Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-кп/4809/182/22 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 185 (81, 86-1, 140) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2022 року.                                                                           м. Кропивницький

        Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Кропивницького апеляційного суду у складі:

головуючого судді: ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому урежимі відеоконференції, матеріали продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у кримінальному провадженні № 12021120150000008стосовно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст. 185 КК України, за апеляційною скаргою захисника - адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , на ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 08.02.2022, якою стосовно обвинуваченого

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дмитрівка Казанківського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з професійно-технічною освітою, не працюючого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 15.01.2018 вироком Долинського районного суду Кіровоградської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до позбавлення волі на строк два роки зі звільненням на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання протягом іспитового строку тривалістю два роки;

- 27.09.2018 вироком Казанківського районного суду Миколаївської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 71 КК України до позбавлення волі на строк два роки та один місяць,

продовжено строк тримання під вартою до 07.04.2022 включно та визначено розмір застави в сумі 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень.

В С Т А Н О В И Л А:

У провадженні Долинського районного суду Кіровоградської області перебувають матеріали кримінального провадження № 12021120150000008 за обвинуваченням  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_6 строку тримання під вартою, оскільки відсутні будь-які дані про зменшення чи відсутність ризиків передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м’якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Ухвалою Долинського районного суду Кіровоградської області від 08.02.2022 ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою до 07.04.2022 включно та визначено розмір застави в сумі 45 400 гривень.

 Районний суд мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_6 раніше вже притягувався до кримінальної відповідальності та звільнившись з місць позбавлення волі умовно-достроково на строк 11 місяців та 1 день вчинив новий злочин в період такого звільнення. Крім того, обвинувачений негативно характеризується за місцем проживання, не працює, неодружений, не має міцних соціальних зв`язків та засобів до існування, тобто може вчиняти інші корисливі кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявки на виклики до суду.

 В апеляційній скарзі захисник-адвокат ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , просить змінити ухвалу районного суду застосувавши до її підзахисного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Свої вимоги захисник обґрунтовує тим, що свідками в даному кримінальному провадженні є працівники поліції, а тому вплинути на них ніяким чином у обвинуваченого немає можливості.

Отже, з огляду на базові принципи Європейського суду з прав людини, сама лише тяжкість інкримінованого злочину та наявність попередніх судимостей, не може бути єдиною підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу.

       Крім того, захисник вказує і на те, що ОСОБА_6 паспорта для виїзду за кордон не має, однак має постійне місце проживання, де проживає разом з братом, та зважаючи на тривалий строк перебування його під вартою без вирішення справи по суті, приймаючи до уваги презумпцію невинуватості обвинуваченого та відсутність доведених перед судом підстав для продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, сторона захисту вважає за необхідне змінити обвинуваченому запобіжний захід на більш м`який, а саме на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заслухавши доповідача, захисника-адвоката ОСОБА_7 , в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , яка просила змінити запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника та просив ухвалу слідчого судді залишити без зміни, дослідивши матеріали клопотання і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, з таких підстав.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

    Як вбачається з виділених матеріалів судового провадження №388/253/2021 у провадженні Долинського районного суду Кіровоградської областіперебувають матеріали кримінального провадження № 12021120150000008 за обвинуваченням  ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 та ОСОБА_13  у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 15, ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Нормами ч. 2 цієї статті визначено те, що вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.

До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

У відповідності до вимог ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищення, схову або спотворення будь-яких речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інше кримінальне правопорушення або продовжити правопорушення, в якому підозрюється.

Відповідно до вимог ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу (його продовження) враховується вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання винуватим у кримінальному правопорушенні; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, наявність родини та утриманців; наявність постійного місця роботи, навчання; репутацію, майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

На переконання колегії суддів, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.

Як встановлено колегією суддів в судовому засіданні суду апеляційної інстанції та, що знайшло своє підтвердження і у відповідних матеріалах кримінального провадження №388/253/2021, в судовому засіданні судом першої інстанції, в порядку ст. 331 КПК України, розглянуто клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , з обґрунтуванням доцільності обрання даного запобіжного заходу.

Вирішуючи питання продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , суд першої інстанції належно дослідив обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та обґрунтовано прийшов до висновків про існування обставин, які перешкоджають завершенню судового розгляду до закінчення дії попередньої ухвали про тримання особи під вартою. Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були заявлені під час попереднього застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не зменшилися і виправдовують тримання обвинуваченого під вартою.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ретельно перевірив доводи прокурора про доцільність продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_6 , належно з`ясував обставини, які мають значення для вирішення питання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що обставини, на які посилається прокурор в обґрунтування доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, дають достатні підстави вважати, що і на даний час продовжують існувати ризики того, що обвинувачений може перешкоджати судовому провадженню, впливаючи на свідків, потерпілих, переховуватися від суду з метою уникнути можливої кримінальної відповідальності, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Також, колегією суддів не встановлено обставин, які б свідчили про те, що відпала необхідність у раніше обраному обвинуваченому запобіжному заході у виді тримання під вартою.

Вищезазначені обставини на переконання колегії суддів є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу у триманні під вартою обвинуваченого ОСОБА_6 , оскільки цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, не зважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують право поваги до особистої свободи. Зміна запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченого під час розгляду кримінального провадження в суді.

Крім того, на переконання колегії суддів матеріали провадження не містять інших переконливих даних про застереження, які б унеможливлювали перебування обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою.

Тому, апеляційні доводи захисника про необґрунтованість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання  ОСОБА_6 під вартою, колегія суддів вважає безпідставними.

Враховуючи вищенаведене, районний суд при розгляді даного клопотання повно та об`єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов`язує можливість продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченимінкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення, у зв`язку із чим посилання захисника обвинуваченого на незаконність та необґрунтованість ухвали суду, порушення вимог Кримінального процесуального Закону при її винесенні, на переконання колегії суддів, є безпідставними.

Отже, колегія суддів вважає, що належна процесуальна поведінка обвинуваченого не може бути забезпечена застосуванням менш суворого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, оскільки він вичинив інкримінований злочин під час умовно-дострокового звільнення за попереднім вироком, не має жодних заробітків, не має міцних соціальних зв`язків та обґрунтовано обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину.

З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 08.02.2022 слід залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 199, 331, 405, 407, 419, 422-1 КПК України, колегія суддів, -

                                       П О С Т А Н О В И Л А:

  Апеляційну скаргу захисника - адвоката ОСОБА_7 , яка діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 - залишити без задоволення, а ухвалу Долинського районного суду Кіровоградської області від 08.02.2022,якою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою до 07.04.2022 включно та визначено розмір застави в сумі 45 400 (сорок п`ять тисяч чотириста) гривень- залишити без зміни.

       Ухвала апеляційного суду є остаточною і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4 .

З оригіналом згідно:

Суддя Кропивницького

апеляційного суду ОСОБА_2