Судове рішення #15187803

копія

Справа 11-258/11, 2011 року                                           Головуючий в 1-й інстанції      Вітюк В.Ж.

Категорія: ст.286 ч.3 КК України                                      Доповідач Цугель І.М.             

                          

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

05.04.2011               Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Хмельницького області в складі :

Головуючого –судді Цугеля І.М.

суддів Латюка П.Я., Зарєчної І.В.

з участю прокурора Войтюка М.П.

захисника ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, цивільного відповідача –Приватного акціонерного товариства „Страхової компанії „Україна” на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 18 січня 2011 року.

Цим вироком

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Донецька, українця, громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 з середньою освітою, одруженого, працюючого водієм ТзОВ „Алексавтотранс”, раніше не судимого, -

засуджено за ст.286 ч.3 КК України на 6 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу змінено з підписки про невиїзд на утримання під вартою.

Строк відбуття покарання постановлено рахувати з моменту приведення вироку до виконання, зарахувавши до нього час перебування ОСОБА_2 під вартою з 18 січня 2011 року.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Алексавтотранс”:

-          на користь ОСОБА_3 106359 грн. у відшкодування матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля „Хюндай Тусон”, держномер НОМЕР_1; 3377 грн. у відшкодування матеріальної шкоди, пов’язаної із похованням загиблих; 40000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої смертю рідної сестри ОСОБА_4, та 40000 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої смертю батька ОСОБА_5;

-          на користь ОСОБА_3 в інтересах малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, матеріальну допомогу в сумі 1577 грн.98 коп. у зв’язку із смертю годувальника - її батька ОСОБА_5, починаючи з 20 серпня 2013 року і до досягнення нею повноліття.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства „Страхової компанії „Україна”:

-          на користь ОСОБА_3 24990 грн. у відшкодування частини матеріального збитку, завданого пошкодженням автомобіля „Хюндай Тусон”, держномер НОМЕР_1, 27361 грн. як половину витрат на виготовлення та встановлення комплексу надгробних пам'ятників загиблим; 74639 грн. як частину витрат, пов’язаних із похованням загиблих; 5100 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої смертю рідних, та 5100 грн. у відшкодування моральної шкоди в інтересах малолітньої ОСОБА_6;

-          на користь ОСОБА_7 54080 грн.93 коп. витрат, пов’язаних із похованням загиблих, та 10200 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої смертю рідних;

-          на користь ОСОБА_8 25800 грн. витрат, пов’язаних із перевезенням загиблих, та 2550 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої смертю рідних;

-          на користь ОСОБА_9 41643 грн. витрат, пов’язаних із похованням загиблих, та 10200 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої смертю рідних;

-          на користь ОСОБА_10 27361 грн. як половину витрат на виготовлення та встановлення комплексу надгробних пам’ятників загиблим та 10200 грн. у відшкодування моральної шкоди, завданої смертю рідних;

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства „Страхової компанії „Україна” на користь ОСОБА_3 в інтересах малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, страхове відшкодування одноразово в сумі 50495 грн. 36 коп. за період з 20 грудня 2010 року по 20 серпня 2013 року на утримання малолітньої ОСОБА_6 у зв’язку із смертю годувальника - батька ОСОБА_5.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства „Страхової компанії „Україна” на користь ОСОБА_11 1160 грн. 85 коп. у відшкодування матеріальної шкоди, пов’язаної із витратами на лікування, та 2550 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Алексавтотранс” на користь ОСОБА_11 47750 грн. у відшкодування моральної шкоди.

В зв’язку із смертю ОСОБА_12 його позов залишено без розгляду.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Ширяєвської центральної районної лікарні Одеської області 1398 грн. 91 коп. та на користь Одеської обласної клінічної лікарні 8315 грн. у відшкодування витрат на лікування потерпілих ОСОБА_11 та ОСОБА_12

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ в Одеській області 486 грн. 78 коп. та на користь Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз 2247 грн. 50 коп. судових витрат.

Долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст.81 КПК України.

За вироком суду, працюючи водієм товариства з обмеженою відповідальністю „Алексавтотранс”, знаходячись в рейсі на підставі маршрутного листа № 118892 від 06.05.2009 року, ОСОБА_2 порушив правила безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту –вимоги п.2.3, який передбачає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний: а) перед виїздом перевірити та забезпечити технічно справний стан і комплектність транспортного засобу, правильність розміщення та кріплення вантажу; б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; вимоги п.12.1 - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним; вимоги п.31.4.5 б), яким забороняється експлуатація транспортних засобів, у яких шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви, тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини. ОСОБА_2 здійснював експлуатацію автопоїзда, що складався із сидільного тягача „МАЗ-543203-222”, держномер НОМЕР_2 та напівпричіпа „ПП7310.025”, держномер НОМЕР_3, що належав вищевказаному товариству, який мав технічні несправності ходової частини у вигляді установки на переднє ліве колесо тягача шини із пошкодженням її каркасу і ниток тканинного корду, які об’єктивно проявлялись ОСОБА_2 В наслідок цього, ІНФОРМАЦІЯ_6 року біля 12 год. 30 хв. на 360 км + 150 м дороги сполученням Київ-Одеса в Ширяєвському районі Одеської області у керованому ОСОБА_2 тягачі, що рухався в напрямку м.Одеси, відбувся пневмовибух камери та пошкодження шини переднього лівого колеса, в зв’язку із чим водій не впорався із керуванням автопоїзду, своєчасних дій до гальмування і зупинки транспортного засобу не прийняв, пересік лінію дорожньої розмітки 1.3, яка розділяє транспортні потоки протилежних напрямків на дорогах, що мають чотири і більше смуг для руху, пошкодив металеву огорожу, виїхав на дорогу, по якій здійснювався рух у зустрічному напрямку, де допустив зіткнення із автомобілем „Хюндай Тусон”, держномер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався у зустрічному напрямку у правому ряду своєї смуги.

Внаслідок зіткнення водій автомобіля „Хюндай Тусон”, держномер НОМЕР_1, ОСОБА_5 і пасажири ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, загинули на місці вчинення дорожньо-траспортної пригоди, а пасажирам ОСОБА_16 та ОСОБА_17 були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння.

Дані наслідки знаходяться в прямому причинному зв’язку з вищевказаними порушеннями ОСОБА_2 правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту.

В апеляції, як вбачається з її змісту, представник цивільного відповідача –Приватного акціонерного товариства „Страхової компанії „Україна” просить вирок суду змінити в частині вирішення цивільних позовів, зменшити суми стягнень до розмірів, встановлених законом та договорами страхування.

В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить змінити вирок суду, пом’якшити призначене йому покарання, звільнивши його на підставі ст.75 КК України від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки. Просить також не позбавляти його права керування транспортними засобами на 3 роки чи знизити строк даного додаткового покарання до 1 року, оскільки робота водієм є єдиним джерелом доходу, утримання його сім’ї.

Вважає, що вирок стосовно нього є занадто суворим.

Судом не в повній мірі було враховано, що злочин, в скоєнні якого він визнаний винуватим, є необережним, він раніше не судимий, позитивно характеризується по місцю проживання та роботи, добровільно частково відшкодував потерпілим шкоду, спричинену в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

В апеляції прокурор просить скасувати вирок суду через невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості злочину внаслідок м’якості, постановити новий, призначити ОСОБА_2 покарання за ст.286 ч.3 КК України у виді 8 років 6 місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки, оскільки належним чином не враховано, що в результаті ДТП загинуло чотири людини, дві отримали тяжкі тілесні ушкодження.

Заслухавши доповідача, вислухавши прокурора, засудженого ОСОБА_2 і його захисника, представника цивільного відповідача –Приватного акціонерного товариства „Страхової компанії „Україна”, які підтримали свої апеляції кожен зокрема, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора та засудженого задоволенню не підлягають, а апеляція цивільного відповідача підлягає задоволенню частково.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненому злочині за викладених у вироку обставин ґрунтуються на зібраних по справі та досліджених в судовому засіданні доказах.

ОСОБА_2 свою вину не визнав та показав, що працює водієм у Товаристві з обмеженою відповідальністю „Алексавтотранс” з квітня 2007 року. За ним з січня 2009 року закріплено сідельний тягач „МАЗ-543203-222”, держномер НОМЕР_2, та напівпричіп „ПП7310.025”, держномер НОМЕР_3 Крім нього вказаним автомобілем ніхто не керував. Автомобіль підтримувався у технічно справному стані, за цим слідкує у товаристві механік. 21 травня 2009 року він виїхав на вказаному автомобілі з товариства в м.Макіївка Донецької області для перевезення автомобілів по території України без повернення у гараж. ІНФОРМАЦІЯ_6 року біля 6 год. 15 хв. він виїхав з м.Вінниці в напрямку м.Одеси, їхав по автодорозі Київ-Одеса. Здійснював рух без вантажу зі швидкістю 60-65 км/год. Під час проїзду ділянки дороги в Ширяєвському районі Одеської області, біля 12 год. 25 хв. в сідельному тягачі раптово лопнуло ліве переднє колесо, внаслідок чого автопоїзд різко потягнуло вліво. Він застосував екстрене гальмування та намагався вивернути руль вправо. Однак автомобіль був некерованим, перетнув ліву смугу руху, підім’яв під себе металеву огорожу та виїхав на дорогу для зустрічного руху під кутом. Він побачив, що на відстані 60-70 м від його автомобіля рухався автомобіль марки „Хюндай Тусон” та пікап, які не міняли напрямок свого руху. Автопоїзд перетнув всю дорогу із смугами для руху в зустрічному напрямку та з’їхав у кювет. Вийшовши із кабіни, він побачив, що здійснив зіткнення із автомобілем „Хюндай Тусон”, який знаходився також у кюветі, пасажири та водій якого отримали тяжкі тілесні ушкодження. Чому лопнула передня ліва шина він пояснити не може, так як технічний стан автомобіля перевіряв перед виїздом механік, а в дорозі він особисто. Ніякого биття лівого колеса в русі він не відчував. Ремонт лівої передньої шини він не проводив та не знав, що там може знаходитись латка. Знаходячись у відрядженні, він на вказаному автомобілі проїхав біля 10000 км. Шини на автопоїзді він міняв при його отриманні в січні 2009 року. На них він проїхав біля 30000 км та проводив перестановку коліс по схемі - задніх на передню вісь та навпаки.

Свідок ОСОБА_18 показав, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року перебував у добовому наряді працівників ДАІ разом із інспектором Конським В.П. Вони здійснювали патрулювання маршруту на автодорозі „Київ-Одеса” з 355 по 402 км. Зупинились на службовому автомобілі на 359 км+900 м вказаної дороги. Біля 12 год. 30 хв. побачив, як по крайній праві смузі руху в напрямку м.Одеси рухається автопоїзд „МАЗ” зі швидкістю близько 60-70 км/год, якого вони не зупиняли. Коли він перевіряв документи у водія зупиненого ним автомобіля, то почув хлопок. Повернувшись на нього, побачив, що автопоїзд почало розкачувати в різні боки, потім він різко під кутом майже 90 градусів повернув вліво, миттєво збив металеву огорожу та, виїхавши на дорогу для зустрічного напрямку руху, здійснив зіткнення з автомобілем „Хюндай Тусон”.

Свідок ОСОБА_19 дав аналогічні показання, додатково зазначивши, що перед зіткненням вимірював швидкість автомобіля „Хюндай Тусон” радаром, яка склала 87-89 км/год.

Свідок ОСОБА_20 показав, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року рухався на  автомобілі „Ісузу”, держномер НОМЕР_4 в напрямку м.Києва у крайньому правому ряді зі швидкістю 65 км/год. Його автомобіль обігнав автомобіль „Хюндай Тусон” та також зайняв крайнє праве положення, рухаючись від нього на відстані близько 50 м зі швидкістю 65 км/год. На зустрічній смузі руху, яку розділяв газон та металевий турнікет рухався автопоїзд, якого раптово качнуло та він миттєво, підім’явши турнікет, виїхав на їх смугу руху де зіткнувся із автомобілем „Хюндай Тусон”, який не застосовував екстрене гальмування.

Аналогічні покази дали свідки ОСОБА_21 та ОСОБА_22

Свідок ОСОБА_23 показав, що на підприємстві „Алексавтотранс”, яке він очолює, автомобілі на лінію випускає головний інженер ОСОБА_24, з приводу чого ведеться відповідна документація.

Свідок ОСОБА_24 показав, що працює на посаді головного інженера ТОВ „Алексавтотранс”. Автомобіль під керуванням ОСОБА_2 в рейс випускав він особисто. Коли придбали шину, яка лопнула, не пам’ятає. Однак її було знято з іншого автопоїзда, яка була у хорошому стані та проїхала близько 30000 км. В період перебування ОСОБА_2 у відрядженні він постійно йому дзвонив по телефону та доповідав про технічний стан автомобіля. ІНФОРМАЦІЯ_6 року повідомив йому, що потрапив у дорожньо-транспортну пригоду через розгерметизацію передньої лівої шини.

Свідок ОСОБА_25 показав, що він придбав 6 шин особисто в серпні 2008 року та установив на автомобіль, який був за ним закріплений. До звільнення з роботи з ТОВ „Алексавтотранс” він їх не ремонтував та проїхав на них біля 20-30000 км. Про те, що вони після його звільнення були установлені на автомобіль під керуванням ОСОБА_2, йому нічого не відомо.

                    Об’єктивно вищевказане підтверджується даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від ІНФОРМАЦІЯ_6 року, схеми та фототаблиць до нього, де зафіксовано сліди автопоїзда, місце зіткнення авто, наслідки дорожньо-транспортної пригоди, дії по вилученню переднього лівого колеса сідельного тягача „МАЗ”, який без будь-яких заперечень підписаний ОСОБА_2

                    Згідно даних протоколів огляду і перевірки технічного стану автомобіля „МАЗ-543203-222”, держномер НОМЕР_2, напівпричіпа „ПП7310.025”, держномер НОМЕР_3, автомобіля „Хюндай Тусон”, держномер НОМЕР_1, встановлено механізм зіткнення транспортних засобів та утворення їх механічних пошкоджень.

                    Згідно висновку судово-технічної експертизи № 6430 від 15.07.2009 року рульове керування та гальмівна системи автомобіля „Хюндай Тусон”, держномер НОМЕР_1, до дорожньо-транспортної пригоди перебували у технічно справному стані.

                    Згідно висновку судово-технічної експертизи № 6431 від 15.07.2009 року до моменту вчинення дорожньо-транспортної пригоди ходова частина автомобіля „МАЗ-543203-222”, держномер НОМЕР_2, була у технічно справному стані, за виключенням лівого переднього колеса. Пошкодження шини лівого переднього колеса відбулось безпосередньо в момент дорожньо-транспортної пригоди в результаті пневмовибуху камери шини, який привів до різкого падіння тиску в шині колеса, що у свою чергу призвело до втрати керованості автомобілем та його уводу вліво. Причиною пневмовибуху шини в умовах даної дорожньо-транспортної пригоди стала експлуатація шини з пошкодженням її каркасу та ниток матерчатого корду до вказаної дорожньо-транспортної пригоди, оскільки після першого пошкодження шина була укомплектована новою камерою, зібрана та установлена на автомобіль. Несправність даної шини - її перше пошкодження об’єктивно проявлялось особі, яка проводила її монтаж, при огляді шини та установки її на диск. В зібраному та установленому на автомобіль стані несправність даної шини об’єктивно проявлялась наявністю випуклості і місцевим локальним зношенням протектора, а також могла проявитись биттям колеса під час руху. По даних ознаках несправність шини могла бути виявлена особою, яка контролює технічний стан транспортного засобу, та усунута заміною шини. Перевірка стану шин входить у перелік робіт, виконуваних при щоденному технічному обслуговуванні автомобіля перед виїздом на лінію.

                    Згідно висновку автотехнічної експертизи № 11/А-366 від 10.08.2009 року, відповідно до вимог п.п.2.3, 31.1, 31.4, 31.4.5 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_2 слід було відмовитися від експлуатації автопоїзда з лівою передньою шиною, яка мала місцеві пошкодження, які оголяли її корд. Технічна можливість для водія автопоїзда відвернути настання даної дорожньо-транспортної пригоди полягала у можливості водія реалізувати свої належні дії, тобто відмовитися від експлуатації автопоїзда із вказаною несправністю. Діючи не у відповідності з вищевказаними вимогами, водій автопоїзда сам себе поставив у складні умови і створив на дорозі небезпечну ситуацію. Водій автомобіля „Хюндай Тусон”, держномер НОМЕР_1, не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автопоїздом і знаходився у аварійній обстановці. Любі односторонні, ординарні, передбачувані вимогами Правил дорожнього руху його дії, прийняті в односторонньому порядку, не могли гарантувати відсутність можливості контактування чи інших не передбачуваних наслідків. У фактичних діях водія автомобіля „Хюндай Тусон” яких-небудь невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху з технічної точки зору не вбачається. Вчинення дорожньо-транспортної пригоди знаходиться у прямому причинному зв’язку з діями водія ОСОБА_2, який діяв всупереч вимогам Правил дорожнього руху.

                    Згідно висновку додаткової судової авто-технічної експертизи № 9498 від 18.09.2009 року пошкодження шини лівого переднього колеса автопоїзда, її деформація в місці пошкодження, в установленому на автомобіль стані об’єктивно проявлялась особі, яка контролювала технічний стан транспортного засобу. Вказане пошкодження було одне наскрізне, із яким категорично заборонялось експлуатувати транспортний засіб.

                    Згідно акту переміщення 6 шин з автомобіля „МАЗ”, держномер НОМЕР_2 на автомобіль ОСОБА_2 від 20.01.2009 року вбачається, що вони були з пробігом 22150 км.

Згідно огляду речового доказу - фрагмента шини лівого переднього колеса автопоїзда „МАЗ-543203-222”, держномер НОМЕР_2, візуально видно локальне зношення протектора в місці, де був наскрізний проріз.

Згідно висновків судово-медичних експертиз ОСОБА_5, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 в результаті дорожньо-транспортної пригоди отримали тяжкі тілесні ушкодження, що потягли настання їх смерті. Потерпілим ОСОБА_16 та ОСОБА_17 спричинені тяжкі тілесні ушкодження, які були небезпечні для життя в момент заподіяння.

Аналізуючи зібрані та досліджені в суді докази, суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх повними, об’єктивними та допустимими, в зв’язку із чим невизнання вини засудженим ОСОБА_2 було правильно розцінено як намагання уникнути передбаченої законом відповідальності. При цьому доводи сторони захисту щодо необ’єктивності проведення судово-технічних та авто-технічних експертиз з приводу визначення механізму дорожньо-транспортної пригоди та можливості її уникнення внаслідок односторонніх дій водія автомобіля „Хюндай Тусон” є безпідставними, так як розрахунки щодо відстані, на якій автомобілі опинились в момент виїзду автопоїзда на дорогу із смугами для зустрічного руху, визначені експертним шляхом та становили менше 60 метрів, що трактується експертами як знаходження у аварійній обстановці, тому дослідження даних щодо швидкості із якою рухався автомобіль „Хюндай Тусон” в момент зіткнення (чи 65 км/год. згідно показань свідка ОСОБА_20, чи 87-89 км/год. згідно показань свідка - інспектора ДАІ ОСОБА_29., який визначав її за допомогою радара) істотно на висновки експертизи вплинути не могли, що і було підтверджено в судовому засіданні експертами ОСОБА_26, ОСОБА_27 та ОСОБА_28

Твердження засудженого ОСОБА_2 з приводу того, що він об’єктивно не відчував биття лівого переднього колеса під час руху автопоїзда та не міг виявити „ґулю”, що утворилась на шині після її наскрізного пошкодження, не відповідають даним матеріалам справи, так як вказану „ґулю” за період експлуатації автопоїзда ОСОБА_2 за період з 21.05.2009 року по ІНФОРМАЦІЯ_6

року можливо було виявити навіть візуально, що підтверджує фототаблиця до висновку експерта №6431 від 15.07.2009 року.

Всім цим доказам по справі суд першої інстанції дав вірну правову оцінку та правильно кваліфікував дії ОСОБА_2 за ч.3 ст.286 КК України.

В апеляційному суді ОСОБА_2 показав, що ІНФОРМАЦІЯ_6 року перед виїздом в рейс він візуально оглянув усі колеса автопоїзда, зокрема бігову частину шин. Проте після огляду не з’їхав з місця, щоб перевірити та оглянути ділянку з тою біговою частиною шин, яка контактувала з дорожнім покриттям під час нічної стоянки, вищевказаного огляду, була візуально не доступною.

Під час рушання з місця з вивернутими передніми колесами в крайнє праве чи ліве положення, ОСОБА_2 через вікно дверей водія, в спеціальне дзеркало на дверях пасажира не дивився і не перевіряв технічний стан протектора, бігової частини шини передніх коліс по всій її довжині, по всьому радіусу, зізнався, що і раніше взагалі не використовував такий спосіб, метод.

На думку колегії суддів, це призвело до того, що ОСОБА_2 не помічав так звану „гулю”, „залисину” –локальну зношеність протектора на біговій доріжці шини переднього лівого колеса тягача, не помітив її і ІНФОРМАЦІЯ_6 року, оскільки вона була в місці контакту шини з дорожнім покриттям, з чим він і погодився в апеляційному суді.

Покарання ОСОБА_2 призначено відповідно до вимог ст.65 КК України, з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, які пом’якшують та обтяжують покарання, з врахуванням і тих обставин, на які є посилання в апеляціях.

За таких обставин підстав для посилення чи пом’якшення покарання колегія суддів не вбачає.

Що стосується вирішення цивільних позовів потерпілих по справі ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_6, то вирок суду в цій частині підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд в той же суд в порядку цивільного судочинства, оскільки рішення суду належним чином не мотивоване, а тому перевірити його правильність апеляційною інстанцією не можливо.

Суд формально послався на норми матеріального права, на повну чи часткову обґрунтованість позовних вимог, проте не вказав в чому саме полягала матеріальна та моральна шкода, з чого складаються суми по її відшкодуванню, не навів розрахунків, не зазначив чи враховано ті суми, які цивільні відповідачі сплатили потерпілим в добровільному порядку до постановлення вироку.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 369, 374 КПК України, колегія суддів судової палати, -

У х в а л и л а :

Апеляції засудженого ОСОБА_2 та прокурора, який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції, залишити без задоволення.

Апеляцію цивільного відповідача –Приватного акціонерного товариства „Страхової компанії „Україна” задоволити частково.

Вирок Хмельницького міськрайонного суду від 18 січня 2011 року стосовно ОСОБА_2 в частині вирішення цивільних позовів потерпілих по справі ОСОБА_3, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_6 скасувати, справу направити в цій частині на новий судовий розгляд в той же суд в порядку цивільного судочинства.

В решті вирок залишити без зміни.


Судді /підписи/


З оригіналом згідно:

суддя Апеляційного

Суду Хмельницької області                                                            І.М. Цугель


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація