від 0,10 га (кадастровий номер 72:153:005), яка розташована за адресою АДРЕСА_1, та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 06-7-03473 від 03.10.2008р.

На підставі рішення Київської міської ради від 08.07.99р. № 353/454 гр. ОСОБА_2 видано державний акт на право власності на земельну ділянку площею Ѕ від 0,10 га (кадастровий номер 72:153:005), та розташована за адресою АДРЕСА_1, та зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 72-2-00847 від 05.12.2000р.

Встановлено, що територія домоволодіння АДРЕСА_1 за своєю площею складає 1775 кв.м та окрім приватизованої земельної ділянки за кадастровим номером 72:153:005 включає в себе також і земельну ділянку площею 775 кв.м з кадастровим номером 72:153:006.

За даними Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (КМДА) в автоматизованій системі ПК «Кадастр»документи, що посвідчують право власності чи право користування (оренди) земельною ділянкою обліковий код 72:153:006 на АДРЕСА_1 визначені діючим законодавством, не зареєстровані. (а.с.184)

Відповідно до обов'язкових для застосування судами правових позицій Верховного Суду України (ст. 360-7 ЦПК України), обов'язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, яка її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність у неї таких документів є самовільним зайняттям земельної ділянки (Постанова від 22.11.2010 №4/254-35/572).

Таким чином, у задоволенні позовних вимог про визначення між сторонами порядку користування земельною ділянкою за кадастровим номером 72:153:006 площею 775 кв.м слід відмовити, оскільки будь-яких правових підстав для її використання Сторони на сьогодні не мають, а сама земельна ділянка перебуває у власності територіальної громади м. Києва.

Згідно ст. 88 Земельного кодексу України володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

У відповідності до ухвали про призначення по справі експертизи, суду був наданий експертний висновок №11913 від 01.10.2010р. судової будівельно-технічної експертизи, відповідно до якого запропоновано 2 варіанти поділу між співвласниками земельної ділянки площею 1000 кв.м, що перебуває у їх спільній власності. (а.с.139-149)

У відповідності до п. 19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року №7 „Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ" у справах за позовом учасників спільної власності на землю про встановлення порядку володіння й користування спільною земельною ділянкою, на якій розташовані належні їм жилий будинок, господарські будівлі та споруди, суд з'ясовує і враховує можливість нормального користування будинком і здійснення догляду за ним, розташування господарських будівель, споруд, необхідність зведення будівель, розташування плодово-ягідних насаджень співвласників, можливість проходу з вулиці на подвір'я тощо.

З огляду на обставини справи, приймаючи до уваги думку сторін, суд вважає можливе та доцільне для визначення порядку користування співвласниками приватизованої земельної ділянки площею 0,10га застосувати варіант 1, запропонований у Експертному висновку №11913 від 01.10.2010р., згідно якого кожному з співвласників виділяється земельна ділянка площею 0,05 га, а лінія розподілу між ними проходить:

-  від точки «А», яка знаходиться на межі вулиці Гайсинська на відстані 18,7 м від правої межі земельної ділянки по ламаній лінії через точки «Б», «Г», «Д», «Е» до точки "К". довжиною 7,5 м + 11,2 м + 1,6 м + 2,3 м + 2,8 м. Точка «К» знаходиться на перетині лінії головного фасаду будинку та лінії фактичного розділу будинку між співвласниками;

-          від точки «К» по лінії розділу житлового будинку до точки "Н". Точка "Н" знаходиться на перетині лінії тильного фасаду житлового будинку та лінії фактичного розділу будинку між співвласниками.

Сторона Відповідача у своїх запереченнях посилається на пункт 21 зазначеної вище Постанови, яким передбачено, що порядок користування спірною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські будівлі та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх часток у спільній власності на будинок, а суд відповідно до ст. 88 ЗК України бере до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на жилий будинок і для яких зазначена угода є обов'язковою.

Проте встановлено, і сторонами не заперечується, що на сьогоднішній день Позивач користується частиною приватизованої земельної ділянки площею меншою, ніж його ідеальна частка у праві власності на неї, а у користуванні Відповідача перебуває частина приватизованої земельної ділянки площею більше ніж її половина.

Саме з цих причин суд не може взяти до уваги такий порядок користування земельною ділянкою, оскільки він не відповідає розмірам ідеальних часток співвласників, зокрема обмежує право Позивача на користування ділянкою площею 500 кв.м.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.  Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до  розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином, стягненню з Відповідача ОСОБА_2 на користь Позивача підлягає половина суми понесених ним судових витрат, яка складаєтсья з суми сплаченого державного мита в розмірі 8,50 гривень,  витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 7,50 гривень, обґрунтованих витрат на оплату вартості судової будівельно-технічної експертизи в розмірі 3309 гривень, яка становить 1662,50 гривень.

Керуючись ст.88 Земельного кодексу України,  статтями 30, 57-60, 84, 88, 208, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Визначити порядок розподілу приватизованої частини земельної ділянки домоволодіння АДРЕСА_1 між співвласниками, на підставі Варіанту 1 запропонованого у Висновку судової будівельно-технічної експертизи №11913 від 01.10.2010р.

Виділити ОСОБА_1 земельну ділянку площею 500 кв.м, що відповідає його ідеальній частці у праві власності на ділянку.

Виділити ОСОБА_2 земельну ділянку площею 500 кв.м, що відповідає її ідеальній частці у праві власності на ділянку.

При цьому, у відповідності до Додатку 2 до Висновку судового експерта №11913 від 01.10.2010р., лінія розподілу між ділянками починається:

-  від точки «А», яка знаходиться на межі вулиці Гайсинська на відстані 18,7 м від правої межі земельної ділянки по ламаній лінії через точки «Б», «Г», «Д», «Е» до точки "К". довжиною 7,5 м + 11,2 м + 1,6 м + 2,3 м + 2,8 м. Точка «К» знаходиться на перетині лінії головного фасаду будинку та лінії фактичного розділу будинку між співвласниками;

-          від точки «К» по лінії розділу житлового будинку до точки "Н". Точка "Н" знаходиться на перетині лінії тильного фасаду житлового будинку та лінії фактичного розділу будинку між співвласниками.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1662,50 гривень.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: