Справа № 11-233/11 Головуючий у І інстанції Мурашко І.А.
Категорія - ст.128 КК Доповідач Навозенко Л. С.
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
07 квітня 2011 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
Головуючого-суддіНавозенко Л. С.
суддів Миронцова В. М., Щербакова О. С.
при секретарі Терешко В. В.
з участю прокурора Артеменка О. С.
засудженого ОСОБА_2
потерпілого ОСОБА_3
адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Чернігові кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_2, старшого помічника прокурора м. Чернігова ОСОБА_6, представника потерпілого - адвоката ОСОБА_5 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 січня 2011 року.
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець АДРЕСА_1, громадянин України, українець, не одружений, з середньою освітою, раніше не судимий, -
засуджений за ст. 128 КК України до 2 років обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2 звільнений від відбування призначеного судом покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки та з покладенням відповідно до ст. 76 КК України обов’язку повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання та періодично з’являтись в ці органи для реєстрації.
Цивільний позов потерпілого задоволений частково, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 22500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Питання про речові докази вирішене в порядку ст. 81 КПК України.
Судом ОСОБА_2 визнаний винним у вчинені злочину за таких обставин.
ОСОБА_2, 06 червня 2009 року, близько 23.30 годині, перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, знаходячись у дворі АДРЕСА_2, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, наніс удар кулаком руки в область голови ОСОБА_3, від чого останній впав на землю. Своїми діями ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_3 тілесні ушкодження у вигляді: закритої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, субдуральної гематоми над правою гемісферою головного мозку (операція трефінації черепа з видаленням хронічної субдуральної гематоми 28.07.2009 р.), забійної рани, саден голови, які могли утворитись 06.06.2009 року від дії тупих предметів внаслідок падіння потерпілого після наданого тілу прискорення та удару головою об предмет з переважаючою поверхнею і не виключена можливість їх утворення при падінні на сходах у під’їзді будинку під час боротьби, і відносяться згідно висновку додаткової комісійної судово-медичної експертизи №106 від 18.05.2010 року до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя у момент падіння.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить скасувати вирок суду і закрити справу у зв’язку з відсутністю в його діях складу злочину. Погоджуючись з позицією суду, що умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень потерпілому у нього не було, і що його дії носили необережний характер, а потерпілий отримав тілесні ушкодження під час падіння на сходах, вважає що суд надав не правильну оцінку доказам. Так, в наслідок незаконних дій потерпілого він сам отримав тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, що підтверджується висновками судово-медичної експертизи №87 від 16.04.2010 р. Дані обставини підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, висновками комісійної судово-медичної експертизи №106 від 18.05.2010, згідно якої не виключена можливість утворення тілесних ушкоджень при падінні потерпілого на сходах у під’їзді будинку під час боротьби, цей же факт підтвердив і допитаний у судовому засіданні експерт. Таким чином, докази виключають наявність в його діях будь-якого злочину.
Старший помічник прокурора м. Чернігова в апеляції просить вирок суду скасувати у зв’язку з неправильним застосуванням закону та постановити новий вирок. Вважає, що рішення суду про перекваліфікацію дій ОСОБА_2 зі ст.121 КК України на ст. 128 КК України не відповідає фактичним обставинам справи і спростовуються зібраними по справі доказами – показами самого ОСОБА_2, який вину свою не визнав, як у спричиненні умисних тяжких тілесних ушкодженнях, так і не обережних, показами потерпілого щодо факту нанесення йому тілесних ушкоджень, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю потерпілого. Пославшись на висновки додаткової судово-медичної експертизи, суд не прийняв до уваги висновки іншої проведеної по справі експертизи №1915 від 12.10.2009 року та акту судово-медичного обстеження потерпілого. Вважає, що показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 слід розцінювати критично, оскільки вони є друзями засудженого і не узгоджуються з матеріалами справи.
Обрана міра покарання не відповідає тяжкості скоєного злочину.
В апеляції представник потерпілого - адвокат ОСОБА_5 не погоджується з висновками суду про перекваліфікацію дій засудженого, оскільки такі доводи суду не відповідають фактичним подіям і спростовуються матеріалами справи, а саме показаннями засудженого, потерпілого, свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12, протоколами відтворення обстановки та обставин події, висновками судово-медичної експертизи №1915 від 12.10.2009 року про характер та механізм утворення тілесних ушкоджень. Вважає, що показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7 слід розцінювати критично, оскільки вони є друзями засудженого і не узгоджуються з матеріалами справи.
Просить скасувати вирок суду, постановити новий та призначити максимальне покарання передбачене санкцією ч.1 ст.121 КК України та задовольнити позовні вимоги потерпілого в повному обсязі.
Вислухавши доповідь судді, провівши часткове судове слідство, допитавши засудженого, потерпілого та свідків, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляції підлягають частковому задоволенню, вирок суду скасуванню, а справа направленню на додаткове розслідування.
Відповідно до вимог ст. 22 КПК України прокурор , слідчий і особа, яка провадить дізнання, зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, а також обставини, що пом’якшують і обтяжують його відповідальність.
Досудове слідство у кримінальних справах, відповідно до вимог ст. 120 КПК України, повинно бути закінчено протягом двох місяців. В цей строк включається час з моменту порушення справи до направлення її прокуророві з обвинувальним висновком. Відповідно до цих вимог закону суд може прийняти докази по справі які зібрані у встановленому законом порядку в ході досудового слідства. Докази які були зібрані досудовим слідством поза межами строків досудового слідства є недопустимими і не можуть бути використані судом.
Так, дана справа щодо засудженого ОСОБА_2 була порушена 21 січня 2010 року /т. 1 а. с. 1/. Тобто часом закінчення досудового слідства є 21 березня 2010 року. Всі докази які зібрані після закінчення досудового слідства без його продовження, у встановленому законом порядку, суд не мав права приймати так як вони є недопустимими. Дана кримінальна справа була направлена до суду 02 червня 2010 року /т. 2 а. с. 59/.
Кримінально-процесуальний кодекс передбачає, що досудове слідство може бути зупинено, ч. 2 ст. 206 КПК України, коли психічне або інше тяжке захворювання обвинуваченого перешкоджає закінченню провадження у справі. Слідчий в порушення даної норми закону без будь-яких даних про тяжку хворобу ОСОБА_2 зупиняв досудове слідство з 12 по 15 березня 2010 року /т. 1 а. с. 166-167/, з 15 по 24 березня 2010 року /т. 1 а. с. 183-184/, з 24 по 26 березня 2010 року /т. 1 а. с. 197-198/, з 14 квітня по 10 травня 2010 року /т. 2 а. с. 13-14/. Під час зупинення досудового слідства слідчий проводив відтворення обстановки та обставин події з потерпілим, допитував свідків, 24 березня 2010 року навіть пред’являв обвинувачення ОСОБА_2, призначав експертизи. Всі ці докази, а також ті що зібрані поза межами досудового слідства суд не міг визнати допустимими по справі і послатись на них у вироку.
Колегія суддів вважає, що незаконне зупинення досудового слідства з підстав не передбачених законом порушує права засудженого ОСОБА_2 на захист.
За таких обставин вирок суду підлягає скасуванню, а справа направленню прокурору для організації додаткового розслідування під час якого необхідно виконати слідчі дії для поновлення прав обвинуваченого, пред’явити законне обвинувачення.
Крім того під час досудового слідства необхідно провести слідчі дії для встановлення істини по справі, перевірити версію засудженого про те що він вибіг за потерпілим босоніж і те, що навіть якщо б він і бив потерпілого то від його ударів не могли настати такі наслідки. При цьому необхідно дати належну оцінку показам свідків, які вказували, що потерпілого били ногами і свідки намагались зупинити це побиття. На думку колегії суддів підлягають перевірці також доводи засудженого про те, що від його дій не могли бути заподіяні такі, тілесні ушкодження потерпілому ще і з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що події за які ОСОБА_2 притягувався до кримінальної відповідальності сталися 06 червня 2009 року і тільки 28 липня 2009 року потерпілому була зроблена операція і були констатовані тяжкі тілесні ушкодження. При цьому ні суд першої інстанції ні слідчий не поставили перед судово-медичною експертизою запитання чому під час всіх первинних висновків експертів з проведенням УЗИ мозку у потерпілого констатувались легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров’я та чи не перебувають наслідки травми саме з несвоєчасним оперативним втручанням та неправильно поставленим діагнозом з самого початку лікування, а також чи не могли всі ці обставини вплинути на тяжкість тілесних ушкоджень у потерпілого.
На думку колегії суддів під час досудового слідства необхідно перевірити всі версії по справі, дати належну юридичну оцінку діям винних осіб.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 365, 366, 377 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляції засудженого ОСОБА_2, старшого помічника прокурора м. Чернігова, представника потерпілого – адвоката ОСОБА_5 задовольнити частково.
Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 січня 2011 року щодо ОСОБА_2 скасувати, справу направити прокурору м. Чернігова для організації додаткового розслідування.
Запобіжний захід ОСОБА_2 залишити підписку про невиїзд.
СУДДІ:
Навозенко Л. С. Миронцов В. М. Щербаков О. С.