ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.05.2011 року Справа № 3/33-11
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),
суддів: Чимбар Л.О, Антоніка С.Г.
при секретарі судового засідання: Деббіш Г.В.
за участю представників сторін:
від відповідача: ОСОБА_1 довіреність №25/256-124 від 31.08.10, представник;
представник позивача у судове засідання не з"явився, про час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного підприємства “Науково-виробниче об’єднання “Павлоградський хімічний завод” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2011р. у справі №3/33-11
за позовом комунального підприємства “Павлоградтеплоенерго”, м. Павлоград
до державного підприємства “Науково-виробниче об’єднання “Павлоградський хімічний завод”, м. Павлоград
про 329 130, 97 грн,
ВСТАНОВИВ:
23.12.2010 року комунальне підприємство “Павлоградтеплоенерго” звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до державного підприємства “Науково-виробниче об’єднання “Павлоградський хімічний завод” з позовом про стягнення боргу у сумі 329 130, 97 грн. Заявлена позовна вимога мотивована тим, що згідно з договором №238 від 01.10.2008 року державне підприємство “Науково-виробниче об’єднання “Павлоградський хімічний завод” прийняло на себе зобов’язання по оплаті отриманої теплової енергії для потреб опалення, але з грудня 2009 року по березень 2010 року надані йому послуги оплатило лише частково, в зв’язку з чим виникла заборгованість у сумі 298 096, 29 грн. Крім того відповідач повинен сплатити інфляційні втрати у сумі 235 86,36 грн. та 3% річних у сумі 7 448, 32 грн. (а. с. 2 - 9)
Рішенням суду від 17.02.2011 року (суддя Юзіков С.Г.) позов задоволено частково: стягнуто з державного підприємства “Науково-виробниче об’єднання “Павлоградський хімічний завод” на користь комунального підприємства “Павлоградтеплоенерго” борг у сумі 298 096, 29 грн, інфляційні втрати у сумі 18 358, 26 грн, 3% річних у сумі 5 377, 60 грн, витрати по сплаті державного мита у сумі 3 218, 59 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 230,79 грн, в решті позову відмовлено. Рішення обґрунтоване тим, що відповідач свої зобов’язання по оплаті наданих йому послуг виконав лише частково, в результаті чого на 01.10.2010 року виникла заборгованість у сумі 298 096,29 грн, яку він повинен сплатити, а також інфляційні втрати за період з січня по вересень 2010 року у сумі 18 358, 36 грн. та 3% річних за період з 11.01. по 01.10.2010 року у сумі 5 377, 60 грн. (а. с. 48 - 50)
В апеляційній скарзі державне підприємство “Науково-виробниче об’єднання “Павлоградський хімічний завод” просить прийняте у справі судове рішення скасувати і у задоволенні позову відмовити. На його думку рішення було прийнято внаслідок порушення та неправильного застосування норм процесуального та матеріального права, під час розгляду справи судом неповно з’ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені в рішенні суду, не відповідають фактичним обставинам справи, зокрема:
- 20.01.2011 року на підставі платіжного доручення №488 відповідач частково оплатив заборгованість у сумі 50 000 грн, але сума боргу не була зменшена;
- суд в порушення статті 77 Господарського процесуального кодексу України не задовольнив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи і заслухав її в його відсутність, порушивши його права, передбачені статтею 22 Господарського процесуального кодексу України. (а. с. 57 - 60)
Заслухавши суддю-доповідача та пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, на підставі договору №238 на постачання теплової енергії для потреб опалення від 01.10.2008 року, укладеного між державним підприємством “Науково-виробниче об’єднання “Павлоградський хімічний завод” та комунальним підприємством “Павлоградтеплоенерго”, енергопостачальна організація зобов’язалась постачати покупцю теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення будинків площею 6 401м2, а покупець –своєчасно оплачувати теплову енергію.
Відповідно до пункту 10.1 договору сторони погодили, що договір укладено на термін з 01.10.2008 року по 01.10.2009 року і він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо жодна із сторін не заявить іншій стороні протилежне. В частині розрахунків дія договору триває до повного їх завершення.
Пункти 4.1, 4.3 договору передбачають, що ціна за 1 Гкал складає 375, 15 грн, включаючи ПДВ, затверджена рішенням Павлоградського виконавчого комітету № 1161 від 24.09.2008 року і вводиться в дію з дня опублікування, ціна на теплову енергію, яка визначається пунктом 4.1 договору встановлена ??на день підписання даного договору і може змінюватися за рішенням місцевих органів влади. Сторони домовилися, що у разі зміни цін або умов розрахунку за теплову енергію нові ціни чи умови розрахунку є обов'язковими для сторін договору і оформляються у вигляді додаткових угод до цього договору.
Згідно з пунктами 5.3, 5.4 договору оплата за теплову енергію проводиться за рахунками-фактурами. Рахунок-фактура та акт виконаних робіт виписуються після поставки товару (теплової енергії) і є накладною, що спрямовується при поставці товару (теплової енергії). В разі перерахування споживачем суми, що перевищує розмір оплати за фактично спожите тепло, виконавець враховує різницю як передоплату за наступні місяці.
Як вбачається з матеріалів справи відповідачем протягом жовтня 2009 року - березня 2010 року отримано теплову енергію на суму 352 716, 72 грн. Відповідачем за вказаний період оплачено теплову енергію на суму 104 620, 43 грн, а саме: 54 620, 43 грн. - передоплата, а 50 000 грн. сплачено 20.01.2011 року. (а. с. 7, 36)
Комунальне підприємство “Павлоградтеплоенерго” просить стягнути вартість поставленої теплової енергії у розмірі 298 096,29 грн. без врахування здійсненої відповідачем оплати 20.01.2011 року на суму 50 000 грн.
Суд першої інстанції також без будь-яких законних підстав не врахував в суму боргу сплачені відповідачем в період слухання справи 50 000 грн.
Згідно з частиною 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пар, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Судове рішення мотивоване статтями 525, 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України, які передбачають, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду не погоджується з правовою позицією суду першої інстанції і вважає, що сума боргу на момент прийняття рішення у справі складала 248 096, 29 грн.
Рішення суду в частині стягнення боргу у сумі 50 000 грн. підлягає скасуванню, а справа в цій частині –припиненню.
Перевіривши правильність нарахування інфляційних втрат та 3% річних судом першої інстанції, судова колегія вважає, що в цій частині рішення суду слід залишити без змін.
Що стосується можливості скасування рішення господарського суду першої інстанції через те, що справу було розглянуто без представника відповідача, то слід зазначити, що статтею 104 Господарського процесуального кодексу України встановлений перелік підстав для скасування рішення місцевого господарського суду з мотивів порушення процесуальних норм. Зазначена в апеляційній скарзі обставина до вказаного переліку не входить. Крім того, представник скаржника не подав доказів поважності причин не з’явлення до господарського суду першої інстанції. Коло осіб, які можуть представляти інтереси сторони в суді законом не обмежене.
На підставі викладеного та керуючись пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтями 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу державного підприємства “Науково-виробниче об’єднання “Павлоградський хімічний завод” частково задовольнити.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2011 року в частині стягнення боргу у сумі 50 000 грн. скасувати і справу в цій частині припинити.
В іншій частині рішення залишити без змін.
Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Головуючий Л.В. Чоха
Судді: Л.О. Чимбар
С.Г. Антонік
Постанова складена та підписана 17.05.2011 року.